Тема 5. Реклама й теорія комунікацій

Зв’язок реклами з теорією комунікацій. Теорія комунікацій як наука, що розглядає найбільш загальні закономірності формування та функціонування людської комунікації. Науковий підхід до вивчення реклами – вимагає розглядати рекламу як одну з форм людських комунікацій, сутністю якої є формування взаємозв’язку, спроба налагодити канали спілкування рекламодавця з його аудиторією. Поняття комунікації як соціально обумовленого процесу передачі та сприйняття інформації в умовах міжособистісного й масового спілкування по різних каналах за допомогою різних комунікативних засобів. Три основні підходи до цієї категорії. Рекламна комунікація як один з видів соціальної комунікації. Основні функції реклами як соціальної комунікації (інформаційна, експресивна, прагматична). Реклама як специфічна область соціальних масових комунікацій між рекламодавцями та різними аудиторіями рекламних звернень з метою активного впливу на ці аудиторії, що повинно сприяти рішенню визначених маркетингових завдань рекламодавця.

Схема рекламної комунікації та її основні елементи(відправник, кодування, звернення, канал комунікації, посередник, фільтри, перешкоди, одержувач). Визначальна роль одержувача (адресата) – визначає більшість характеристик всіх інших елементів. Відправник (адресант, комунікатор, джерело комунікації) – сторона, від імені якої адресату надсилається рекламне звернення. Рекламний контакт – досягнення сигналом, посланим комунікатором, одного адресата. Звернення (послання, повідомлення) – основний інструмент і носій інформації психологічної установки, емоційного впливу комунікатора на цільову аудиторію. Кодування – процес представлення ідеї комунікації, переданої адресату інформації у вигляді текстів, символів і образів (які є предметом вивчення семіотики). Канал комунікації поєднує всіх учасників процесу комунікації і носія інформації з моменту кодування сигналу до моменту одержання його адресатом; канал повинен максимально відповідати ідеї переданої інформації і використаним для її кодування символам; сполучення каналів. Посередник (комунікант) – той, хто представляє комунікатора, у чиї вуста вкладається рекламне звернення; необхідні якості посередника (сумлінність, привабливість і професіоналізм). Одержувач (адресат) у рекламній комунікації – цільова аудиторія, якій призначена реклама (ті, хто приймає рішення про покупку, й ті, хто на це рішення впливає). Рекламна піраміда (стадії готовності до покупки): незнання, поінформованість, знання, прихильність, перевага, переконаність, покупка, повторна покупка.

Фільтри (бар’єри) – обмеження в передачі послання, обумовлені характеристиками відправника, зовнішнього середовища, одержувача; два типи фільтрів: моральні установки, матеріальні й фінансові можливості комунікатора; чинники із зовнішнього середовища (особливості законодавства щодо регулювання рекламної діяльності, цензура тощо). Медіа-планування. Перешкоди (шумиу процесі рекламної комунікації – незаплановані перекручування при втручанні у процес комунікації факторів зовнішнього середовища. Три групи перешкод: фізичні, психологічні й семантичні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль реклами в суспільстві.	\|	Перспективні напрямки рекламної діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.