Лекція №3. Принципи управління якістю. Правові аспекти забезпечення якості.

Рисунок – Відбиття якості виробничої сфери на якості результату діяльності

Рисунок – Принцип відбиття якості

Як видно з рис., якість продукції, послуги успадковує якість процесів (процеси закупівель, маркетингу, проектування, виробництва й ін.) і якість організаційно-управлінської системи.

Принцип відбиття якості є одним з основних принципів менеджменту якості. Управління якістю продукції, послуги здійснюється за допомогою управління якістю всієї системи. Якість системи відбивається на якості процесів, і, у свою чергу, на якості результатів.

Відповідно до принципу відбиття вимог до якості результати діяльності підприємства перекладаються на вимоги до якості процесів і на вимоги до якості організаційно-управлінської системи (рис.).

До процесів, якість яких відбивається на якості продукції, належать не тільки технологічні процеси, але й організаційні, управлінські й інші. Якість процесів залежить від багатьох факторів. Наприклад, якість процесу виробництва забезпечується якістю устаткування, технологій, рівнем кваліфікації персоналу й ін. Якість процесу управління залежить від знань і досвіду керівництва, якості застосовуваних методів управління й ін. Якість системи забезпечується раціональною організаційною структурою, правильним розподілом відповідальності, механізмами взаємодії, мотивації й ін.

2.2 Класифікація показників якості продукції

Висока якість виробів (послуг, процесів) визначається різними чинниками, основними серед яких є:

- чинники технічного характеру (конструктивні, технологічні, метрологічні тощо);

- чинники економічного характеру (фінансові, норма-тивні, матеріальні тощо);

- чинники соціального характеру (організаційні, правові, кадрові тощо).

Сукупність показників якості продукції можна класифікувати за наступними ознаками:

- за кількістю характерних властивостей (одиничні, комплексні, інтегральні показники);

- за відношенням до різних властивостей продукції (показники надійності, технологічності, ергономічності тощо);

- за стадією визначення (проектні, виробничі та експлуатаційні показники);

- за методом визначення (розрахункові, статистичні, експериментальні, експертні показники);

- за характером використання для оцінки рівня якості (базові та відносні показники);

- за способом вираження (розмірні показники і показники, виражені безрозмірними одиницями вимірювання, наприклад, балами, відсотками).

Показник якості продукції, який характеризує одну з її властивостей, називається одиничним показником якості продукції (наприклад, потужність, калорійність палива тощо).

Відносний показник якості продукції – відношення значення показника якості продукції до відповідного (тобто прийнятого за вихідне) значення, виражається в безрозмірних числах або відсотках.

Комплексний показник якості продукції – це показник, який характеризує кілька її властивостей, який визначається шляхом зведення до єдиного окремих показників за допомогою вагових коефіцієнтів кожного показника.

Інтегральний показник якості продукції – відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання.

Серед показників якості є такі, які неможливо виразити числовими значеннями (відтінки, запах, тембр тощо). Вони визначаються за допомогою органів чуттів (органолептично) і називаються сенсорною характеристикою.

Оцінка рівня якості продукції може здійснюватись диференційним або комплексним методами. У застосуванні диференційного методу здійснюється зіставлення одиничних показників якості нової продукції з ідентичними базовими показниками якості, а в комплексному – фактичних комплексних показників із базовими комплексними показниками.

Числові значення показників якості встановлюються за допомогою об’єктивних та суб’єктивних методів. Об’єктивні методи: вимірювальний, реєстраційний та розрахунковий. Суб’єктивні методи: органолептичний, соціологічний, експертний. Об’єктивні методи базуються на використанні технічних вимірювальних засобів реєстрації, підрахунку подій, виконанні розрахунків. Основа суб’єктивних методів – аналіз сприйняття органів чуття людини, збір та врахування думок, рішення, що приймаються групою спеціалістів-експертів.

Управління якістю відбувається на державному, регіональному та галузевому рівнях, а також на рівні підприємства, підрозділу. Під управлінням якістю продукції розуміють дії, виконувані в процесі створення, експлуатації чи споживання продукції з метою встановлення, забезпечення та підтримання необхідного рівня її якості.

Механізм управління якістю продукції є сукупністю взаємопов’язаних об’єктів та суб’єктів управління, використовуваних принципів, методів та функцій управління на різних етапах життєвого циклу продукції і рівнях управління якістю. Він повинен забезпечувати ефективну реалізацію основних функцій управління якістю.

Доцільно представити механізм управління якістю продукції у вигляді структурної схеми (рис.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №2. Економічні аспекти якості продукції. Фактори, що впливають на якість продукції. Класифікація показників якості продукції.	\|	Принцип 1 Орієнтація організації на замовника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.