Психогімнастичні та пантомімічні вправи в АСПН

Ігрові методи в АСПН

Рольова гра відрізняється від псих одрами соціальним спрямуванням сюжету. вона розгортається в дії без належних попередніх сюжетних відпрацювань. Мінімізація інформації про те, що робити, дає змогу учасникам набути творчої самодіяльності, управління якої відбувається внутрішніми програмами їхньої психіки.

Гра проходить спонтанно. Іноді в умовах штучно створених труднощів. Ми бачимо людей не лише у міжособистісних взаєминах, але й у процесі виконання певної ролі (вчителя, учня). Цей матеріал дає підстави для гіпотез щодо особистісної проблеми. Особливо переконливим є те, як суб’єкт в умовах повної свободи структурує рольову ситуацію. Ми можемо побачити як особистісна проблема деструктує службові стосунки, робить їх неефективними.

Потім матеріал аналізується. Робиться це цілісно з урахуванням іншого поведінкового матеріалу в групі (поза групою) про учасників рольової гри.

Невербальна поведінка чи не найбільше здатна цілісно виражати психологічний зміст свідомого та несвідомого. Це ефективний засіб оптимізації соціально-перцептивної сфери особистості, оскільки увага спрямовується на мову тіла.

Функції невербальних технік: зближення членів групи, взаємопізнання, експлікація таких аспектів психіки, які важко вербалізувати.

Сильна сторона: сильна забарвленість взаємодії та велика спонтанність, правдивість особистісних проявів.

Засобом невербальної комунікації є експресія руху через актуалізацію міміки та жесту. Це – рухи тіла, дистанція, пауза. Зокрема, звертається увага на несвідомі рухи, розуміння людиною своїх рухів та рухів інших людей.

Психогімнастика – допоміжний метод АСПН. Рух та жест дає можливість глибше зазирнути у переживання інших і наблизитись до розуміння цих переживань. Головна мета – зняття фізичних блоків та «затисків».

У АПСН підтримується ідея свободи невербальних засобів самовираження, тому психогімнастика часто має характер спонтанної гри. З нею пов’язана свобода прояву емоцій та свобода внутрішнього світу суб’єкта. Головне – розслаблення і створення невимушеної, вільної від зайвого самоконтролю обстановки. Інколи психогімнастику використовують для прояснення стосунків у групі. Наприклад, «виразити почуття» суб’єкту, який був у центрі уваги.

Джерелом психогімнастичних вправ може бути ставлення до групи,до процесу навчання. Наприклад, теми «Почуття, з якими я йшов на заняття», «Ставлення до навчання та групи», «Що група робила би за відсутності керівника». Тема дається або одному члену групи і він реалізує її самостійно, або кільком членам групи. Тема може стосуватися цілої групи. Після програвання теми дуже важливо, щоб учасники обмінялися думками з цього приводу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Групова дискусія та правила її проведення	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.