Неспроможність ринку та форми її прояву

Тема 4.2. Економічна роль і функції держави в сучасній економіці

План

1. Неспроможність ринку та форми її прояву.

2. Економічні функції держави.

Ринок – це ефективний механізм регулювання виробництва і цін, розподілу обмежених ресурсів.

Однак можливості ринку обмежені, ринковий механізм має суттєві “дефекти” і в ряді випадків ринок терпить “фіаско”.

Ринок здатний ефективно задовольняти тільки ті потреби в товарах і послугах, які підтверджені грошима покупців, їх платоспроможним попитом і виробництво яких забезпечує отримання прибутку на вкладений капітал.

Практика XX сторіччя показала, що саморегульована ринкова економіка епохи вільної конкуренції, яка, за висловом Адама Сміта, направлялась “невидимою рукою” ринку, сама по собі більше не здатна забезпечити ефективне, без кризове функціонування індустріальної економіки, що особливо яскраво засвідчила “Велика депресія” 30-х років (світова економічна криза 1929 – 1933 рр.).

В цих умовах виникла об’єктивна необхідність доповнити “невидиму руку” ринку “видимою рукою” держави. В результаті на Заході поступово сформувалася система державного макроекономічного регулювання ринкової економіки.

Основне завдання державного регулювання – усунути “дефекти” ринку, обмежити ринкову стихію, компенсувати обмеженість ринкового механізму саморегулювання щодо подолання економічних спадів, інфляції, безробіття.

Слід підкреслити, що держава не підміняє ринок, а лише створює умови для його ефективного функціонування.

Державне втручання в економіку здійснюється лише в межах, окреслених приватною власністю на засоби виробництва, яка була і залишається економічною основою ринкової системи, хоча відносини приватної власності в XX сторіччі і зазнали суттєвої модифікації.

Основна мета державного макроекономічного регулювання полягає в тому, щоб забезпечити загальні умови суспільного відтворення, встановити “загальні правила гри” для всіх господарюючих суб’єктів та забезпечити ефективний контроль за їх виконанням.

Саме на основі гнучкого поєднання ринкового саморегулювання та державного макроекономічного регулювання в XX сторіччі виникла якісно нова економічна система – змішана економіка, яка нині існує у всіх економічно розвинутих західних країнах.

Основними «невдачами» ринку є:

1. Недосконала конкуренція.Забезпечуючи собі стабільність і позбавляючись тиску суперництва, фірми часто зливаються з своїми суперниками. Отже, з’являється реальна загроза утворення монополій. Тому відсутність, або послаблення конкуренції, безперечно, призводить до підвищення цін, нераціонального витрачання обмежених ресурсів, зниження рівня життя, оскільки населення може дозволити собі купувати менше товарів і послуг за монопольними цінами.

2. Проблеми, що пов’язані з інформацією (недостатня, неповна, або асиметрична інформація). Не будучи добре поінформованими, головні дійові особи ринку – споживачі, наймані працівники, підприємці – можуть приймати рішення, які не відповідають їх власним інтересам.

Так, споживачі, наприклад, можуть бути недостатньо проінформованими про якість товарів та послуг, які вони купують, або про наявність інших товарів, які можуть задовольняти їх потреби та сприяти максимізації загальної корисності споживачів. Ті робітники, що втратили свої робочі місця, і стали безробітними, можуть не знати про наявність вакансії на інших ринках праці. Підприємці також можуть не володіти інформацією, наприклад, про зміни в діловій активності та ін.

3. Обмежена мобільність ресурсів. Наприклад, працівники галузі, що знаходиться в кризовому стані, не можуть перейти в перспективні галузі із-за відсутності потрібної кваліфікації або грошових коштів, необхідних для переїзду.

4. Зовнішні ефекти. Зовнішні ефекти (їх часто називають побічними наслідками економічної діяльності, витратами або вигодами третьої сторони, екстерналіями, або переливами) виступають іншою формою “фіаско” ринку. Зовнішні ефекти – це будь-які дії господарських суб’єктів, що, впливаючи на інші господарські суб’єкти, не регулюється ринковим механізмом. Отже, зовнішні ефекти – це сприятливі або несприятливі побічні наслідки, що виникають в результаті впливу виробництва або споживання товарів та послуг на добробут людей, і які прямо не залучені в ринковий обмін. Розрізняють негативні та позитивні зовнішні ефекти

5. Суспільні товари і послуги. Потенційним джерелом “невдач” ринку є існування товарів і послуг громадського вжитку, або суспільних товарів. Суспільні товари – це такі товари та послуги, яким притаманні дві особливості: спільне споживання та неможливість виключення з процесу споживання. Інакше кажучи, суспільні товари мають дві характерні риси: неконкурентність та невинятковість. Неконкурентність полягає в тому, що споживання таких товарів або послуг однією особою або сім’єю не зменшує їх корисності для інших. Це також зветься властивістю споживання без суперництва, або спільним споживанням. Неконкурентність також означає, що має місце відносно рівномірне споживання таких благ усіма членами суспільства без додаткових витрат. Так, гранична вартість надання права користування суспільним благом ще одному додатковому споживачеві буде нульовою. Наприклад, народження ще однієї людини навряд чи збільшить витрати на національну оборону. Невинятковість означає, що не існує можливостей заборонити споживання суспільними благами будь-кому тільки на тій підставі, що він за них не сплатив. Неконкурентний і невинятковий товар має назву чистого суспільного блага. Прикладом чистого суспільного блага може бути національна оборона. Армія охороняє всю країну від зовнішнього втручання. Забезпечення оборони однієї особи не означає, що оборона інших громадян країни буде менша, тому що все населення країни користується цією послугою спільно. Кожен громадянин країни автоматично потрапляє під захист держави і навіть ті з них, котрі не бажають цього, оскільки не існує механізму виключити останніх.

Необхідно також зазначити, що поруч з чисто суспільними товарами можуть існувати і товари, які є неконкурентними, але винятковими, інші є невинятковими, але конкурентними, тобто існують змішані блага.

Змішане благо – це благо, яке поєднує в собі риси як приватного, так і суспільного блага.

До них, зокрема можна віднести достатні блага, тобто такі блага, споживання яких вважається за необхідне збільшити (середня та вища освіта, музеї, бібліотеки, національні парки та ін.).

На такі блага можна встановити ціну, і вони можуть постачатися приватним сектором.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВВП та добробут населення	\|	Економічні функції держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.