• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ринки недосконалої конкуренції.

Ринки, на яких продавці або покупці мають здатність впливати на ринкову ціну, є ринками недосконалої конкуренції або неповністю конкурентними.

Монополія являє собою крайню форму недосконалої конкуренції, тому після чистої конкуренції корисно розглядати чисту монополію, щоб порівнювати з нею інші типи ринкових структур (олігополію та монополістичну конкуренцію).

Монополія характеризується наявністю одного єдиного продавця конкретного товару або виду послуг на ринку, а також неможливістю вступу на ринок інших фірм. Прикладом монополії може бути "Поларойд" (миттєве фото) або єдиний гастрономічний магазин у невеликому поселенні. Місцевий телефонний зв'язок і енергопостачання забезпечується монопольно, але ціни, що встановлюються цими продавцями, регулюються державними установами.

У реальному житті монополія - це завжди питання міри (влади над ринком). Справжній монополіст не має суперників, яких можна було б ідентифікувати. Саме завдяки економії від масштабу виробництва, багато галузей є природними монополіями, бо концентрація виробництва на цих ринках породжується конкуренцією та природними законами ринкової економіки. Якщо виробництво будь-якого обсягу продукції одною фірмою обходиться дешевше, ніж його виробництво двома або більше фірмами, то галузь називають природною монополією. Отже, природна монополія є продуктом вільних ринкових цін.

Друга причина існування монополії - це ситуація, при якій одна фірма може володіти контролем над деякими рідкими і надзвичайно важливими ресурсами або у вигляді сировини (наприклад, природний газ), або знань (патент, як у випадку із ксероксом).

Третя причина існування монополії - це державні обмеження надходження нових фірм у галузь. Прикладом цього може виступати надання державою виняткової ліцензії на певні види економічної діяльності одній фірмі, діяльність місцевої електричної компанії тощо. Продавець володіє монопольною владою або владою над ринком, якщо він може підвищувати ціну на свою продукцію шляхом обмеження свого власного обсягу випуску. Чим більше виробить монополіст, тим менша ціна, чим менше виробить монополіст, тим більша ціна.

Ринок олігополії. Відмінною ознакою олігополії є невелика кількість фірм.

Олігополія - це ситуація в галузі, де велика частина продажу здійснюється декількома фірмами, кожна з яких здатна здійснювати вплив на ринкову ціну своїми власними діями.

Наприклад, в автомобільній промисловості домінуюче становище займають декілька крупних фірм, назви яких добре всім відомі. Оскільки кожний олігополіст має невелику кількість конкурентів, його дії, як правило, будуть здійснювати помітний вплив на кожного з них. Тому при намаганні максимізувати прибуток, він повинен мати на увазі свої взаємовідносини з цими суперниками. Відповідно олігополіст повинен намагатись передбачати дії своїх конкурентів та їх реакцію на його власні дії. Потрібно мати на увазі, що його візаві будуть робити те ж саме. Щодо пошуку олігополістом оптимального обсягу випуску продукції, то як у короткотерміновому, так і в довготерміновому періодах ситуація повністю нагадує ринок чистої монополії з єдиною відмінністю - крива попиту на продукцію олігополістичної фірми має більш пологий характер.

Утворення олігополістичних ринків відбувається внаслідок високої концентрації ринків, яка здійснюється завдяки деяким причинам:

1. Економія від масштабу. В деяких галузях крупні фірми виробляють товари дешевше, ніж дрібні. Якщо в галузі має місце економія від масштабу при всіх обсягах випуску, то ця галузь є природною олігополією. Тобто природна олігополія - це ситуація, при якій мінімальний ефективний масштаб достатньо великий відносно загального обсягу попиту, що призводить до того, що в галузі є тільки декілька фірм, достатньо крупних, щоб виробляти ефективно. Ця економія від масштабу створює перешкоди вступу, які не дозволяють вільно входити потенційним конкурентам. Головна перешкода для вступу в галузь - це створення крупномасштабного виробництва, проте для фірми, яка тільки починає справу, це дуже складно. Відносна можливість економії від масштабу істотно відрізняється в різних галузях. Чим складніше продукція, тим мінімально ефективний розмір підприємств у процентах до обсягу попиту на пропозицію галузі буде вище. Проте економія від масштабів виробництва - не єдине джерело концентрації і створення перешкод вступу.

2. Злиття. Врешті-решт воно здійснюється теж заради економії від масштабу або посилення позицій на ринку. Злиття здійснюється або між декількома рівними фірмами, або шляхом поглинання фірм-аутсайдерів крупними фірмами.

3. Ефективність. Це джерело концентрації ринків має місце у випадку, коли деякі фірми, підвищуючи свою ефективність, розширюють свій вплив на ринку за рахунок суперників. В умовах олігопольного ринку можлива диференціація продукції. Значущість диференціації продукції для будь-якого ринку залежить від того, наскільки покупці сприймають конкуруючі продукти як різні. У більшості випадків диференціація продукції була породжена продавцями, які реагували на різноманітні смаки споживачів, і намаганням до різноманітності. Виробники постійно шукають характерні особливості, які дозволили б відрізняти їх вироби від виробів своїх суперників. Деякі продукти більше від інших прилаштовані до диференціації, наприклад, у сільському господарстві - картопля є картопля. На олігопольних ринках галузям з капіталоємними виробництвами (автомобілі, верстати, устаткування) складніше диференціювати продукт, ніж на ринку монополістичної конкуренції.

Теорія і практика господарювання свідчить про різноманітність форм олігополістичної поведінки. По-перше, це явна змова або утворення картелів. Картелі - це форми угоди про ціни й обсяги виробництва. Батьківщиною картелів вважається Німеччина.

По-друге, якщо законами заборонені явні змови (а у більшості розвинутих країн це так), то фірми можуть досягти консенсусу шляхом мовчазливої змови. Механізм мовчазливої змови визначається лідерством у ціноутворенні. Першими піднімають ціни фірми-лідери у ціноутворенні, натякуючи цим, що іншим фірмам на олігопольному ринку треба робити те ж саме.

По-третє, можливість входження на ринок. Фірми на олігополістичному ринку здійснюють практику підтримання цін, щоб витіснити потенційних суперників. Інколи це призводить до хижацького ціноутворення у формі демпінгу - продажу товару за ціною нижче витрат, щоб витіснити небажаних потенційних конкурентів з ринку.

Ринок монополістичної конкуренції. Судячи з назви цього типу ринкової структури, вона дійсно передбачає поєднання монополії та конкуренції, бо, з одного боку, монополістична конкуренція містить у собі дуже значний рівень конкуренції, з іншого - присутня певна доза монополістичної влади.

Основними ознаками ринку монополістичної конкуренції виступають такі:

1. Кожна фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку;

2. Фірма має обмежений контроль над ринковою ціною;

3. Майже неможливі таємні змови, узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін;

4. Відсутність взаємної залежності між багато чисельними фірмами;

5. Диференціація продукту і цін.

Головною відмінною ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукту (продукція фірм на монополістичному ринку близька, проте не повністю взаємозамінна). Монополістична конкуренція широко розповсюджена в таких секторах економіки, як сфера послуг, роздрібна торгівля, виробництво предметів споживання. Продукти можуть диференціюватися за різноманітними параметрами.

Висновки за темою:

• Типи ринкових структур характеризують різний рівень конкурентності ринків.

• Типи ринкових структур поділяються на дві групи: досконала конкуренція (чиста конкуренція) і недосконала конкуренція (монополія, олігополія, монополістична конкуренція).

• Чим менш конкурентним є ринок, тим більше можливостей у виробника (продавця) впливати на ринкову ціну.

• Негативні наслідки монополії повинна регулювати держава.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке конкуренція? Та яка її економічна роль в ринковому механізмі? Типи конкурентних ринків

2. Що таке монополія та які її основні типи?

3. Які ознаки ринку досконалої конкуренції?

4. Які ви знаєте ринки недосконалої конкуренції? Охарактеризуйте кожний тип.

Література:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – 314 с.

Домашнє завдання:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – 104-113 с.

Читайте також:

1. Антипод конкуренції.
2. Валютні курси та валютні ринки
3. Валютні ринки та валютні операції.
4. Валютні ринки, їх види та структура.
5. Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.
6. Гнучкі ринки праці та гнучкі форми зайнятості
7. Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
8. Економічний розвиток Англії і Франції в період монополістичної конкуренції. Кембріджська школа
9. Євро та фінансовий ф'ючерсний ринки.
10. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
11. Класифікація видів конкуренції.
12. Конкуренція та її роль у ринковій економіці, функції та класифікація видів конкуренції.

Переглядів: 2874