ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОНДОВОГО РИНКУ

Державні (муніципальні) цінні папери – це боргові зобов’язання держави (місцевих органів влади) у формі цінних паперів.

Основні цілі випуску державних ЦП:

фінансування поточного бюджетного дефіциту (з метою залучення коштів на покриття дефіциту випускаються ЦП);

регулювання грошової маси в обігу (випуск державних ЦП є інструментом для зменшення маси грошей в обігу; скупка державою своїх боргових зобов’язань означає збільшення грошової маси);

касове виконання державного бюджету (передбачає використання короткострокових ЦП для того, щоб в межах одного бюджетного року ліквідувати короткостроковий розрив між доходами і видатками);

згладжування нерівномірного надходження податкових платежів (у деяких випадках розрив між доходами і видатками бюджету зумовлений незбалансованістю надходжень податкових платежів, а випуск державних ЦП може усунути цю причину);

забезпечення комерційних банків ліквідними активами (розміщуючи свої активи у державні ЦП, комерційні банки отримують не лише високоліквідний, а й безризиковий товар).

Існує кілька способів первинного розміщення державних ЦП:

аукціон;

відкритий продаж (ЦП продаються всім, хто бажає);

індивідуальне розміщення (продаж державних ЦП окремим інституціональним інвесторам або приватним особам).

Муніципальні ЦП випускаються місцевими органами влади з метою мобілізації коштів для виконання місцевих програм, пов’язаних з об’єктами громадського користування.

Характерні особливості муніципальних ЦП:

ü за надійністю і безризиковістю поступаються лише державним ЦП, але різні їх види мають різну надійність залежно від джерела забезпечення боргу;

ü за первинного розміщення продаються переважно на аукціонах;

ü здебільшого мають неринковий характер;

ü доходи на такі ЦП, як правило, не оподатковуються;

ü можуть бути іменними і на пред’явника;

ü під час випуску може передбачатися право дострокового погашення їх емітентом.

За типом забезпечення МЦП класифікуються:

облігації під загальне зобов’язання (це незабезпечені боргові зобов’язання, тобто заставних зобов’язань емітент на себе не бере. Випускаються для фінансування проектів, що не приносять доходів);

облігації під дохід від проекту (погашаються за рахунок доходів від проекту, для фінансування якого їх було випущено);

облігації під конкретний податок (гарантією виконання зобов’язань за цими облігаціями є надходження до місцевого бюджету певного виду податку);

облігації під заставу нерухомості (забезпечуються будівлями, спорудами, земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ	\|	Українські державні та місцеві цінні папери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.