• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні погляди середньовікового Сходу

Ібн - Хальдун (1332-1406 рр.). Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Матрибу. Головні ідеї: 1) опис проблем простого товарного виробництва і ціноутворення, факторів формування ціни /маса товару, що винесена на ринок; податки і побори, включені в ціну: "незаконні побори сприяють дороговизні"; характер потреби в товарі: "із усіх товарів хліб є тим товаром, на який бажана низька ціна, бо потреба в ньому загальна"/; 2) поняття вартості – в обміні прирівнюються рівновеликі витрати праці: "Більшість того, що людина накопичує і з чого вилучає безпосередню корисність – рівноцінно вартості людської праці"; 3) гроші - основа доходів, нагромаджень та скарбів, мірило вартості.

4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )

У 14–15 ст. на українських землях формується магнатське і шляхетське землеволодіння, що призвело до внутрішньої перебудови вотчини, змін соціально-економічного становища і юридичного статусу селянства, аграрних відносин. Розвивається фільваркова система, починається закріпачення селян /посилення земельної, судово-адміністративної, особистої залежності селян від феодала/. В ремеслі зростає чисельність ремісників різних спеціальностей, формуються цехи. Розвивається ринок сільськогосподарської продукції, нові форми господарювання. Зростає чисельність міст, що ставали центрами, промислів, торгівлі, політичного життя. Частина міст належала державі, частина – церквам і магнатам. Деякі міста – Львів, Луцьк, Житомир, Київ – отримували грамоти на Магдебурзьке право, відповідно до якого городяни обирали міське самоврядування й суд.

У 1569 р. об'єднання Великого Литовського і Польського королівств створило нову державу – Річ Посполита, складовою частиною якого була Україна.

Впродовж 16–17 століть в господарстві України утвердилась фільварково-поміщицька система. Державні ділянки ("королівщини") об'єднувалися в староства – великі господарські комплекси. Інша частина земель зосередилася у магнатів. Тільки у Російському і Бєлжському воєводствах двом десяткам магнатів /Потоцьким, Жолкевським та ін./ належала 1/3 сіл і міст /70‑80-і рр. 16 ст./. Земельні багатства шляхти і поміщиків збільшувалися за рахунок спадкоємства, браків, подарунків з боку короля, купівлі, захоплень. Розширювалися володіння православної, уніатської і католицької церкви. Церкви і монастирі багатіли за рахунок захоплення селянських земель, відписань, дарувань місцевих воєвод, магнатів і шляхти. У 16–17 ст. найбільшим землевласником в Україні був Києво-Печерський монастир.

Розвитку фільварків і посиленню експлуатації селян послужила волочна поміра, що проводилася на підставі Литовського урядового закону "Статути на волоки" /1557 р./. Згідно цьому закону, общинні землі в Україні ділилися на волоки /поля по 16‑21 га/, причому кращі землі віддавалися під фільварки, а гірші – селянам.

Панське господарство залишалося натуральним. Але товарно-грошові відносини, які швидко розвивалися, підривали його замкнутість, вимушували пристосовуватися до запитів ринку. Кріпосне фільваркове господарство вело до обезземелення селян і розповсюдження панщини, з якої зростало кріпацтво.

Селяни жили окремими господарствами – димами, які об'єднувалися в дворища (по декілька димів). Дворища входили в сільські громади, де спільно користувалися орними землями і угіддями, відбували панські повинності. Декілька общин складали волость. Для управління селяни вибирали старшин, тіунів, отаманів. Общини користувалися звичаєвим правом і вибирали копні (суспільні) суди. Селяни платили численні податки на користь держави і панів, відбували повинності, відпрацьовували панщину /у 17 ст. панщина складала 5-6 днів замість двох/. Селян прикріплювали до землі, забороняли перехід з одного маєтку в інший, вони втратили право виступати в суді і право спадкового користування землею. Розвиток фільварків супроводжувався зменшенням селянських наділів і зростанням числа безземельних і малоземельних селян.

Читайте також:

1. V. Економічні цикли.
2. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
3. Акціонерна власність в економічній системі
4. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
5. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
6. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
7. Блага поділяють на економічні та неекономічні.
8. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
9. Визначення поняття «Економіка підприємства» у сучасній економічній літературі
10. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
11. Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди А. Монкрет’єна
12. Виховання і освіта в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму

Переглядів: 761