• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди). Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно полагоджені, а за необхідністю підсилені.

Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та відповідно до норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.

Для перевірних розрахунків належить використовувати:

скориговані за результатами аналізу розрахункові ситуації;

скориговані за результатами обстежень та випробувань матеріалів розрахункові моделі;

уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови.

Використання при перевірних розрахунках норм проектування. за якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.

Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного із таких станів:

стан конструкцій І - нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;

стан конструкції ІІ - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Необхідні заходи щодо захисту конструкції;

стан конструкції ІІІ - непридатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження. які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення.

стан конструкцій ІУ - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції ІІІ. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо, якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.

Будівлі (споруди) в цілому рекомендується відносити до одного із наступних станів в залежності від стану несучих та огороджуючих конструкцій:

стан будівлі (споруди) І - нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІ (задовільний), (ІІІ непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІІ - задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІІ (непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІІІ - непридатний до нормальної експлуатації будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджуючі конструкції, які відповідають стану конструкцій ІV (аварійний);

стан будівлі (споруди) ІV - аварійний. У будівлі (споруді) є несучі огороджуючі конструції, які відповідають стану конструкцій ІУ (аварійний).

При відповідному обгрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану будівлі (споруди) по частинам, які можуть бути виділені по функціональним і конструктивним ознакам.

Аварія - пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров’я та майна громадян, а також для навколишнього природного середовища.

Власник - будь-яка юридична та фізична особа, яка має законні права на дану власність або діє за її дорученням.

Діагностика будівлі (споруди) - процес встановлення технічного стану будівлі (споруди).

Діагностична процедура - прийом, за допомогою якого отримують інформацію про технічний стан об’єкта діагностики.

Дефект - відхилення якості, форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи проектної документації, яке виникає при проектуванні, виготовленні, транспортуванні та монтажі.

Довговічність - властивість будівельного об’єкта тривалий час зберігати роботоспроможний стан при встановленій системі технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення ремонтів.

Клас за капітальністю - відносний рівень капітальності для гідротехнічних та деяких інших видів споруд.

Надійність - властивість будівельного об’єкта виконувати задані функції протягом необхідного проміжку часу.

Обстеження - процес тримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності будівлі (споруди), його частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів в натурі та лабораторних визначень.

Обстеження попереднє - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз технічної документації та зовнішній огляд будівлі (споруди) та його частин експертами. При візуальному обстеженні визначають, головним чином, якісні показники експлуатаційної придатності.

Обстеження детальне - вид обстеження, за якого, як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовуються інструментальні тести конструкцій і матеріалів будівель (споруд).

Обстеження спеціальні - вид обстежень, за яких як основні методи визначення показників експлуатаційної придатності використовуються спеціальні вишукування, дослідження, натурні або модельні випробування і т.п.

Обстеження суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елементи будівлі (споруди).

Обстеження вибіркові - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи будівлі (споруди).

Обстеження планове - обстеження, яке виконується в строки, що заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі (споруди).

Обстеження позачергове - обстеження, яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту.

Забезпеченість значення величин - для випадкових величин (коли несприятливим є перевищення будь-якого значення - вірогідність неперевищення цього значення, а для яких несприятливим є зниження - вірогідність незниження).

Пошкодження - відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або аварії.

Граничний стан - стан, за якого конструкція, основа (будівлі) або споруда в цілому) перестають задовольняти задані експлуатаційні вимоги або вимоги при виконанні робіт (зведенні).

Розрахункова ситуація - комплекс умов, що ураховуються в розрахунках, який визначають розрахункові вимоги до конструкцій.

Ремонт - комплекс операцій по відновленню стану об’єкта та (або) збільшення його довговічності.

Технічний стан будівлі (споруди) - сукупність якісних та кількісних показників, що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та його частин в порівнянні з їх гранично допустимими значеннями.

Технічне обслуговування - комплекс заходів щодо контролю та підтриманню роботоспроможного або справного стану, який полягає, як правило, в огляді, догляді та періодичному ремонті.

Рівень відповідальності будівель (споруд) - відносний рівень капітальності будівель (споруд) в залежності від їх відмов.

Експлуатація будівлі або споруди - використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів по збереженню стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.

Експлуатація нормальна - експлуатація здійснюється (без обмежень) відповідно до передбачених в нормах або завданнях на проектування технологічних чи побутових умов.

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ПЕРШИХ ПЛАНОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬ (СПОРУД)

При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель (споруд) рекомендується ураховувати такі основні фактори:

рівень безпеки будівель (споруд);

конструктивні особливості будівель (споруд) та характеристики їх основ;

наявність в конструкціях будівель (споруд) контрольно-вимірювальної апаратури;

досвід експлуатації аналогічних будівель (споруд).

Рівень безпеки будівель (споруд) оцінюється коефіцієнтом безпеки Кб, який є добутком трьох коефіцієнтів:

коефіцієнта надійності за призначенням -g_п;

коефіцієнта, що характеризує екологічну небезпеку виробництва, яка може виникнути через відмову будівельних конструкцій будівель (споруд) - К_ек;

коефіцієнта впливу агресивності виробничого середовища - К_аг

К_аг=g_п*К_ек*К_аг.

Коефіцієнт надійності за призначенням чисельно характеризує ступінь капітальності будівель (споруд). Він змінюється від 1,25 (найбільш капітальні споруди) до 0.8 (найменш капітальні, тимчасові будинки).

Коефіцієнт, що характеризує екологічну небезпеку виробництва, змінюється від 0,8 (дуже небезпечне виробництво) до 1 (безпечне виробництво).

Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища ураховує ступінь агресивності середовища відносно до матеріалу конструкцій. Він змінюється від 0,7 (для сильно агресивного середовища) до 1.0 (для неагресивного середовища).

В залежності від класу відповідальності будівель (споруд), класу капітальності гідротехнічних споруд і відповідних їм коефіцієнтів надійності за призначенням всі будівлі (споруди) розподіляються на 8 груп відповідальності, кожна з яких має відповідний коефіцієнт надійності за призначенням, що використовується при розрахунках граничних станів. Групи будівель (споруд) за відповідальністю наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Групи будівель (споруд) за відповідальністю

В залежності від потенційної екологічної небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій, будівлі (споруди) поділяються на три групи відповідальності за ступенем небезпеки виробничих процесів.

До 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою (дуже небезпечні виробництва) відносяться основні будівлі (споруди) таких видів діяльності та об’єктів (в дужках наведена нумерація видів діяльності об’єктів за ДБН А.2.2.-1-95, 012.):

1. (1) Атомна енергетика та промисловість.

2. (2) Біохімічне, біотехнічне та фармацевтичне виробництво.

3. (3) Збір, обробка, зберігання, заховання, знешкодження та утилізація усіх видів промислових та побутових відходів.

4. (4) Добування нафти, нафтохімія та нафтопереробка.

5. (5) Добування та переробка природного газу (будівництво газосховищ).

6. (6) Хімічна промисловість, текстильне виробництво.

7. (7) Металургія.

8. (9) Виробництво, зберігання, утилізація та знищення боєприпасів усіх видів вибухових речовин та ракетного палива.

9. (15) Хвостосховища та шламонакопичувачі.

10. (20) Каналізаційні системи та очисні споруди.

11. (22) Інші окремі об’єкти, експлуатація яких може негативно впливати на стан навколишнього середовищ, та які в кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або органами на місцях.

До 2 групи відповідальності за екологічною небезпекою (небезпекою виробництва) відносяться:

допоміжні будівлі (споруди) об’єктів 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою, а також основні будівлі (споруди) таких видів діяльності та об’єктів:

1. (8) Вугільна, гірничодобувна промисловість, добування та переробка торфу, сапропелю.

2. (10) Виробництво електроенергії та тепла на базі органічного палива.

3. (11) Промисловість будматеріалів.

4. (12) Целюлозно-паперова промисловість.

6. (14) Машинобудування та металообробка.

7. (16) Аеропорти, залізничні вузли та вокзали, автовокзали, річкові та морські порти, залізничні та автомобільні магістралі, метрополітени.

8. (17) Тваринництво.

9. (18) Виробництво харчових продуктів.

10.(19) Обробка продуктів та переробка відходів тваринного походження.

11.(21) Водозабори поверхневих та підземних вод.

До 3-ї групи відповідальності за екологічною небезпекою (безпечні виробництва), відносяться будівлі (споруди), які не ввійшли до 1 та 2 групи.

Значення коефіцієнтів, що характеризують екологічну небезпеку виробництва в залежності від групи відповідальності за екологічною небезпекою, слід приймати по таблиці 2.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 1002