МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття податкового менеджменту та його функціїТема 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни «Податковий менеджмент»
Розробили: к.е.н., доцент О.О. Ляховець
Розглянуто на засідання кафедри фінансів, обліку та аудиту Протокол №___ від «____» _______________2011 р.
Миколаїв – 2011 1.1. Поняття податкового менеджменту та його функції 1.2. Становлення та розвиток органів державної податкової служби 1.3. Податкова робота. Органи законодавчої та виконавчої влади, які забезпечують нормативно-правове регулювання податкової сфери 1.4. Державна податкова служба України: структура і завдання 1.5. Підрозділи податкової інспекції. Офіс великих платників податків 1.6. Оцінка ефективності діяльності податкових органів Сучасне суспільство домоглося перетворення податків із суто фіскального державного заходу на важливий економічний, соціальний та політичний фактор. Реальне використання суспільних благ, забезпечення яких здійснює держава, є головною причиною, що повинна спонукати кожну людину сплачувати податки. їх витрачають не тільки на утримання суто державних інституцій, а й на охорону здоров’я, освіту, розвиток культури, захист навколишнього середовища, на субсидії найбіднішим регіонам країни і найбіднішим громадянам тощо. Не менш дієвий вплив система оподаткування має на функціонування і ділову активність підприємницьких структур, тобто на ту ланку господарської діяльності, де створюється фінансовий потенціал країни. Це потребує запровадження виваженої податкової політики на основі збалансування інтересів держави і господарюючих суб'єктів, яка б підкріплювалася відповідними управлінськими заходами із контролю за дотриманням податкового законодавства, тобто – податкового менеджменту. Податкова політика– це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків для забезпечення сталої фінансової бази держави, яка необхідна для виконання функцій, делегованих їй суспільством. Її призначенням є практичне застосування широкого арсеналу різних власних інструментів (податкових ставок, способів оподаткування, податкових пільг), що становлять податковий механізм. Проведення такої діяльності ґрунтується на обліку податкових надходжень від окремих платників податків, що, в свою чергу, обумовлює, з одного боку, необхідність своєчасного нарахування та сплати податків, а з іншого – необхідність постійного адміністрування цього процесу, від обліку платників податків до примусового стягнення боргів, тобто управління податками як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. В економічній літературі поняття «управління, менеджмент» визначаються як сукупність принципів, форм, прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату. Об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою та платниками з приводу сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів. Органи законодавчої та виконавчої влади, контролюючі органи у сукупності з платниками податків створюють коло суб'єктів податкового менеджменту. Таким чином, податковий менеджмент – це процес управління податковою системою з метою реалізації податкової політики. Метою податкового менеджменту на макроекономічному рівні є забезпечення доходної частини бюджету та впливу податків на розвиток підприємництва і соціальної сфери. Метою податкового менеджменту на мікроекономічному рівні є своєчасне та повне виконання зобов'язань платника податків відповідно до діючого законодавства. Податковий менеджмент на мікрорівні передбачає прогнозування і планування податків, податковий облік, внутрішній контроль оподатковуваних баз. На субмікрорівні розглядають ще і персональний менеджмент (домогосподарства, тобто конкретної фізичної особи). Функції податкового менеджменту— це певний вид діяльності в управлінні, що відокремився в процесі спеціалізації управлінської праці. До них належать: планування, організація, координація, стимулювання і контроль. Зазначені функції є не ізольованими, а діють у взаємозв'язку і взаємозалежності. У сфері управління податковою системою ці функції мають свій специфічний зміст. Планування – це наукове передбачення розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного відтворення. Податкове планування, будучи органічною частиною планування фінансів країни, забезпечує узгоджену взаємодію всіх його елементів. На державному рівні роль податкового планування визначає аналіз надходження податків, тенденцій і факторів росту бази оподаткування і на цій підставі визначення обсягів податкових надходжень до бюджету. Організація як функція управління податковою системою виражається, насамперед, у виборі і формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обов'язків кожного органу. У ширшому розумінні ця функція передбачає також розробку нових методів оподаткування, наприклад зміну бази, ставки, податкових пільг, порядку подання декларацій тощо. Результат виконання функції організації полягає у створенні структури органів управління, закріпленої у відповідних положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах. Координація в області управління податковою системою передбачає забезпечення єдності дій податкових органів по усуненню диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних та фінансових умов. Стимулювання означає, що органи управління пов'язують активність людей із задоволенням їх матеріальних і духовних потреб. Сплата податків до Державного бюджету пов'язана з необхідністю задоволення потреб платників податків у безпеці, правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охорону здоров'я, науку і культуру за рахунок державних коштів. Стимулювання означає і певну матеріальну відповідальність за своєчасну і повну сплату податків. Контроль. Податковий контроль розглядається з двох сторін: як функція або елемент державного управління економікою та як особлива діяльність з виконання податкового законодавства. Принципи податкового менеджменту витікають із принципів побудови системи оподаткування, закріплених в Законі України “Про систему оподаткування”, а також повинні бути направлені на нормальне функціонування суспільства відносно його життєдіяльності, а саме: – об’єктивний розподіл ВНП у соціальному, віковому, територіальному, галузевому аспектах компенсації ринкових механізмів; – раціональне розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; – заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці; – сприяння антициклічному регулюванню економіки; – підтримання рівня зайнятості населення; – стабілізацію ринкової кон’юнктури. Читайте також:
|
||||||||
|