Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Потреби як спонукальний мотив економічної діяльності

Зміст економічної діяльності суспільства та її результати

1.Потреби як спонукальний мотив економічної діяльності людей

2.Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність

3.Взаємозв’язок потреб, виробництва і споживання

 

Визначні мислителі минулого і сучасності – Дж. Гобсон, К.А. Гельвецій, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер та інші бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових економічних категорій.

Потреби – це об‘єктивні умови існування людини. Розвиваючись, людина створює свої потреби і здібності, продукти і послуги, відносини і суспільні інститути.

Економічні потреби– це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття.

Виділяють три етапи розвитку потреб у минулому XX столітті.

Перший етапдо середини50-х років, коли домінували матеріально-речові потреби.

Другий етап – почався з середини 50-х років з переходом до “економіки споживання”, коли формувалися такі соціальні потреби, які задовольнялись завдяки побутовому обслуговуванню, освіті, медицини, спорту, відпочинку, розвагам та ін.

Третій етапрозвитку потреб почав формуватись у 80-ті роки. Він завершить фундаментальні зрушення в бік гуманітарних потреб, пов’язаних з творчістю, духовним розвитком особистості.

В економічній літературі потреби класифікують по-різному. Так, у системі економічних потреб виділяють: виробничі; суспільні ; особисті.

Особисті поділяють на фізичні, інтелектуальні, со­ціальні.

Також потреби людей поділяються на первинні та вторинні.

Первинні - це вроджені фізіологічні потреби: дихання, сон, їжа.

Вторинні - випливають із психологічного стану людини (потреби в повазі, владі). Вони з'явля­ються з розвитком інтелекту і придбанням життєвого досвіду.

За ступенем задоволення розрізняють :

- Абсо­лютні економічні потреби.Визначаються максимально мож­ливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг за най­сприятливіших умов, які могли б бути спожиті суспільством. Так, у розвинених країнах світу незавантажені майже 25 % вироб­ничих потужностей, є мільйони безробітних та десятки мільйонів тих, що живуть у бідності й злиденності. Тому там існує можливість значно збільшити виробництво матеріальних благ і по­слуг та обсяги їх споживання.

- Дійсні економічні потреби— це потреби, що задовольняються за оптимальних розмірів виробниц­тва, у даному випадку — за значного недовантаження виробни­чих потужностей та армії безробітних.

- Фактичні економічні потребивиявляються у формі задоволення платоспроможного попиту. Вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення.

З-поміж економічних потреб окремих людей виокремлюють фізіологічні, соціальні та духовні потреби.

За суб'єктами потреби поділяють на:

а) індивідуальні, ко­лективні та суспільні;

б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб'єктів економіки.

За об'єктами потреби класифікують на:

а) породжені існу­ванням людини як біологічної істоти (фізіологічні потреби) та породжені існуванням людини як соціаль­ної істоти (соціальні потреби — у спілкуванні, у суспільному визнанні та статусі, освіті та ін.);

б) матеріальні ( потреби в матеріальних благах та послугах) і духовні (потреби у творчості , самовираженні, самовдосконаленні);

в) першочер­гові — потреби, що задовольняються предметами першої необ­хідності та непершочергові —задовольняються предметами розкоші.

В теорії менеджменту особливу увагу приділяють класифікації потреб за А.Маслоу:

* фізіологічні - вода, їжа, житло;

1)безпека і впевненість у майбутньому. Захист від фізичних і фізіологічних небезпек і впевненість, що фізіологічні потреби будуть задоволені в майбутньому;

2)соціальні - соціальне визнання, взаємодія, прихильність і підтримка;

3)повага - самоповага, особисті досягнення, повага з боку оточуючих;

4)самовираження - реалізація своїх потенційних можливос­тей.

 
 

 


Самовираження

Поваги

Соціальні

Безпеки і захищеності


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Автоматизація метрологічної діяльності
  8. АГД як галузь економічної науки
  9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.




Переглядів: 2609

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Роль економічної науки в суспільстві | Закон зростаючих потреб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.