Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Стійкість тварин до хронічного опромінення

Вплив опромінення на реакції поведінки

Умовно-рефлекторна функція вищої нервової системи дуже чутлива до дії іонізуючих випромінювань. У разі хронічного опромінення порушення цієї функції виявляється за доз порядку 5...20 сГр. Наприклад, за малих доз (порядку 5...15 сГр) на І...7-й дні після опромінення спостерігали зниження властивої нормі агресивності територіальної поведінки тварин, які ставали спокійнішими й менш активними, ніж звичайно. Проте такий ефект не виявляли за доз 25...35 сГр, Якщо опромінювали не все тіло тварини, а лише головний мозок, то ефект проявлявся повною мірою.

Водночас зі зміною поведінки зменшувалася концентрація в мозковій тканині серотоніну й 5-гідроксиінлолілоцтової кислоти.

За хронічного опромінення в синаптичних мембранах виявляють зменшення кількості фосфоліпідів, лізофоефтидилхоіину, фосфа-тащилетаналаміну, фосфатидилхоліну й холестерину.

Вилив опромінення на стресову реакцію організму. Вважають, що загальний адаптаційний синдром у ссавців пов'язаний із безпосередньою стимуляцією гіпоталамічних нервових центрів або з впливом на цих адреналіну. Гіпоталамічний контроль над передньою часткою гіпофіза супроводжується збільшенням секреції андренокортико-тропного гормону, який стимулює надниркову залозу, що спричиняє посилення секреції з неї. Опромінення стимулює цей процес, що проявляється в змінах кількісних характеристик стресових реакцій організму.

Узагальнення даних про вплив хронічного опромінення на ссавців показує, що за потужності поглинутої дози 10 мГр на добу зміни в популяції тварин можна вважати достовірним явищем. .

Дуже часто реакція організму на хронічне опромінення характеризується наявністю плато в розвитку радіаційного ушкодження.

У разі хронічного опромінення тварини, яке спричиняє летальний кінець, час до смерті залежить від потужності поглинутої дози.

Визначення радіостійкості тварин за хронічного опромінення дає змогу передбачати фауністичні зміни, що можуть статися на територіях з підвищеним радіоактивним фоном. Вплив хронічного опромінення на тварин досліджувався переважно на територіях із підвищеним рівнем радіоактивності вйо де були точкові джерела іонізуючого випромінювання. Наприклад, багаторічні дослідження біологічної дії хронічного опромінення здійснювалися в місцях виходу на поверхню уранових руд, а останнім часом - у зоні аварії на ЧАЕС. Хронічне опромінення тварин здебільшого впливає на сукцесійні зміни в угрупованнях, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях.


Читайте також:

  1. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Агрегативна стійкість.
  4. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  5. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  6. Будова системи синхронічного словотворення
  7. Види голодування у тварин
  8. ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОСЛУГ ТВАРИННИЦТВА
  9. Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи) за заданою дозою опромінення
  10. Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
  11. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
  12. Визначення можливих доз опромінення




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Радіочутливість бактерій і вірусів | Вплив опромінення на регенерацію у тварин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.