Перше питання. Загальна характеристика повторності, сукупності і рецидиву злочинів. Поняття множинності злочинів.

Множинність злочинів,означає, що особою (співучасниками) вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину[41].

Проблема множинності має вплив не тільки на кваліфікацію злочинів та покарання за їх вчинення, але й упливає на кримінально-правову політику зокрема. Так особи, котрі раніше вже вчиняли злочини, скоїли у 2003 р. 89 100 нових злочинів, що на 36,7 % більше, ніж у 2002 р. Понад половина - 53,3% - злочинів, учинених особами, що їх раніше вчиняли, належать до категорії тяжких і особливо тяжких. З-поміж закінчених розслідувань 23,1% злочинів вчинили особи, котрі раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, загалом вони вчинили кожен третій (36,7%) розбійний напад.

Засуджено в 2003 р. 48 974 особи, які раніше вже були судимі та мають не зняту чи непогашену судимість і вчинили нові злочини. Питома вага таких осіб становить 24,4%, тобто кожного п'ятого було засуджено повторно. З-поміж таких осіб раніше було звільнено лише умовно-достроково 8 181, або 16,7%.

Види множинності:

- повторність,

- сукупність,

- рецидив злочинів.

З огляду на високий ступінь суспільної небезпечності повторності, сукупності і рецидиву злочинів законодавець не тільки дає визначення цим видам множинності, а й вказує на їх правові наслідки (ст. 35 КК). Крім того, у багатьох статтях Особливої частини КК повторність і рецидив злочинів визначаються як кваліфікуючі ознаки окремих складів, що тягнуть за собою при їх встановленні більш суворе покарання. У зв'язку з цим можна наголосити на тих загальних властивостях множинності, що визначають її соціальну характеристику.

Властивості множинності:

1. Якщо вчиняються два або більше злочинів, це значить, що заподіюється велика шкода об'єктам посягання, ставиться під загрозу заподіяння шкоди більш широке коло суспільних відносин, соціальних цінностей.

Так, якщо особа або група осіб вчинили крадіжку і вбивство, то шкода заподіюється не лише відносинам власності, а й такій найбільш охоронюваній соціальній цінності, як життя потерпілого. Якщо об'єкт злочину передусім визначає ступінь суспільної небезпечності вчиненого, то посягання на два або більше об'єктів свідчить про значно більшу небезпечність вчиненого.

2. Вчинення однією особою або співучасниками двох чи більше злочинів свідчить про стійку антисоціальну спрямованість злочинних діянь, є показником більшої схильності винних до вчинення злочинів, а часто і до зайняття злочинною діяльністю професійно.

Все це визначає і підвищену небезпечність особи таких злочинців.

3. Вчинення двох, а часто і більшого числа злочинів негативно впливає й на інших нестійких членів суспільства, породжуючи в них ілюзію безкарності, створює часом ореол романтизму, особливо в уявленні неповнолітніх правопорушників.

4. Множинність — поширене явище в структурі і динаміці злочинності.

Майже кожен другий засуджений вчинив не один, а два і більше злочинів або раніше засуджувався за вчинення злочину. В середньому кожний третій злочин вчиняються рецидивістом. Причому рецидивісти вчиняють переважно тяжкі злочини — вимагання, розбої, тяжкі посягання проти особи, тяжкі види хуліганства. Слід зазначити поширеність множинності злочинів серед злочинних груп як однієї з форм організованої злочинності.

У статті 35 КК визначені значення множинності злочинів та її правові наслідки.

Повторність, сукупність і рецидив злочинів враховуються:

- при кваліфікації злочинів;

- призначенні покарання;

- при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності;

- при вирішенні питання про звільнення від покарання.

Так, всі злочини, що входять до сукупності, підлягають самостійній кваліфікації; наявність повторності і рецидиву тягне за собою більш сувору кваліфікацію вчиненого; повторність і рецидив визначаються як обставини, які обтяжують покарання при його призначенні; встановлені спеціальні правила призначення покарання при сукупності злочинів і при рецидиві тощо. Докладніше про це йтиметься далі.

Висновок:

Повторність злочинів, їх сукупність і рецидив, як це прямо зазначено в статтях 32-34 КК, припускають вчинення особою або групою осіб двох чи більше окремих самостійних злочинів. У теорії кримінального права такі ситуації визначають як множинність злочинів, оскільки саме слово «множинність» включає декілька елементів. При множинності злочинів завжди має місце поєднання в поведінці особи або співучасників двох чи більше злочинів. Тому множинність злочинів, видами якої є повторність, сукупність і рецидив злочинів, означає, що особою (співучасниками) вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину. З огляду на високий ступінь суспільної небезпечності повторності, сукупності і рецидиву злочинів законодавець не тільки дає визначення цим видам множинності, а й вказує на їх правові наслідки (ст. 35 КК). Крім того, у багатьох статтях Особливої частини КК повторність і рецидив злочинів визначаються як кваліфікуючі ознаки окремих складів, що тягнуть за собою при їх встановленні більш суворе покарання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема № 13: Множинність злочинів	\|	Друге питання. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.