• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тільки морський та внутрішній водний транспорт: групи FAS, FOB, CFR, CIF, DES, DEQ.

Ступінь транспортних ризиків можна знизити при правильному виборі виду транспорту в залежності від специфіки товарів, що транспортуються,

Оптимізація вибору транспорту залежить від наступних основних факторів:

• швидкість;
• рівень витрат;
• надійність поставки.

В якості транспортних засобів використовують:

- залізничний транспорт;

- водний транспорт;

- автомобільний транспорт;

- трубопровідний транспорт;

- повітряний транспорт.

Оптимізація вибору транспортного засобу здійснюється з використанням наступних критеріїв: витрати на перевезення – витрати при транспортуванні – втрата прибутків – максимум прибутку (мінімум збитків).

3. Ризик пошкодження вантажу при перевезенні. Цей різновид транспортних ризиків виникає у зв’язку з можливою втратою майбутніх прибутків або з можливими додатковими витратами на усунення пошкоджень внаслідок зниження споживчих якостей товарів у процесі перевезення у відповідності з зобов’язаннями. Відповідальність перевізника за збереження вантажу наступає у випадку його втрати, нестачі і пошкодження (порчі).

Втрата вантажу трактується як неможливість видати вантаж утримувачу протягом визначених у контракті термінів.

Нестача (часткова втрата) вантажу означає наявність різниці у вазі або кількості вантажу, прийнятого до перевезення та зданого утримувачу за накладною.

Псування вантажу – це невідповідність його первинній якості, яка вказана в транспортних документах.

При втраті, нестачі або пошкодженні, як правило, складають документи про незбереження вантажу (комерційний акт, акт загальної форми і т.д.). Загальною умовою відповідальності є презумпція винуватості, яка означає, що перевізник несе відповідальність за незбереження вантажу після прийняття його до перевезення і до видачі утримувачу, якщо перевізник не доведе, що втрата, нестача або пошкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, які він не міг усунути або усунення яких від нього не залежало. Таким чином, ризик незбереження майна лягає на перевізника.

Відповідальність перевізника за незбереження вантажу обмежується частиною реального збитку, який перевізник може компенсувати наступними способами:

• у випадку втрати або нестачі вантажу – у розмірі вартості втраченого або забракованого вантажу;
• при пошкодженні (порчі) майна – у розмірі суми, на яку знизилась його вартість, а при неможливості відновлення пошкодженого вантажу – у розмірі повної його вартості;
• у випадку втрати вантажу, зданого для перевезення з оголошенням його вартості, – у розмірі оголошеної вартості вантажу.

Транспортні перевезення можуть супроводжуватися митними ризиками. До цієї групи ризиків відносяться:

- ризики, пов’язані з несвоєчасною сертифікацією товарів;

- ризики невірного розрахунку митних платежів, акцизів, ПДВ і т.д.;

- ризики вибору транспортного засобу, який не відповідає вимогам Митної конвенції.

Таким чином перевезення вантажів є джерелом транспортних ризиків, більша частина яких регламентується міжнародними (ІНКОТЕРМС) або національними (Митний кодекс) нормативними документами. Мінімізують такі ризики шляхом раціонального вибору транспортних засобів, перевізника, умов поставок і вірним заповненням відповідних документів.

Читайте також:

1. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
2. Алгоритми групи KWE
3. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
4. Валовий внутрішній продукт
5. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
6. Варіанти групи крові
7. Вимоги до керівника групи
8. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника групи АСПН
9. Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
10. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
11. Відновлення металів може проводитись різними методами, які зручно об'єднати в такі групи: пірометалургійні, гідрометалургійні та електрометалургійні.
12. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.

Переглядів: 689