Структура світогляду

Філософія та її місце у самопізнанні людини

План

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Філософія як світогляд,
зміст і функції в суспільстві

1.1. Філософія та її місце в самопізнанні людини і духовно-практичному освоєнні світу

1.2. Історичні типи світогляду

1.3. Структура філософських знань, основні функції філософії

1.4. Зародження філософії в стародавньому світі

Ключові терміни і поняття:

Світогляд, світорозуміння, світовідчуття, світовідношення, філософія, міфлологія, релігія, матеріалізм, ідеалізм, агностицизм, діалектика, метафізика

Філософія є однією з форм суспільної свідомості, певною формою пізнання дійсності, що уявляє собою світогляд суспільства в цілому. Вона виникла біля 3 тис. років по тому в країнах Стародавнього Сходу (Індія, Китай) як потреба усвідомлення не тільки відношення людини до різних сторін світу, а до світу, як цілісної системи. Саме це зробило філософію «праматір’ю усіх наук», бо вона увібрала до себе знання природничих і гуманітарних наук, інтегрувала ці знання і побудувала систему знань про світ, про відношення людини до світу, про пізнання, мораль тощо.

Термін «філософія» вперше використаний у VІ ст. до н.е. відомим давньогрецьким філософом Піфагором та означає любов до мудрості. Філософ вважав, що від філософії народжуються три плоди: дар добре думати, дар добре говорити, дар добре діяти. У VІ ст. до н.е. давньогрецький філософ Арістотель використав термін «філософія» як пізнання сутності і вважав основним завданням філософії аналіз причин речей. Для людини як розумної істоти найважливішим є вирішення питань про те, що уявляє собою наш світ в цілому, чи має він будь-який сенс і розумну ціль свого існування, яку мету має наше життя і наші дії, яка природа добра і зла та ін. На ці питання не може, на жаль, відповісти жодна наука, їх вирішення лежить в межах філософського мислення.

Зародження філософії в стародавньому світі проходило в умовах руйнування традиційних суспільних зв’зків та шаблонів поведінки, притаманних родовому суспільству, поглибленого поділу праці та поступового розвитку пізнання, що приводило до накопичення знань про світ та поступовому формуванню наукового світогляду.

Світогляд– форма суспільної свідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність, своє буття і діяльність та визначає своє місце в світі. Світогляд уявляє собою систему принципів, поглядів, цінностей, ідеалів, які визначають загальне розуміння світу та ставлення до дійсності.

1) світорозуміння - пізнавально-інтелектуальний рівень;

2) світовідчуття – емоційно-психологічний рівень;

3) світовідношення - наявність у світогляді спонук до активності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЕРЕДМОВА	\|	Особливість і значення міфологічних творів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.