• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання та завдання для засвоєння основних положень теми

8.1. Сутність логістики складування: логістичні операції, менеджмент

Складська логістична система - система управління матеріальними потоками на стадії зберігання й розподілу товару, яка пов'язує між собою виробничу й розподільчу системи в тимчасовому періоді. Складська система є елементом логістичного ланцюга, який формує основні й технічні вимоги до товару та установлює критерії його оптимального розподілу.

Мета логістики складування полягає у забезпеченні безперервності матеріального потоку та розподілу товару на партії для подальшого споживання.

Існують декілька причин, за якими підприємства прагнуть використовувати склади у процесі доведення сировини та готової продукції до споживача:

1. Зниження транспортних витрат з причин об‘єднання у єдиний блок замовлення та розподіл на партії великого обсягу товару;

2. Координація попиту та пропозиції. Зберігання дозволяє виробникам контролювати сезонність поставок товару;

3. Задоволення потреб виробництва. Зберігання є частиною процесу виробництва. Своєчасність поставок ресурсів забезпечує якісний технологічний процес та збільшує додану вартість товару;

4. Вимоги ринку. У різний час переробники та кінцеві споживачі потребують різний обсяг товару. Склад надає можливість керувати матеріальним потоком на ринку.

Складська логістична система здійснює наступні логістичні операції:

поставка та зберігання;

транзитне зберігання;

зберігання на митних складах;

контроль температури та вологісті;

надання інформації щодо транспортних потоків,

здійснення консолідації замовлення;

складування матеріальних ресурсів;

маркування та штампування;

загортання та розфасування;

укладення у тимчасові мішки;

здійснення посилок;

кріплення товару;

завантаження та розвантаження грузовиків;

огляд та зважування;

перетворення спеціальних замовлень;

надання позичок на зберігання товару;

зберігання реманенту, машин та обладнання, що забезпечують роботу складу.

Залежно від мети складування обираються склади різної довжини та місцезнаходження. Перш за все це залежить від системи розподілу продукції між промисловими та споживчими підприємствами. Тому, система складування іноді є мікро середовищем у розподільчій системі. Залежно від мети складування та існуючої розподільчої системи, склади можуть виконувати різні функції: зберігання, консолідації, завантаження насипом, змішування.

Функція зберігання. Найбільша кількість складів розробляються для захисту продукції від псування і втрати та в основному для зберігання матеріалів і реманенту. Конфігурація складових споруд та їх розташування визначаються довжиною складу, вимогами до зберігання продукції. Споруди можуть бути призначені як для довготривалого зберігання (основні засоби, корма), сезонного зберігання (насіння, мінеральні добрива, готова продукція), так і короткого зберігання (товар, що тільки чекає на розвантаження).

Функція консолідації. Транспортна структура, особливо партії різних норм, впливають на використання споруд та складів. Якщо товари надходять на склад з багатьох джерел, то економічніше буде їх сконцентрувати (на складі або вантажному терміналі) для консолідування малих партій у великі та знизити загальні транспортні витрати. Склади використовується для відвантаження великим оптом. Таку функцію виконують обслуговуючі кооперативи, приймаючи товар від членів кооперативу та реалізуючи їх разом.

Функція розвантаження насипом. Склад насипом є противагою консолідованого складу. Великі обсяги товару з найменшими транспортними витратами надходять до складу і після цього розподіляються на маленькі партії згідно із запитом проміжних споживачів. Насипні склади в основному є типовими у реалізації та розподілі продукції. Насипні склади використовуються у випадку, коли відстань між виробником та споживачем занадто велика, а витрати транспортування одиниці продукції оптовими обсягами більші ніж роздрібними партіями.

Функція змішування. Підприємства, які купують з багатьох виробничих організацій та розподіляють його дрібними партіями між роздрібними магазинами використовують обидві функції, як консолідації так і розвантаження насипом, що допомагає знизити витрати як при постачанні продукції на склад, так і при її доставці до споживачів.

Для здійснення ефективного складування необхідно користуватись трьома принципами менеджменту логістики складування:

Принцип одержання товару. Одержання товару дрібними партіями знижує обсяги матеріального потоку. У тому випадку, якщо роздрібне завантаження неминуче, необхідно забезпечити більшу швидкість та обіг матеріального потоку. Отже, чим менше партія, тим скоріше вона повинна бути відвантажена;

Використання та контроль за устаткуванням на складі. Необхідно обрати відповідне обладнання для забезпечення переміщення товару у середині складу, вивозу його зі складу та зосередження товару. Розміри складу та його обладнання повинні бути збудовані згідно кількості та розмірів обраного устаткування;

Можливість вибору. Структура складу повинна надавати можливість зберігання як дрібнооптових партій та оптових товарів. При відвантаженні частини оптових товарів, порожні полиці повинні заповнитись знову даним товаром, або залишки товару необхідно відразу реалізувати. Основна проблема складування полягає у невірному використанні часу. Логістична система складування забезпечує безперервність матеріального потоку. Тому не повинні створюватись черги на зберігання товару та наявність вільного обладнання.

8.2. Види складів та організація процесу складування

Зберігання залежить від фінансових та правових аспектів, функцій, які здійснює склад, та типу споруд. Залежно від функцій, що виконують склади, їх поділяють на шість категорій:

Склад розподілу. Основний вид складів, що надає широкий спектр послуг щодо здійснення мерчендайзингу. Мерчендайзинг не потребує спеціалізованого обладнання чи обробки продукції певним методом. Це традиційний вид складування, що використовує всі можливі операції за допомогою типового устаткування;

Склади для зберігання готової продукції. Такі склади лімітують свої послуги лише у межах зберігання та обробки окремих, певних видів товарів, наприклад, льону, зерна, тютюну, та інших товарів, що мають термін нетривалого зберігання;

Склад для зберігання насипом. Деякі склади пропонують зберігання та обробку продуктів оптом без пакування (насипом) – такі, як хімічні продукти, паливні матеріали, масло, щебінь, пісок. Склади також можуть змішувати однакові продукти від різних постачальників, що є частиною їх сервісу;

Склади температурного контролю. Такі склади контролюють температуру та вологість усередині приміщення. Основними товарами таких складів виступають харчові продукти, що швидко псуються (фрукти, овочі, зелень, морожені продукти), хімічні засоби та алкогольні напої. Слід нагадати, що склади не змінюють ані фізичний, ані хімічний склад продукції, отже він не може перетворювати продукт.;

Склад для зберігання домашніх речей. Спеціалізація даних складів полягає у зберіганні та обробці домашніх речей і фурнітури. Яскравим представником таких складів є склад по зберіганню вовняного одягу та верхнього одягу з хутру;

Мінісклади. Такі склади займають площу від 2 до 20 м² та згруповані у кластери. Вони, зазвичай, виконують функцію надання швидкої додаткової площі та пропонують малий спектр послуг. Перевагою такого складу є зручне місце розташування, недоліком - забезпечення безпеки та охорони.

Склад може бути відкритого та закритого типу. Закритого типу склади використовують для продукції, яка підлягає псуванню протягом періоду зберігання. Звичайно такий склад більш витратний та потребує додаткової робочої сили для його існування.

Залежно від фінансового стану склади поділяють на власний, орендований, лізинговий та транзитний. Транзитні склади належать державі та виконують тимчасові функції зберігання та мінімальний спектр операцій щодо обробки товару.

Залежно від форми власності, склади поділяють на власний, орендований та громадський.

Орендовані склади – підприємства, що пропонують свої послуги щодо зберігання продукції на короткостроковий період. Вони забезпечують більшість можливих послуг, ніж ті, що може забезпечити власний склад: обробка, доробка, пакування, штамповка, фасування та інші операції, які пов‘язані зі зберіганням продукції.

Громадський склад подібний громадському транспорту в транспортній системі і, по суті, має ті ж самі особливості, що й приватний орендований склад. Однак, на відміну від орендованого складу, приватний склад надає низький перелік послуг, та на відміну від власного та орендованого встановлює фіксовану ціну на послуги. Хоча, така ціна менше ніж у складі орендодавця, однак підприємство не спроможне вплинути на її рівень.

По-перше, необхідно визначити основні напрями просування та типи матеріальних потоків. Кожний матеріальний потік у системі складування здійснює одну чи декілька нижченаведених виробничих операцій:

зберігання;

прийомка на склад;

обробка та переміщення;

комбінування товару за необхідністю.

Умови щодо планування площі. Неоптимальне використання площі складу, при навантаженні товару призводить до зниження ефективності системи управління. Склад повинен бути завантажений так, щоб до мінімізації відстаней між полицями, згідно з розмірами машин розвантаження, та максимізації поверхні полиць.

Площа, яка відводиться для полиць розраховується, як множення кількості палетів та площа палетів. Простір проходу визначається як множення довжини рядів піддону та операційної ширини. Наприклад, для зберігання всього товару необхідно 22 піддона, розмір якого 1,2*1,8. Їх заплановано розташувати в 11 рядків по 2 палети. Розмір операційної ширини входження до складу дорівнює 2,8 м.

Площа для полиці дорівнює 22* (1,2 м*1,4 м) = 36,96 м²

Простір проходу 11*1,4*2,8 = 43,12 м²

8.3. Ефективність логістичної системи зберігання продукції

Витрати на зберігання товару різняться залежно від виду складу: власний, орендований, громадський. Кожний з цих видів складів включає різні фіксовані та змінні витрати.

Громадський транспорт. Ціна на зберігання товару у громадському транспорті визначається за контрактною системою між представниками підприємства - замовника та складу. Формування ціни здійснюється на основі таких факторів: обсяги товару що надходять на склад для зберігання; період часу зберігання товару, кількість окремих елементів у загальній партії товару; середній обсяг товару, що направляється за кордон, обсяг офісної роботи для оформлення документів.

Фіксовані витрати:

оформлення складської документації;

оформлення митної документації;

адміністративні витрати;

охоронна документація;

страхування товару від крадіжки та пожежі;

витрати на консолідацію партії товару;

пакування та фасування товару.

Змінні витрати:

обробка одиниці товару;

зберігання 100 вагових одиниць чи кубічних метрів товару.

Орендоване зберігання. Інший вид складу пропонує систему орендованого зберігання з використанням ручної вантажопереробки. Це означає, що орендодавець надає можливість користуватись своїми власними основними фондами: будівлями та обладнанням.

Фіксовані витрати:

орендна плата;

адміністративні витрати;

витрати на устаткування;

витрати на опалення;

використання електроустаткування;

страхування товару;

витрати на пожежну безпеку;

амортизаційні нарахування.

Змінні витрати:

витрати на паливо - мастильні матеріали;

покупка додаткових палетів та стелажів;

витрати на утримання машин;

витрати на оплату праці робочого персоналу;

витрати на пакування та фасування товару.

Власний склад. Усі витрати, які пов‘язані із обслуговуванням та контролюванням складу належать до витрат підприємства. Високий рівень механізації та низький рівень прямих витрат знижує частку змінних витрат. Під час періоду низького використання складу є надлишкова потужність трудового потенціалу та невикористаний потенціал машин та обладнання, що спричиняє високі фіксовані витрати, порівняно із витратами на зберігання у громадському складі.

Фіксовані витрати:

кредитні відсотки;

витрати на покупку машин та устаткування;

страхування товару;

витрати на пожежну безпеку;

витрати на опалення;

витрати на електроустаткування;

заробітна плата;

адміністративні витрати;

додаткове використання зовнішніх площ у напружені часи.

Змінні витрати:

витрати на паливо - мастильні матеріали;

витрати на пакування та фасування;

витрати на додаткову обробку товару.

При аналізі ефективності роботи складу використовують наступні показники:

Час загального зберігання товару розраховують за формулою:

Q_W = Q_in + Q_loc1+Q_interloc + Q_loc2 + Q_out + Q_fer, (81)

де Q_W – час загального зберігання товару;

Q_in – час відвантаження товару на склад;

Q_loc1 – час переміщення товару до зберігання;

Q_interloc – час зберігання товару на складі;

Q_loc2 – час переміщення до завантаження товару;

Q_out – час завантаження товару;

Q_fer – час простою.

Пропускна здатність складу:

(8.2)

де W – пропускна здатність складу;

N_p – кількість товару, що знаходиться на завантаженні - розвантаженні, зберіганні та переміщенні.

Коефіцієнт використання корисної площі:

3KS = Sгр / Sо.с. (8.3)

де, Sгр – площа, що зайнята у даний період товаром для зберігання;

Sо.с. – загальна площа складу.

Коефіцієнт використання корисного обсягу:

KV = Vгр / Vос = (Sгр hскл) / (Sос hос) (8.4)

де Vос– загальний обсяг складу, м³;

Vгр – обсяг, що зайнятий у даний період товаром для зберігання;

hскл – висота складського приміщення, м;

hос – висота приміщення, що використовується для зберігання груза, м.

Обсяг витрат на тону товару на зберіганні:

Оз = Є + К 0,29 (грн/т), (5.5)

де Є – поточні витрати, грн/т;

К – одноразові витрати, грн/т;

0,29 – коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

Э = А / (n Q) (грн/т), (8.6)

де А – витрати, які пов‘язані з амортизацією, ремонтом машин, устаткування та обладнання;

n – обіг товару (365 дн. : tз. дн.);

tз – середня тривалість строку зберігання товару на складі, т/ дн;

Q – вага товару, який розміщений на складі.

Читайте також:

1. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2. IV. Питання самоконтролю.
3. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
4. V. Завдання.
5. V. Засвоєння знань
6. V. Питання для самоконтолю
7. V. Питання туристично-спортивної діяльності
8. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
9. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
10. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
11. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції

Переглядів: 622