Поняття витрат виробничо-господарської діяльності. Класифікація витрат.

Рис.3.3.. Структура витрат підприємства

За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові, інші звичайні та надзвичайні. Структура витрат підприємства формується згідно П(с)БО 16 “Витрати” та наведена на рис.2. До витрат, пов”язаних зі звичайною діяльністю відносять: 1. Витрати від операційної діяльності, що включають: Виробничу собівартість продукції: Прямі матеріальні витрати - витрати на купівлю основних та допоміжних матеріалів, сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів;

Прямі витрати на оплату праці - витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати основних працівників; витрати, пов”язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів; витрати, на створення резерву відрахувань на відпустки.Інші прямі витрати -відрахування на соціальні заходи;амортизація основних засобів (згідно методів);витрати на виправлення браку;вартість остаточно забракованої продукції;плата за оренду земельних і майнових паїв.Загальновиробничі витрати -витрати на управління виробництвом;амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;витрати на вдосконалення технологій й організації виробництва;комунальні витрати;витрати на охорону праці, техніку безпеки;нестачі та збитки від псування матеріальних цінностей у цехах;оплати простоїв. Операційні витрати: Адміністративні витрати:- витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу; витрати на їх службові відрядження; витратит на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда. амортизація, ремонт, комунальні послуги); витрати на охорону; витрати на юридичні, аудиторські, транспортні послуги; поштово-телеграфні, канцелярські витрати; сума податків, зборів (обов”язкових платежів).

Адміністративні витрати списуються в кінці звітного періоду на фінансові результати.Витрати на збут -витрати пакувальних матеріалів;витрати на маркетинг та рекламу;витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту;амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт, послуг;інші витрати, що використовуютья для забезпечення збуту продукції.Інші операційні витрати -витрати на дослідження і розробки;собівартість реалізованої валюти;собівартість виробничих запасів;безнадійні та сумнівні борги;втрати від операційних курсових різниць;втрати від знецінення запасів;нестачі та втрати від псування цінностей;визнані штрафи, пені, неустойки за невиконання підприємством законодавства і умов договорів;інші витрати операційної діяльності, в т.ч. витрати на створення резерву відпусток, гарантійного резерву і витрати на утримання об”єктів соціально-культурного призначення.

2. Втрати від участі в капіталі(збитки, спричинені інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких проводиться методом участі в капіталі.

3. Фінансові витрати, до яких включають витрати на проценти (за кредитами, облігаціями, фінансовою орендою) та інші витрати підприємства, пов”язані із залученням позикового капіталу

4. Інші витрати -собівартість реалізованих фінансових інвестицій; собівартість реалізованих необоротних активів та іншого майна підприємства; собівартість реалізованих майнових комплексів; втрати від неоперіційних курсових різниць; уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати, пов”язані з ліквідацією необоротних активів.

До витрат, пов”язаних з надзвичайними подіями відносятьяк прямі втрати за наслідками цих подій, так і втрати на здійснення заходів, пов”язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрат підприємства об’єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат. Види витрат визнаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елементі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат. Місця виникнення витрат- це структурні підрозділи, в яких відбувається споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та інших цілях, пов’язаних з оборотом коштів підприємства Під терміном носій витратслід розуміти продукцію підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший момент може перебувати на різних дореалізаційних стадіях, починаючи від стадії придбання запасів, призначених для її випуску. Економічний елемент – однорідний первинний вид витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), в якій у межах підприємства неможливо розкласти на частини.Статті витрат – певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підприємства загалом.

За цільовим спрямуванням витрати підприємства можна умовно поділити на: основні витрати; витрати на обслуговування; витрати на управління. Основні витрати – це витрати, безпосередньо пов’язані з технологічним процесом випуску продукції. Витрати на обслуговування - це витрати на утримання допоміжних підрозділів (включаючи витрати на збут) і підрозділів соціального характеру. Витрати на управління – включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють витрати прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції; їх можна прямо включити до собівартості за відповідними об’єктами обліку, не враховуючи їх на збірно-розподільчих рахунках. Точніше, прямі витрати є сукупною вартістю ресурсів, втілених у продукції; до вартості таких ресурсів належать і жива праця у відповідній оцінці, яка, своєю чергою, включає заробітну плату та соціальне страхування найманих працівників, зайнятих безпосереднім виготовленням конкретних видів продукції. Непрямі витрати пов’язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів продукції підприємства. У складі собівартості продукції прямі витрати поділяються за статтями, кожна з яких, як правило, відповідає певному елементу витрат, а непрямі утворюють комплексні статті, які складаються з витрат , що містять кілька елементів. Прикладом комплексної статті може бути стаття “Витрати на охорону”.

За ознакою залежності від обсягів випуску продукції витрати підприємства поділяють на постійні та змінні. Змінні витрати нормуються на кожну одиницю продукції, їх розмір змінюється відносно пропорційно відповідно до зміни обсягу випуску продукції. Розмір постійних витрат не залежить від обсягу випуску продукції, їх питомий розмір у складі загальних витрат, що зменшують фінансовий результат, при збільшенні обсягу випуску скорочується, а при зниженні – збільшується.