• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Максимізація прибутку фірми

Орієнтуючись при прийнятті економічних рішень на мінімально можливий рівень витрат, будь-яка фірма розглядає цю задачу не як самоціль, а як засіб вирішення більш загального завдання - максимізації прибутку фірми. Ця мета є головною для неї.

Прагнення до максимізації прибутку не тільки в короткостроковому, але й довгостроковому періоді дозволяє раціонально розподіляти ресурси, забезпечує високу ефективність та створює необхідні умови для успіху в реалізації обраних цілей.

Максимізація прибутку для фірми означає пошук шляхів отримання найбільшої різниці між загальним доходом та загальними витратами:

П =TR – TC = (P - ATC) х Q → max ,

де П - прибуток;

ТR - загальний доход;

ТС - загальні витрати;

Р - ціна;

АТС - загальні середні витрати;

Q - обсяг продукції.

Раціональна фірма співставляє загальний дохід, отриманий від продажу певного обсягу продукції на ринку, та загальні витрати на її виробництво. Величина економічного прибутку виступає орієнтиром при прийнятті рішень щодо доцільності діяльності певної фірми на даному ринку (в даній галузі бізнесу).

Максимальний прибуток досягається у взаємодії внутрішніх (динаміка витрат виробництва) та зовнішніх (динаміка доходу фірми після реалізації продукції) факторів діяльності фірми.

Головною вимогою максимізації прибутку виступає прибутковість (окупність) кожної одиниці продукції.

Якщо випуск і реалізація продукції будуть збільшуватися, то за незмінної ціни (Р) і загальний дохід, і загальні витрати будуть зростати: дохід зростатиме завдяки збільшенню обсягу продажу, а витрати будуть збільшуватись в силу дії закону спадної віддачі.

Прибуток буде мати місце доти, доки зростання загального доходу буде перевищувати зростання загальних витрат, а його розміри будуть залежати від співвідношення цих величин.

Для вирішення проблеми максимізації прибутку важливо враховувати не тільки загальні, але й граничні значення цих показників, тобто граничного доходу та граничних витрат.

Треба зазначити, що виробництво кожної додаткової одиниці продукції збільшує загальні витрати на величину граничних витрат, і одночасно зростає загальний дохід на величину граничного доходу.

Доти, доки граничний дохід більше граничних витрат, загальний прибуток фірми збільшується. Це означає, що критерій максимізації прибутку ще не досягається і фірма повинна збільшувати обсяг виробництва.

Припустимо, що при збільшенні випуску продукції на одну одиницю фірма отримує додатковий дохід, який перевищує її додаткові витрати (тобто МR >МС).

Різниця між МR та МС являє собою таку величину, яка має назву граничного прибутку (МП):

MП = MR – MC > 0

Граничний прибуток вимірюється як прирощення прибутку при зміні випуску продукції на одну додаткову одиницю:

MП = ΔП / ΔQ

Якщо показник MП буде позитивним, це буде свідчити, що кожна додаткова одиниця випуску збільшує загальний обсяг прибутку на певну величину.

Фірмі вигідно збільшувати випуск доти, доки граничний прибуток не стане нульовим, тобто МR = МС. Загальний прибуток при цьому обсягу випуску досягне свого максимуму.

Якщо при збільшенні випуску на одну додаткову одиницю виявиться, що додаткові витрати фірми перевищують її додаткові доходи, тобто МС > МR, то граничний прибуток стане від'ємним:

MП = МR – МС < 0

В цьому випадку фірма може збільшити свій прибуток, скорочуючи рівень випуску продукції до рівня, при якому МR = МС. Отже, можна сформулювати правило максимізації прибутку:

Фірма буде збільшувати випуск до того моменту, поки додаткові витрати на виробництво додаткової продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу.

Це має назву правила МС = МR, або МR = МС.

Ціна (Р) та випуск (Q), які відповідають цій умові, є оптимальними.

Дійсно, при випуску більше або менше оптимального, будь-яка фірма недоотримає прибуток і не досягає максимуму прибутку.

Висновки за темою:

• Мета фірми - максимізація прибутку, що визначається як сукупний доход за вирахуванням сукупних витрат.

• Аналіз поведінки фірми передбачає розгляд усіх альтернативних витрат виробництва. Деякі з цих витрат, наприклад, зарплата, яку фірма платить співробітникам, є явними витратами. Інші альтернативні витрати, наприклад зарплата, яку власник фірми міг би отримати, працюючи в іншому місці, але від якої він відмовився заради власного бізнесу, є неявними витратами.

• Сукупні витрати фірми можна поділити на постійні та змінні витрати

• Постійні витрати не залежать від змін обсягу випуску продукції. Змінні витрати можуть змінюватися у відповідності з динамікою обсягу виробництва.

• Два типи витрат є похідними від сукупних витрат фірми.

• Середні сукупні витрати - це відношення сукупних витрат до обсягу випуску. Граничні витрати - це прирощення сукупних витрат при збільшенні обсягу випуску на одиницю продукції.

• Тип витрат фірми найчастіше залежить від часового інтервалу. У короткостроковому періоді витрати фірми поділяються на постійні та змінні витрати.

• Максимального прибутку фірма досягає тоді, коли вона виробляє та реалізує такий обсяг продукції, за якого виконується правило тотожності її граничного доходу її граничним витратам, тобто правило МR = МС.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке економічні витрати та бухгалтерські витрати?

2. Опишіть зовнішні та внутрішні витрати, постійні та змінні

3. Сутність альтернативних витрат

4. Бухгалтерський та економічний прибуток

5. Загальний, середній та граничний дохід

6. Незворотні витрати: сутність

7. Що таке економія від масштабу, постійна віддача від масштабу, спадна віддача від масштабу

8. Як ви розумієте поняття максимізації прибутку фірми?

9. Сформулюйте правило максимізації прибутку

Література:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – 314 с.

Домашнє завдання:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – 115-131 с.

Читайте також:

1. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
2. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
3. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми
4. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
5. Аналіз розподілу прибутку підприємства
6. Аналіз розподілу прибутку.
7. Аналіз розподілу чистого прибутку.
8. Аналіз формування прибутку.
9. Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат
10. Аналіз чутливості прибутку
11. Аудиторської фірми/аудитора про виконані роботи/надані послуги за 200_р.
12. Венчурні та лізингові фірми

Переглядів: 2974