• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історичне значення Київської Русі.

- Вперше об'єднала всі східнослов'ян­ські племена в одну державну організацію, а також поклала початок державності у багатьох неслов'янських народів (угрофінське населення Півночі, Поволжя).

- Сприяла формуванню у східних сло­в'ян більш прогресивних соціально-еконо­мічних структур, розвитку культури (виникла писемність, право, бібліотеки, храми і т.д.).

- Зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.

- Підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі між­народні зв'язки Київської Русі, шлюбні союзи з королівськими династіями Захід­ної Європи.

- Захистила Європу від кочових орд Сходу.

В історичній науці існуєпроблема спадщини Київської Русі.

- Концепція російського історика М.Погодіна: Київська Русь - початковий етап історії Росії; наступницею Київської держави стала Московська держава.

- Концепція українського історика М. Грушевського: історія та культура Київ­ської Русі творилися, в першу чергу, українцями, адже основною територією форму­вання держави слугувала Середня Над­дніпрянщина з центром у Києві, де спокон­віків жив український народ, нікуди з них не переселявся, створивши тут свої звичаї, мову, літературу, мистецтво. Спадкоємцем Київської Русі є український народ, а на­ступником Київської держави стало Галицько-Волинське князівство.

- Концепція радянських істориків: спадок Київської Русі - це спільний здо­буток трьох народів - українського, ро­сійського і білоруського;

2. а). Утворення та зміцнення Галицько-волинського князівства

Розвиток Галичини і Волині в рамках Київської Русі.Віддаленість Галичини і Волині ви Києва забезпечувала відносну незалеж­ність і самостійність цих земель. З розпадом Київської Русі над Дністром виникле Галицьке князівство (кін.XI ст.), а над Бугом - Волинське князівство (сер.XII ст.)з центром у м. Володимирі.

Самостійний розвиток двох князівств до 1199 p.Галицьке князівство спочатку було більш сильним. Зміцнення Галичини відбу­лося за князя Володимирка (1124-1153 pp.) та його сина Ярослава (1153-1187 pp.). Ярослав був наймогутнішим галицьким князем, за великий розум і спритність його прозвали Осмомислом. До його князівства були приєднані землі в пониззі Дунаю. Яро­слав зміцнив союз з Угорщиною шлюбом своєї доньки з королем Стефаном, вів бо­ротьбу з половцями, на кордонах галицьких земель будував укріплені міста. Але після смерті Ярослава князівство почало втрачати свою міць через міжусобну боротьбу між га­лицькими боярами, багато із яких були в со­юзі з польськими і угорськими феодалами.

Волинське князівство, відокремив­шись від Києва, спочатку розпалося на дрібні князівства, які ворогували між собою. Забезпечити єдність Волинської землі вдалося талановитому князю Роману Мстиславовичу(1170-1205 pp.), який у своїй об'єднавчій політиці зробив ставку не на бояр, а на дворянство і городян. Роман Мстиславович забезпечив внутрішню стабільність Волинського князівства, що дозволило йому розпочати активну боротьбу за розширення своїх володінь. В результаті у1199 p. Роману Мстиславовичу вдалося вперше об'єднати Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів.

1199-1205 pp. Розвиток об'єднаного Галицько-волинського князівства за Романа Мстиславовича У 1202 p. Роман приєднав до князівства Київські землі. Утворення такої могутньої держави дозволило йому вести успішну боротьбу з половцями, угорськими і поль­ськими князями, зі своїм непокірним бо­ярством, сприяло економічному підне­сенню князівства, розвитку міст, ремесел, торгівлі. Роман склав проект дотримання "доброго порядку" на Русі, тобто припинення міжкнязівських чвар і організації центральної влади у федеративній Давньоруській державі. Російський історик XVIII ст. В. Татищев пере­казав зміст Романового проекту, запозичений, очевидно, з давньоруського джерела, що не ді­йшло до наших днів. У проекті "Доброго по­рядку" передбачалося, що у випадку смерті київського володаря, нового великого князя повинні обирати шість князів: суздальський, чернігівський, галицько-волинський, смолен­ський, полоцький і рязанський. Роман, пра­гнучи уникнути подальшого дроблення дер­жави, пропонував передавати престол стар­шому синові, а не ділити землі між усіма синами, як чинилося раніше. Однак усі інші значні руські князі відмовилися приїхати на з'їзд, щоб обговорити Романів проект. Одні вигадували різні причини, інші прямо заяв­ляли, що такого "одвічно не було", а значить, і не повинно бути. Створення Галицько-волинського князів­ства на чолі з Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української дер­жавності.

Після трагічної загибелі Романа - великого полководця й політика - залишилося двоє малолітніх синів: чотирирічний Данило та дворічний Василько. Від їхнього імені в князівстві почала правити вдова Романа - Анна - розумна, мужня і владна жінка, її підтримували волинські бояри, приведені Романом з Володимира до Галича, та княжа дружина. Прихильниками об'єднання земель під владою князя виступали середнє бо­ярство, міщани та селяни. Всі вони по­терпали від утисків великих бояр, які зо­середили в своїх руках земельні володіння. Верхівка галицьких бояр виступила проти об'єднання Галицької і Волинської земель в одне князівство.

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Iсторичне значення революції.
6. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
12. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .

Переглядів: 1294