Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Структура СРС в Україні та за її межами та перспектива розвитку СРС.

Розвиток парка вантажних автомобілів в Україні пов’язане з удосконаленням його структури у трьох основних напрямках: вантажопідйомності, спеціалізації кузовів та типу двигунів.

Одним з методів зростання вантажопідйомності парка автомобілів є розширення використання автопоїздів замість одиночних автомобілів.

Застосування автопоїздів замість одиночних автомобілів там, де це допустимо за умов експлуатації, дозволяє:

- збільшити партійність перевезення вантажів без істотного ускладнення конструкції автомобілів;

- отримати кращу пристосованість транспортних засобів до транспортно-технологічних схем перевезень обслуговуваних галузей народного господарства;

- забезпечити тимчасове зберігання вантажу у вантажовідправника або вантажоодержувача на причепі або напівпричепі, тобто понизити капіталовкладення клієнтури в стаціонарне складське господарство;

- зменшити капіталовкладення автотранспортних підприємств на споруду критих гаражів і стоянок (для причіпного складу вони практично не потрібні);

- організувати перевезення вантажів з відчепленням причепів або напівпричепів (застосування оборотних напівпричепів і причепів);

- забезпечити одночасне перевезення вантажів з різними физико-механічними і физико-хімічними властивостями (тобто окремо грузнув в автомобілі-тягачі і окремо інший вантаж в причепі);

- більш гнучко враховувати сезонність перевезень (працювати з причепом або без нього), а також зміна дорожніх умов шляхом відчеплення причепів;

- розв'язати проблему перевезень негабаритних вантажів і вантажів великої маси (без напівпричепів і причепів з низько розташованою рамою такі вантажі перевезти не можна);

- отримати кращу «адаптацію» кузовів до виконання пакетних, контейнерних перевезень і вантажів з різною густиною, тобто автомобіль-тягач може буксирувати причепи або напівпричепи з різними типами кузовів.

Проте є і ряд негативних моментів застосування автопоїздів. У них гірше маневреність через збільшення радіусу повороту в порівнянні з одиночними автомобілями. Це виявляється при русі заднім ходом, особливо в обмежених міських проїздах. Прохідність автопоїздів також гірше, ніж одиночних транспортних засобів.

Найрадикальнішим способом поліпшення прохідності автопоїздів є збільшення зчіпної маси. Коефіцієнт зчіпної маси, тобто відношення маси, що доводиться на ведучу вісь, до всієї маси транспортного засобу, для одиночнихВ той же час автопоїзда менш металоємні: коефіцієнт спорядженої маси (тари) для автопоїздів істотно нижче - на 20 - 94% - порівняно з одиночними автомобілями.

Транспортна робота, як в міському, так і в міжміському повідомленні, виконувана автопоїздами, завжди більше аналогічної роботи, виконуваної одиночними автомобілями. Наприклад, в порівнянні з одиночними автомобілями збільшення корисної роботи по групі автопоїздів з автомобілями-тягачами ЗІЛ для міських перевезень складає 34,2 - 67,4%, з автомобілями-тягачами МАЗ - 34,7 - 82,8%, з автомобілями-тягою КамАЗ - 34,0 - 50,9%. Звідси витікає, що і трудомісткість перевезень на автопоїздах значно нижче.

Проте самим загальним критерієм оцінки автомобільних транспортних засобів є приведені витрати. В порівнянні з одиночними автомобілями по групі автопоїздів з автомобілями-тягачами ЗІЛ зниження приведених витрат в умовах міських перевезень складає 4,3 - 23,3%, з автомобілями-тягачами МАЗ 12,0 - 63,3%, з автомобілями-тягачами КамАЗ 17,2 - 19,0%. З цих даних виходить, що з народногосподарської точки зору автопоїзда більш доцільно використовувати в міжміському повідомленні, повністю виключивши одиночні автомобілі.

Проте щоб визначити, в яких масштабах слід застосовувати ті або інші автопоїзда, треба вирішити ряд планово-організаційних задач і перш за все визначити потреби перевізників в тягачах, причепах і напівпричепах. Сфера експлуатації автомобільного транспорту на основі детального вивчення потреб повинна представляти заявки промисловості на випуск і поставку необхідних автомобільних транспортних засобів. В цих умовах найголовніша задача промисловості полягає в якнайповнішому задоволенні заявлених потребах автомобільного транспорту, як в якісному, так і кількісному відношенні по повній номенклатурі рухомого складу.

Одночасно з розвитком великовантажних автопоїздів слід освоїти виробництво нових автомобілів 1,5-тонн, в основному автомобілів-фургонів різних модифікацій і призначень місткістю кузова до 11 - 15 м3. Для зручності виконання перевантажувальних операцій з вантажами в тарі-устаткуванні (контейнерах) автомобіль-фургон повинен бути обладнаний бічній стулковій зсовування і заднього дверьми. Вантажна висота кузова не повинна перевищувати 650 мм На базі цієї моделі будуть розроблені конструкції кузовів різних призначень: ізотермічні, рефрижераторні, для меблів, хлібобулочних виробів, для перевезення пасажирів і ін. Новий автомобіль повинен бути оснащений більш економічним двигуном.

Важливою якісною характеристикою розвитку вантажного автомобільного парку є його рівень спеціалізації, тобто, процентне співвідношення вантажопідйомності спеціалізованих автотранспортних засобів до загальної вантажопідйомності вантажного парку:

_ У=[qcAc/(qA)]100

qc, q - відповідно середня вантажопідйомність парку спеціалізованих транспортних засобів і всього вантажного парку, т; Ас, А — відповідно чисельність парку спеціалізованих транспортних засобів і всього вантажного парку, од.

Необхідно також, звернути увагу на забезпечення автомобілів тягачів причепами і напівпричепами. На один автомобіль тягач необхідні 2 причепи або напівпричіп.

Розвиток автомобільного транспорту в капіталістичних «країнах відбувається в гострій конкурентній боротьбі з іншими видами транспорту. Економічна ефективність вантажних автомобільних перевезень в значній мірі залежить від вантажопідйомності, корисного об’єму кузовів та швидкості руху транспортних засобів.

Тому природно прагнення авто-експертних фірм мати в своєму розпорядженні пересувний склад, що володіє можливо великими величинами цих параметрів, а автомобілебудівників - задовольнити запити споживачів. Проте реалізувати це не просто: існує багато обмежень, наприклад, по швидкості руху. В містах Швеції вона не повинна перевищувати 40 км/ч, в містах Німеччини, Австрії, Англії, Франції, Італії, Фінляндії, Греції, Норвегії - 50 км/ч, в США - 60 км/ч. За рубежем зовні населених пунктів на суспільних дорогах швидкість руху вантажних автомобілів обмежується 70 - 88,5 км/ч. Таким чином, резерви підвищення ефективності вантажних автомобілів за рахунок збільшення швидкості практично вичерпані.

Залишається єдиний і не до кінця використаний резерв - зміна габаритних і вагових обмежень, що має важливе значення для використовування спеціалізованих автомобілів і автопоїздів.

В США розроблені стандарти на геометричні параметри найефективніших комбінованих автопоїздів. Найбільше число автомобілів США зосереджено в сільському господарстві. Парк вантажних автомобілів, що використовуються в оптовій і роздрібній торгівлі США, достоїть головним чином з автомобілів з кузовом «пікап, ізотермічних з рефрижераторними установками і інших.

1. Комбінований автопоїзд з кузовом фургон (стандарти США I701 і I849); в чисельнику приведені значення при ширині транспортного засобу 2438,4 мм, в знаменнику - при ширині 2590,8 мм

Для обслуговування промислових і торгових фірм широке розповсюдження отримали великотоннажні контейнери заввишки 2438—2896 мм, завдовжки – 6 – 12 м. і масою брутто 20 - 40 т. Роль спеціалізованого рухомого складу полягає в тому, що розвозить великотоннажних контейнерів споживачам із залізничних, авіаційних або морських терміналів.

В капіталістичних країнах отримав розповсюдження і транспорт загального користування. Цей вид транспорту знаходиться гострій конкурентній боротьбі з відомчим транспортом різних автотранспортних фірм, а також і з іншими видами транспорту. Основна сфера використовування автомобілів загального транспорту зосереджена на перевезенні швидкопсувних і дорогих вантажів, що вимагають їх запобігання від атмосферних впливів. Деякі автотранспортні підприємства забезпечують роботу промислових фірм по без складський системі, точно вчасно. Основним різновидом парку транспорту загального користування є фургони, кузови з тентом, без бортові транспортні засоби. Частка вантажних автомобілів загального користування в парку капіталістичних країн коливається від 4% (в США) до 16% (в Німеччині).

Перевезення негабаритних вантажів великої маси часто здійснюється також фірмами загального користування. Це пов'язано з епізодичністю і складністю таких перевезень. Вельми складні і коштовні самі транспортні засоби для перевезень. Проте використовування їх ефективно при збірці і монтажі будівельних об'єктів більш крупними блоками.

Наявність в американському вантажному парку великого числа пікапів призводить до того, що середня вантажопідйомність автомобілів США в цілому вельми низька і складає всього 2,2 т. При виключенні з парку транспортних засобів пікапів змінюється пайовий перерозподіл різних типів транспортних засобів.Проте частка автомобілів-самоскидів і в цьому випадку не перевищує 12%: Середня вантажопідйомність всього вантажного парку без автомобілів пікапів збільшується більш ніж в 2 рази і досягає 5 т.

В основному рівень спеціалізації вантажного парку США можна оцінити в 95,1%. Проте якщо виключити пікапи, що становлять майже 85% парення, то рівень спеціалізації вантажного парку знизиться до 68,5% (без урахування без бортових кузовів).

США мають свій в розпорядженні парк комерційного причіпного складу якому на кожний сідельний тягач в середньому доводиться 2 напівпричепи.

Структура причіпного парку по типу кузовів наступна: ізотермічних і рефрижераторних фургонів - 9,7%; фургонів різного призначення - 55,3%; платформ - 16,7%; цистерн - 5,8%; самоскидів - 4%; без бортових кузовів з низько розташованою рамою - 3,2%; без бортових кузовів з кіньми для перевезення довгомірних вантажів - 1,3%.

Отже, рівень спеціалізації причіпного парку США можна оцінити в 83,3%.

В США на кожні 100 вантажних автомобілів доводиться 1,2 од. причепів. Якщо з цього вантажного парку виключити пікапи, які практично не використовуються з причепами, та на кожні 100 вантажних автомобілів доводитиметься 10,8 од. причепів. В Канаді пайовий розподіл вантажного парку аналогічно американському.

Рівень спеціалізації вантажного автомобільного парку Німеччини складає 66,9% без урахування кузовів із стійками і тентом і 98,4% з їх обліком. Середня розрахункова вантажопідйомність парку Німеччини складає 3,1 т.

З погляду спеціалізації вантажного парку Англії його можна диференціювати на 5 основних типів кузовів: фургони, самоскиди, платформи, цистерни і фургони-рефрижератори. Основним різновидом вантажного парку Англії є малотоннажні фургони (51,7% в парку), вживані головним чином, у відомчому транспорті.

Рівень спеціалізації парку Японії складає близько 70% при середній вантажопідйомності 2,1 т. Із загального парку вантажних автомобілів Японії 71,3% мають вантажопідйомність до 0,9 т. 9,9% -| від 1 до 1,9 т. Автомобілі вантажопідйомністю від 2 до 5 т. включно займають всього 13,1%.

Як показав аналіз, за рубежем в спеціалізованих транспортних засобах перевозиться від 85 до 90% всіх вантажів автомобільного транспорту.

Характерною особливістю зарубіжних парків є раціоналізація їх структури по типу двигунів, забезпечуючи економію бензину і дизельного палива.

За рубежем також набувають поширення різні добавки до палива, даючи економію світлих нафтопродуктів метанол, етанол і ін.

Застосування екологічно чистого палива для автомобілів — водню є поки проблематичним зважаючи на складність його зберігання і транспортування. Поки не отримали широкого розповсюдження і електромобілі.

Виконаний короткий аналіз вітчизняних і зарубіжних перевезень свідчить про те, що автомобільний транспорт як в теперішньому часі, так і в майбутньому збереже ведучу роль при перевезенні вантажів на короткі відстань.

 


 

1.1 Схема вибору СРС

 

 


 

Мал.1. Схема вибору вантажного транспортного засобу.

 


 

1.2 Класифікація вантажів

Всі вживані в даний час в перевезеннях різновиди спеціалізованого рухомого складу можуть бути з'єднаний в класифікації, зображеній на схемі (мал. 2), заснованій на принципі пристрою їх несучої частини і вантажного приміщення. Основною класифікаційною ознакою спеціалізованого рухомого складу слід виділити таку ознаку, як «тип кузова». Саме у виборі типу кузова виявляється в першу чергу спеціалізація автомобільного рухомого складу, призначеного для перевезень певної номенклатури вантажів.

 

Мал. 2. Класифікація спеціалізованого рухомого складу: І - по елементу, що сприймає тягові, зусилля, що скручують і гальмівні ; ІІ - конструкції рами; ІІІ - по можливості зміни колісної бази або габаритній довжині" IV —по наявності додаткового устаткування; V — по типу кузова.

 

Аналіз існуючих номенклатурних груп вантажів (згідно класифікатору промислової і сільськогосподарської продукції) дає можливість виявити визначальний вплив їх характеру і властивостей на спеціалізацію рухомого складу, що склалася і розвивалася. Вивчення вантажів як основного чинника , що обумовлює спеціалізацію транспортних засобів, дає можливість надалі розробити раціональну структуру парку рухомого складу залежно від структури вантажообігу різних номенклатурних груп вантажів.

Враховуючи виділену вище основну класифікаційну ознаку спеціалізованого рухомого складу, всю номенклатуру вантажів, що перевозиться спеціалізованими автомобілями і автопоїздами, можна згрупувати в п'яти групах згідно типам кузовів, тобто відповідності із спеціалізацією автотранспортних засобів. При цьому беруться до уваги лише ті параметри вантажів, які безпосередньо впливають на тип рухомого складу, а саме: фізичні, хімічні і біологічні властивості, маса, об'їм, розміри, способи вантаження, розвантаження, перевезення і зберігання, санітарні умови.

Вантажі 1 групи (табл. 1) є трьома великі разновидності виробів: довгомірних вантажі (балки, колони, ригеля і ін.); об'ємні і крупногабаритні вантажі (будки-побутівки, кабіни сантехнічні, кіоски торгові і ін.); штучні вантажі (легкові автомобілі, навантажувачі і ін.). При перевезенні цих вантажів необхідно оберігати їх від поломок, сколовши, утворення тріщин і інших механічних пошкоджень й попереджати зсув або їх втрату під час руху.

Таблиця 1

 

Номенклатура вантажів, що перевозяться спеціалізованим рухомим складом
Група вантажів і тип кузова рухомого складу Найменування вантажів
I - безбортова платформа
Легкові автомобілі (кузови), балки, блоки ЖБІ, будки-побутівки, сантехнічні кабіни, торгові кіоски, колодязі, об'ємні секції міського колектора, універсальні і великовантажні контейнери, колони, ригелі ЖБІ, ліс, пиломатеріали, дорожньо-будівельні машини, металоконструкції, металопрокат, об'ємні елементи шахт, ліфти, віконні і дверні палітурки, плити, перекриття, настили, авто- і електронавантажувачі, палі, опори, стінки, промобладнання, бочки, коробки, ящики, залізобетонні труби, ізольовані труби, сталеві і чавунні труби, холодильники
II – платформа самозвалища Асфальтова маса, товарний бетон, глина і грунт, гравій, щебінь, рослинна земля, вапно, керамзит, мів, тирса, стружка, деревний пил, відходи виробництва, пісок, розчин, сніг, торф, вугілля, добрива, зерно
III - фургон Апарати, вимірювальні прилади, інструменти, аптекарські товари, бакалійні товари, вино, лікеро-горілчані вироби, волокно, пряживши, галантерейні вироби, канцелярські товари, книги, друкарська продукція, килими, килимові вироби, кондитерські вироби, консерви, кулінарні вироби, культтовари, меблі, хутряні вироби, молоко, молочні продукти, мука в мішках, м'ясо, м'ясні продукти, безалкогольні напої, взуття, овочі і фрукти, у тому числі в контейнерах, цукор в мішках, спорттовари, тютюн, тканини, хлібобулочні вироби, господарські товари, швейні вироби, трикотаж, шерсть, виляск, вата, електропобутові товари
IV - цистерна Бензин, бітум, дизельне паливо, технічні рідини, вапно-молоко, гас, мазут, автомобільні масла, молоко, (сировина), мука (безтарний), патока, пиво, квас (безтарний), жива риба, цукор (безтарний), сіль (безтарний), зріджені гази, сухі будівельні суміші, уай-спірит, цемент, гіпс, асфальтовий і вапняні заповнювачі
V - скелетна конструкція Вітринне скло, скляні двері, кабель, канати, троси в барабанах, панелі, перегородки, залізобетонні ферми

 

Залежно від характеру вантажу, його стану, розмірів, конфігурації необхідно забезпечувати строге положення вантажу на рухомому складі і його спирається на крапки (поверхні), вказані у відповідному керівництві і інструкціях на транспортування кожного конкретного вантажу. Той, що спирається вантажу повинен здійснюватися на всю площину, в декількох крапках (місцях) по довжині, по краях або по кутах на спеціальні встановлені місця, в двох крайніх крапках (площинах) залежно від типу, призначення і конструктивних особливостей вантажів. Деякі вантажі можна перевозити з тим, що спирається один на одного, а деякі не можна (автомобілі, машини і неупаковані холодильники).

Для дотримання цих умов пересувний склад повинен мати платформу з суцільною підставою або розсувну платформу, обладнаною кіньми спеціальними опорними підкладками, касетою або стійками для забеспечения строго горизонтального або вертикального положення, фіксації від зсуву і т.п. Вантажі 2 групи - в основному сипкі і навалювальні вантажі. З погляду вимог, що пред'являються до рухомого складу, їх можна розділити на три умовні підгрупи: звичайні сипппучі вантажі (грунт, інертні матеріали і ін.), які зберігають свої фізичні властивості і якість при перевезенні і, тобто, не вимагають для цього особливих умов; сипкі вантажі, вимагаючі захисту від атмосферних опадів; напіврідкі або в'язкі (товарний бетон, розчин, асфальтова маса і ін.), вимагаючі дотримання складніших умов по збереженню якості, ніж попередні вантажі. Так, наприклад, товарний бетон (розчин) повинен бути доставлений в пункт призначення без порушення однорідності суміші, тобто без відшаровування рідкої частини суміші, причому він може тверднути, якщо знаходиться тривалий час в дорозі. В зимовий час при низьких температурах навколишнього середовища бетон (розчин) швидко піддається «схоплюванню», щільно, «приставати» до днища і бортів кузова.

Отже, конструкції автомобилей-бетоно-сумішевозів повинні запобігати розшаруванню, випліскування вантажу при транспортуванні, затвердіння, виливання через стики бортів, а також забезпечувати його повне розвантаження без застосування ручної праці

Вантажі III групи - в основному вантажі торгівлі і сировина для легкої і харчової промисловості. Вони діляться на дві підгрупи: продовольчі товари (бакалійні, кондитерські, кулінарні і ін.); промислові товари народного споживання (апарати і інструменти, аптекарські товари

Сировину для легкої і харчової промисловості (волокно, пряживши, виляск, шерсть, мука, цукор, тютюн) пред'являють в основному, як і промислові товари народного споживання, порівняно прості вимоги до перевезення, головним з яких є захист вантажу від атмосферних дій і від різного роду механічних пошкоджень.

Складніші вимоги пред'являють продовольчі товари. У зв'язку з можливою зміною физико-механічних, біологічних і інших властивостей вантажу, що перевозиться, процес перемещення і навіть короткочасного зберігання продуктів харчування (наприклад, овочів і фруктів) повинен проводитися при чіткому дотриманні визначених, обов'язкових умов і, правив. При порушенні цих правил не тільки втрачається якість продукту, але і може наступити повне зникнення цінності вантажу як товару. По складності умов на перевезення на перше місце можна поставити швидкопсувні продукти, придатність яких як продукти харчування обмежена певними термінами і температурним режимом як при зберіганні, так і транспортуванні, і строго регламентована особливими умовами. Велику частину швидкопсувних вантажів, що вимагають спеціального санітарно-гігієнічного режиму при перевезеннях, складають м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко і молочні продукти, кулінарні вироби.

Швидкопсувні продукти за санітарними правилами вимагають: перевезення на рухомому складі із закритим кузовом; дотримання температурного режиму; систематичну санітарну обробку внутрішньої частини кузовів і постійний зміст їх в чистоті. В групі швидкопсувних товарів є особливо швидкопсувні продукти: м'ясні і рибні кулінарні вироби, напівфабрикати, овочеві кулінарні вироби, а також деякі молочні продукти. Перевезення цих продуктів в теплий час за діючими санітарними правилами повинне здійснюватися в умовах, що виключають підвищення їх температури вище +8° З, і в строго обмежені терміни, тобто запобігаючі зародженню в продуктах шкідливих для здоров'я бактерій, що забезпечується перш за все максимально допустимою температурою продуктів при їх зберіганні і перевезеннях. Проте деякі швидкопсувні продукти - харчові напої, овочі, фрукти і особливо швидкопсувні товари - в зимовий час можуть зазнавати значні якісні зміни аж до псування унаслідок їх підмерзання.

Отже, в одних випадках необхідно передбачати джерела холоду, в інших - джерела тепла, що накладає особливі вимоги до вживаному для цих перевезень спеціалізованого рухомого складу.

Хлібобулочні і кондитерські вироби повинні перевозитися з дотриманням вимог покупців, які висловлені в особливих умовах поставки хлібних виробів промисловості і правил торгівлі ними і регламентовані Гостами. Основні вимоги покупців хлібобулочних виробів наступні: високі смакові якості і свіжість, добрий зовнішній вигляд, постійна наявність у продажу широкого асортименту виробів.

Необхідно також відзначити деякі специфічні особливості вантажів III групи, які необхідно обов'язково враховувати при перевезеннях: влагочутливість; обмеженість терміну зберігання і реалізації; ароматність (тютюн, парфюмерні товари, миючі і господарські засоби); коливання попиту залежно від пори року (прохолодні напої, пиво, квас, молоко, жива риба, морозиво і ін.).

Вантажі IV групи підрозділяються на дві підгрупи: рідкі (наливні) і порошкоподібні.

Рідкі вантажі володіють поряд загальних властивостей, а також специфічних, які необхідно враховувати при перевезенні. До загальних властивостей відносяться: густина; здібність до створення гідравлічного удару, що обмежує швидкість руху рухомого складу, а також визначає форму і особливості його конструкції; залежність якості від температури (з підвищенням температури, наприклад, у молока підвищується кислотність, тобто воно скисає, зріджені гази сильно випаровуються, а бітум і мазут при пониженні температури загусають, що у свою чергу створює утруднення при їх сливі).

До специфічних властивостей відносяться: вибухонебезпека і коррозийнність (нафтопродукти); здатність (вспениваться) (молоко, пиво); нерівномірність об'ємів перевезень по періодах року (молоко, пиво, квас, мазут); широка межа дальності перевезень (наприклад, від 20 до 500 км для молока); східчастий годинний графік завезення (молока, бензину) залежно від об'єму випуску продукції на периферійних заводах (нафтобазах) і добового виробничого плану (об'єму реалізації) міських молочних заводів (міських АЗС).

Отже, при перевезеннях є необхідністю забезпечення повної ізоляції вантажу від зовнішнього середовища і герметичності кузова рухомого складу, підтримка постійної температури (охолоджування або обігрів), зниження потужності гідравлічного удару, ефективного контролю за кількістю вантажу і т.д.

Порошкоподібні (пилоподібні), зернисті (гранули) і дрібно кускові (деякі сорти комбікормів). Це частина вантажів будівництва, промисловості, торгівлі і харчової промисловості. Порошкоподібні будівельні вантажі, вантажі промисловості, вантажі харчової промисловості і торгівлі володіють приблизно однаковими властивостями, до яких відносяться: велика гігроскопічність (при попаданні вологи вантаж псується, забиває затвори і трубопроводи); здібність до сильного злежування і утворення зведень різка зміна об'ємної маси залежно від вогкості і стану, утрудняючи облік кількості, що відпускається; маси; абразивна пилу, що створює шкідливі умови праці для обслуговуючого персоналу і що викликає підвищений знос механізмів і вузлів рухомого складу; легке розпилювання, що приводить до великих втрат при транспортуванні у відкритих кузовах і в процесі вантаження і вивантаження.

Як видно, велика частина порошкоподібних вантажів є харчовими продуктами або шкідливими для здоров'я людини речовинами, тому і в тому, і в іншому випадках необхідна ретельна ізоляція вантажу від зовнішнього середовища не тільки в процесі перевезень, але і під час вантаження-розвантаження. Крім того, процес доставки більшості цих вантажів повинен органічно вписуватися в технологію переробки їх на підприємствах - виготівниках і споживачах.

Вантажі V групи є великорозмірними виробами, перевезення яких повинне здійснюватися у вертикальному положенні. Враховуючи їх крихкість і високу заводську готовність, ці вироби, за винятком кабельної продукції, не можуть бути встановлений один на одного і пред'являють високі вимоги по захисту від пошкодження і забруднення при транспортуванні. Приведена вище угрупування вантажів дозволяє в практичній меті з достатньою підставою прогнозувати типаж спеціалізованого рухомого складу і враховувати масові вантажі, що часто зустрічаються, при ефективному способі їх перевезення в спеціалізованому рухомому складі, що має відповідну конструкцію кузова.

3 КЛАСИФІКАЦІЯ СРС

Спеціалізований рухомий склад автомобільного транспорту за видами поділяється на самоскиди, фургони, цистерни, автопоїзди для перевезень довгомірних, великовагових вантажів і панелей, самонавантажувачі й контейнеровози.

4 ЗАГАЛЬНА БУДОВА СРС

4.1. Автомобілі із самоскидними кузовами

Автомобілі та автопоїзди-самоскиди являють собою АТЗ, які обладнані саморозвантажувальними кузовами, тобто вантаж із них вивантажується за допомогою перекидного пристрою нахиляння кузова.

Самоскиди поділяються:

- за призначенням - на будівельні, кар'єрні й сільськогосподарські;

- за напрямом розвантаження - із заднім, боковим (на два або три боки) скиданням вантажу і з попереднім підйомом кузова.

Будівельні самоскиди призначені для перевезень сипких вантажів і рідинних розчинів. Як правило, основою для них є шасі базових моделей вантажних автомобілів, які відрізняються формою кузова і скороченої бази. Будівельні самоскиди призначені для руху по дорогах і тому мають колісну формулу 4x2 або 6x4. Найпоширенішими моделями будівельних самоскидів є ГАЗ-САЗ-53Б, ЗИЛ-ШЗ-555, КамАЗ-55П, МАЗ-5549, КрАЗ-256Б-І.

Кар'єрні самоскиди використовують для перевезень гірничих порід і твердих корисних копалин. Вони призначені для роботи поза дорогами і їх рух по звичайних дорогах недопустимий через великі навантаження на вісь. Кар'єрні самоскиди мають колісну формулу 4x2, коротку базу і гідромеханічну або електричну трансмісію, обладнані дизельними двигунами великої потужності (300...1700 кВт), на них встановлюють гідропневматичну підвіску коліс. Все це забезпечує їм підвищені тягово-швидкісні властивості, прохідність, високу маневреність і плавність ходу. Серед найпоширеніших кар'ерних автомобілів-самоскидів є БЕлАЗ-75401 (вантажопідйомність 30.т), БЕлАЗ-7519 (110 т), БЕлАЗ-7521 (180 т).

Сільськогосподарські самоскиди відрізняються від будівельних більшим об'ємом кузова і трибічним напрямом розвантаження, а також попереднім підйомом кузова (для збереження вантажу); 75%сільськогосподарських вантажів перевозиться насипом або навалом. Такі самоскиди мають колісну формулу 4x2, 6x4, 4x4, 6x6, тобто деяким із них властива підвищена прохідність. Форми кузова самоскидів бувають прямокутні -8 прямими бортами (ЗИЛ-ШЗ-554М, КАЗ-4540, КамАЗ-55102, Урал-5557), коритоподібні, що залежать від властивостей основного вантажу, який буде перевозитися. Автомобіль КАЗ-4540 є технологічним сільськогосподарським самоскидом, оскільки має "повзучу" швидкість до 2 м/с. Це дозволяв йому працювати з будь-якими збиральними агрегатами. Крім того, автомобіль мав колісну формулу 4x4.

Найпоширеніші на автомобілях-самоскидах гідравлічні підйомні механізми, що приводяться від двигуна автомобіля через коробку відбирання потужності. Застосування гідравліки для піднімання кузова пояснюється малими втратами часу на піднімання й опускання кузова, а також високою надійністю таких механізмів. Принципова схема піднімального механізму (мал.3) включає масляний бак - 1, шестеренчастий масляний насос - 2, золотник - 3, запобіжний клапан - 4, нагнітаючий трубопровід - 5, гідроциліндр - 6, зливний трубопровід - 7, важіль керування - 8.

Мал..3. Принципова схема піднімального механізму.

Масляний наооо отворі» тиск масла 10...12 МПа. Під тиском масла ланки телескопічного циліндра послідовно висуваються, піднімаючи кувов. При досягненні тиску масла 13,5 Ша відкривається запобіжний клапан і частина масла перетікає по зливному каналу у масляний бак. Керування золотником (підйом, нейтралі., опускання) здійснюється важелем.

4.2. Автомобілі та автопоїзди-цистерни.

Автомобілі-цистерни призначені для перевезень і тимчасового зберігання рідинних, газоподібній і сипких вантажів: нафтопродуктів, стиснутих і зріджених газів, рідинних і сипких харчових продуктів, рідинних і пилуватих агресивних та отруйних продуктів хімічної промисловості, будівельної індустрії. До автомобілів-цистерн відносяться також автозаправники, які не тільки перевозять паливно-мастильні матеріали, але й можуть заправляти інші транспортні засоби.

Цистерни для перевезень нафтопродуктів виконуються із сталі і мають в перерізі вигляд кола або еліпса. Найбільш поширеними є цистерни еліптичного перерізу, оскільки вони забезпечують зниження центра тяги автомобіля-цистерни, що покращує їх стійкість.

Цистерни для перевезень бітуму мають термоізоляційний прошарок і підігрівач, бо його потрібно перевозити при температурі 190...260 °С

Цистерни для перевезень рідинних харчових продуктів (вода, молоко та ін.) виготовляють із корозійностійкої сталі або алюмінієвого сплаву.

Для заповнення цистерн рідиною та її зливу застосовують вакуумні пристрої, в яких використовується розрідження у впускному трубопроводі двигуна автомобіля, а також автономні й стаціонарні насоси.

Відмінність конструкції цистерн для перевезень сипких вантажів від цистерн інших типів обумовлена різними способами розвантажування (гравітаційний або бункерний, механічний за допомогою шнеків і транспортерів, пневматичний).

Найпоширенішим є пневматичний спосіб розвантаження. В цистерні нагнітається стиснуте повітря під невеликим тиском (0,06 Ша), аж до розвантажувального патрубка 2 - під тиском 0,15...0,2 Ша (мал.4). Перемішуються тари вантажу і він подається до розвантажувального пристрою, де захоплюється стану тим повітрям і надходить у розвантажу валі, ний шланг.

Мал..4. Схема пневматичного засобу розвантаження цистерни.

4.3 Автомобілі-фургони.

Автомобілі-фургони призначені для перевезень вантажів, які потребують захисту від зовнішнього впливу. Такі автомобілі за кількістю посідають друге місце після автомобілів-самоскидів.

За призначенням усі фургони поділяють на універсальні, вузькоспеціалізовані, ізотермічні і рефрижератори.

Універсальні фургони служать для перевезень промислових і продовольчій товарів в упаковці і без неї, які не потребують відповідних температур і спеціальних пристроїв для укладання й закріплення вантажу під час транспортування.

Вузькоспеціалізовані фургони обладнані пристроями або пристосуваннями, які забезпечують кріплення вантажу (меблі), його розвішування (готовий одяг), роздільну укладку (головні убори, хлібобулочні вироби, пошта та ін.).

Ізотермічні фургони дозволяють зберігати відповідний температурний режим усередині вантажного приміщення за рахунок застосування термоізоляції кузова.

Рефрижератори - це фургони, в яких підтримується відповідна температура усередині термоізольованого кузова за допомогою різних джерел - тимчасового і постійного охолодження або підігріву.

Вантажопідйомність фургонів становить 0,35...1З,5 т. Основою фургона є дерев'яний або металевий каркас, який обшитий сталевим, алюмінієвим чи пластмасовим облицюванням.

Дах фургонів буває глухим або таким, що може розсуватися, а також шарнірно-підйомним.

Рефрижератори перевозять продукти, що швидко псуються, які поділяються на три групи: свіжі, заморожені (-7...-18 °С) і глибоко заморожені (від -18 °С і нижча).

Термоізоляція кузова досягається застосуванням термоізоляцій­них матеріалів, серед яких найпоширеніший пінопласт ПС-4. Він не гіг­роскопічний, досить міцний, має малу теплопровідність, добре клеїться на метал, не має запаху.

Із середини кузов охолоджується тимчасовими або постійними дже­релами холоду. Перші підтримують температуру зсередини кузова в дея­кий потрібний час, а другі - постійно.

Тимчасові джерела холоду являють собою пристрої, які використо­вують перехід певної речовини (сухого льоду, спеціальних розчинів со­лей) із твердого або рідинного стану в газоподібний з поглинанням теплоти навколишнього середовища, внаслідок чого воно охолоджується (перевезення морозива). Сухий лід (вуглекислота) із твердого стану в газоподібний переходить при температурі -78,9 °С. Серед зріджених га­зів, тобто холодоагентів, використовують вуглекислоту й азот. При використанні азоту температура знижується швидше.

Із рідинних розчинів мінеральних солей і органічних з'єднань найбільш ефективним холодоносієм є дихлорметая /Фреон-30/. Зеротор - спеціальна посудина із сольовим розчином, який спочатку заморожують, а потім встановлюють усередині кузова. Час дії зероторів - 12...15 год.

Поряд із зероторним охолодженням, яке потребує заморожування су­міші від стаціонарного пристрою, застосовується охолодження ізотерміч­них кузовів акумуляторами холоду. Вони відрізняються від зероторів тим, що розчин заморожується не в стаціонарних холодильних камерах, а за рахунок циркуляції по змійовиках холодоагента або холодоносія. При цьому заморожування може бути здійснено без знімання приладів на центральніварядній станції.

Постійні джерела холоду виконуються у вигляді холодильних прила­дів, робота яких базується на принципі випарювання стиснутих компресо­ром холодоагентів. Привод такого пристрою здійснюється від двигуна ав­томобіля або спеціального автономного двигуна.

4.4. Автопоїзди для перевезень довгомірних, великовагових вантажів і будівельних конструкцій.

Автопоїзди для довгомірних вантажів здійснюють перевезення лісу, труб, сортового металу різних профілів і будівельних конструкцій. Для перевезень лісу застосовують автопоїзда в складі автомобілів-тягачів підвішеної прохідності і напівпричепи-розпуски, причепи-розпуски. Такі причепи являють собою невелику раму на одній або на двох осях, яку з'єднують з автомобілем-тягачем буксирним зчепом. Щоб зробити компактним автопоїзд з причепом-розпуском і зменшити спрацювання шин при порожніх пробігах, причіп перевозять на тягачі. З цією метою шасі тягача обладнують накатними площинами, тяговою лебідкою для наванта­ження причепа і пристроєм для фіксації навантаженого причепа.

Для перевезень будівельних залізобетонних конструкцій викорис­товують напівпричепи: панелевози, фермовози, плитовози, балковози, блоковози, сантехкабіновози, яких налічується близько ста типорозмірів рухомого складу.

Стінові панелі можуть нести лише вертикальні статистичні наван­таження, внаслідок чого вони мають незначну механічну міцність в по­перечному до основної площини напрямі. Тому при перевезенні вони ма­ють перебувати у вертикальному положенні. Хребтові й касетні панеле­вози є найпоширенішими. У хребтових панелевозів (мал..5,а) панелі вста­новлюються під кутом 8...12° до вертикалі, а в касетних (мал..5,б) - вертикально всередині касети.

Мал.5. Конструктивні схеми панелевозів.

 

Переваги хребтових напівпричепів-панелевозів полягають у віднос­но малій власній масі при достатній жорсткості конструкції, а також можливості виконувати завантажування і розвантажування панелей, при яких не потрібно піднімати їх на велику висоту.

У касетних панелевозів панелі встановлюються вертикально всереди­ні касети, що дозволяє перевозити панелі різної довжини і висоти.

Фермовози - че ннзькораші напівпричепи касетного типу з поворот­ними візками. їх вантажопідйомність становить 12...20 т, а довжина ферм, які перевозяться, - 18...30 м.

Перевезення відносно невеликої кількості важких і неподільних вантажів не може бути забезпечене рухомим складом, призначеним для перевезень масових вантажів. Це пояснюється не тільки тим, що такий рухомий склад має недостатню вантажопідйомність, а й тим, що важкі неподільні вантажі мають велику висоту, внаслідок чого і високо розташований центр ваги.

Рухомий склад для перевезень важковагових вантажів виготовляють у вигляді причепів або напівпричепів.

Сучасні причепи-важковози виконують за однією із схем: з відкотними візками, зі ступінчастими рамами, - з прямою підлогою і малим діа­метром шин, з регульованою за висотою платформою.

4.5. Автомобілі-самонавантажувачі

Такі автомобілі забезпечують перевезення, механічне навантаження і розвантаження різних штучних або затарених сипких вантажів і облад­нані спеціальними пристроями й механізмами.

Аналіз роботи цих автомобілів показує, що скорочуються в 2-3 рази простої в очікуванні та безпосередньо при навантажувальних і розванта­жувальних роботах. Зменшується число АТЗ-, зайнятих на перевезеннях, скорочується в 2,5-3,5 рази чисельність водіїв і допоміжних робітни­ків, які залучаються до виконання навантажу вальних і розвантажуваль­них операцій, в 1,5 рази скорочується площа приоб'єктних складів. За типом навантажувально-розвантажувального устаткування автомобілі-самонавантажувачі бувають кранового і без кранового типу.

Кранові пристрої виготовляють із шарнірно-зчленованою, прямою телескопічною і хиткою портальною стрілами. Без кранові пристрої вико­нують як нахиляючу платформу, зйомний кузов, вантажопідйомний борт з вертикальним переміщенням вантажу.

Кранові пристрої з шарнірно-зчленованою стрілою (Мал. 6,а) призна­чені, як правило, для роботи з контейнерами та іншими пакетованими тарно-штучними вантажами до 5 т. Розташування стріли, колони може бути різним за місцем на кузові.

Кранові пристрої з прямою телескопічною стрілою (Мал. 6,б) можуть бути два-, три- або чотирисекційні.

Пристрої з портальною стрілою (Мал.6,в) призначені для роботи з середньотонажними контейнерами і пакетами масою до 5 т. та іншими великогабаритними штучними вантажами. Ця досить проста конструкція зручна в експлуатації. Найпоширеніша конструкція з П - подібним порта­лом, яка забезпечує навантаження і розвантаження назад. Це автомобі­лі ЗИЛ-130 з портальним краном 4902, КамАЗ-53212 з портальним краном 5983.

 

Мал..6. Схеми кранових пристроїв автомобілів-самонавантажувачів.

 

Без кранові пристрої для горизонтального поздовжнього переміщен­ня вантажу призначені для доставки з механічним саморозвантаженням зйомних кузовів різного призначення, великотоннажних контейнерів, різ­ного технологічного великогабаритного устаткування.

Зйомний кузов - це швидко відокремлюваний від базового шасі вантажонесучий пристрій, який встановлюється на шорні стояки, вантажну ра­му або дорожню поверхню.

На рамі базового автомобіля є надрамник, на який встановлюється поворотна рама із напрямними. Нахил рами здійснюється гідроциліндрами, а поздовжнє переміщення устаткування - тросолебідковою передачею.

Поряд з перевезеннями в універсальних контейнерах все більш поширюються номенклатура і обсяги вантажів, які перевозять у пакетах і спеціалізованих контейнерах масою 300...600 кг. З цією метою застосовують пристрої для вертикального переміщення вантажів типу "вантажопідйомний борт".

Вантажопідйомні борти класифікуються за такими основними ознаками:

- за типом підйомного механізму - тросові, важільні;

- за типом привода - гідравлічні, електрогідравлічні, електромеханічні;

- за типом вантажонесучого вузла - ведельчаті, платформові;

- за компоновочним рішенням - вбудовані, навісні (з'ємні).

Основними параметрами вантажопідйомних бортів, які обумовлюють їх вибір для конкретних умов експлуатації, є власна маса, вантажопідйомність і розміри вантажонесучої площадки.

Головним принципом визначення області раціонального використання АТЗ з вантажопідйомними пристроями є їх порівняння з рухомим складом загального призначення, який вибирається за базовий варіант. Як правило, область раціонального використання визначається за відстанню перевезень, об'ємом перевезень, видом, характеристикою і числом одиниць вантажу, який перевозиться.

 

5 УМОВІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Автомобілі виготовлюються з урахуванням конкретних, визначених розуму експлуатації. Відповідно бездоганність їх конструкції та ефективність використання повинні оцінюватись і характеризуватись у відповідності до тихий розуму експлуатації, для яких кожен даний вид автомобіля призначався. Порівняльна оцінка між собою закономірна тільки для автомобілів однакового типу та розміру, а також для тихий, що застосовують при однакових умовах експлуатації.

Умовамі експлуатації автомобілів називають особливості виконання перевезень, що визначаються поєднанням різних зовнішніх впливів, чинників. Візначення "Умові експлуатації складаються з трьох розуму": транспортних, дорожніх і природнокліматичних.

Транспортні умови характеризуються наступним:

Вид вантажу – його найменування, фізико механічні властивості, об'ємна маса (т/м3), вид пакування, розмір і маса од., умови забезпечення збереженості при перевезенні, цінність, термін доставки.

Партіонність відправок – кількість вантажу, яку потрібно перевозити на одному автомобілі (автопоїзді) одночасно (т, кг), можливість укрупнення партійності.

Дальність перевезення – відстані (км), на які перевозять вантажі. Існують дальні, між містами на відстані 50 км і більше та місцеві у межах 50 км.

Способі навантаження і розвантаження, які можуть бути механізованими із застосуванням тихий чи інших засобів механізації та ручними.

Режімі роботи – годину перебування автомобіля в наряді (доба, рік.), середній добовий пробіг (км), кількість днів роботи на рік, середньорічний пробіг (км), рівномірність перевезень по годинам доби, дня, тижня, місяця, долі, організація роботи водіїв.

Вид маршрутів і організація перевезень – маршрути маятникові, кільцеві. На дальніх перевезеннях система перевезень може бути по тяговим плечах чи наскрізна.

Умові зберігання, технічного обслуговування і ремонту автомобілів – зберігання у закритому приміщенні чи безгаражне; технічне обслуговування – централізоване чи розгалужене; ступінь механізації, організація ремонту.

Дорожні умови характеризуються наступним:

Міцність дорожнього покриття мостів та інших споруд, що визначається гранично допустимою осевим навантаженням транспортних засобів (ТЗ) та їх повною масою (т).

Рельєф місцини – рівнинний, холмистий, гірний.

Елементі профілю і плану доріг - найбільші величини подовжніх ухилів (їх частота, протяг), звивистість дороги в плані, ширина проїжджої частини, кількість смуг і інші параметри, визначувані нормативними величинами для доріг різної технічної категорії.

Рівність дорожнього покриття, визначувана його типом (капітальне цементобетонне або асфальтобетонне) із стабільною рівністю покриття вдосконалене полегшене із зниженою нестабільною рівністю, покриття перехідного типу (щебеневе, булижник, гравієві і ін.), –рунтові дороги різної рівності.

Інтенсивність руху - середня річна, добова, годинна, стабільність густини руху по днях тижня і по годиннику доби, характер руху (потокове, одиночне), вид руху.

Стабільність проїжджого стану, що характеризується засніженою в зимовий годину (її тривалістю), а на –рунтових дорогах - утрудненістю руху в період дощів; наявністю пилу і іншими умовами.

Природнокліматичні умови.

На території СНД є зони: помірного клімату, холодного клімату і жаркого клімату, що розрізняються в основному температурами атмосферного повітря, а також поряд інших особливостей.

Автомобільні перевезення можуть проводитися при різних поєднаннях названих розуму експлуатації. Кількість поєднань цих чинників дуже велика. Тому умови експлуатації автомобілів вельми багатоманітні. Конструкції сучасних базових автомобілів створюються переважно для найпоширеніших поєднань розуму експлуатації.

Транспортні умови експлуатації визначили широке розповсюдження автомобілів, конструкції яких вузько спеціалізовані і максимально пристосовані для перевезення визначеного одного або декількох видів вантажів. Всі ці автомобілі лунають, як труїло, на шасі базових автомобілів універсального призначення. За транспортних розуму експлуатації розрізняються конструкції шасі автомобілів, що призначаються для місцевих і дальніх перевезень.

Дорожні умови експлуатації роблять найістотніший вплив на конструкцію базових автомобілів. Різко сталі розрізнятися автомобілі по гранично допустимих осьових навантаженнях. Також відрізняються конструкції автомобілів, призначених для перевезень по дорогах з рівним, вдосконаленим покриттям, від тихий, що використовуються на дорогах перехідного типу з нерівною поверхнею або від автомобілів підвищеної прохідності, на яких виконуються перевезення в умовах труднопрохідних –рунтових доріг.

Існують різні методи класифікації дорожніх розуму експлуатації автомобілів. В шкірному випадку це визначається поставленою задачею. Для диференціації дорожніх розуму, що визначають спеціалізацію конструкцій автомобілів, ця класифікація не може бути використаний, оскільки в ній немає підрозділу доріг по гранично допустимих осьових навантаженнях.

За природнокліматичних розуму експлуатації автомобілів територія СНД підрозділяється на три наступні географічні зони: помірного клімату; холодного клімату; жаркого і високогірного клімату.



Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  7. VІ. План та організаційна структура заняття
  8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  10. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  11. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання




Переглядів: 3247

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розвиток вантажного парку в світі та Україні | Показники якості перевезень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.082 сек.