Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ефект доходу та ефект заміщення.

Рис. 3.2. Крива байдужості при виборі товару Х з усієї маси товарів

 

байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUx). Тому нахил кривої байдужості збігатиметься з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена у грошах, збігатиметься з ціною товару Х. Інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання, тобто коли

MUx = Px. (3.3)

За менших обсягів закупівель гранична корисність товару буде більша, ніж ціна, що спонукає до збільшення кількості товару Х. Якщо закупівлі виявляться більшими, ніж рівноважний обсяг, та ціна товару перевищить його корисність, а це підштовхуватиме споживача до зменшення закупівель. Рівновага настане тоді, коли гранична корисність як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися заради отримання додаткової одиниці товару, зрівняється з його ціною.

Рішення споживача про придбання товару Х у певних обсягах залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву“дохід−споживання” (рис. 3.3). Ця крива показує, як кількість товару Х, що споживається за певний час, буде змінюватиметься залежно від зміни доходу і тільки доходу.

 

PYQY

I1

 

I2

I3 U1

 

U2

U3

 

QX

 

Рис. 3.3. Крива “дохід-споживання”

 

Характер кривої “дохід−споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем. Нормальні товари– це ті товари, котрі людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід. Неякісні товари– це ті товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Слід зазначити, що належність товару до групи нормальних чи неякісних залежить не стільки від певних його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший вважатиме як неякісним.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу поїздка до іншого міста на власному автомобілі буде сприйматися як нормальний товар, і кількість таких поїздок збільшуватиметься із збільшенням доходів споживача. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач сприйматиме кількагодинну поїздку як неякісну, віддаватиме перевагу перельоту літаком, а тому поїздка на власному автомобілі перетвориться у неякісний товар.

Таким чином, для нормальних товарів крива “дохід−споживання” матиме зростаючий характер, для неякісних – спадний.

Разом з тим, є група товарів, що не належать ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива “дохід−споживання” для цієї групи товарів буде мати вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 3.4).

 

 

PYQY PYQY PYQY

 

QX QX QX

а б в

 

Рис. 3.4. Криві “дохід−споживання” для різних категорій товарів:

а – нормальний товар; б – неякісний товар; в – нейтральний товар

 

Від кривої “дохід−споживання” легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821-1896) – англійський економіст, він вивчав, як в Х1Х ст. характер споживання товарів і послуг змінювався залежно від доходу сім’ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит

(рис. 3.5).

 
 


I

 

Qx

Рис. 3.5. Крива Енгеля

 

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару Х. Це, насамперед, пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи відносяться предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає дохід споживача. Ці залежності були помічені й сформульовані Енгелем і ввійшли в економічну теорію як закони Енгеля:

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростанні доходів сім’ї.

2. Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг та послуг, пов’язаних із відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

І хоча ці закономірності виявлені понад 100 років тому, в їхній справедливості легко переконатися, спостерігаючи наше сьогодення.

 

 

4.2. Криві “ціна−споживання” та виведення кривих попиту

 

Досліджуючи криві “дохід−споживання” та криві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюється лише дохід, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафіксувати їх як незмінний дохід, а ввести в модель як економічну змінну ціни, то можна побудувати криву “ціна−споживання”.

Зниження цін на товар Х приведе до повороту кривої бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю Х, більш віддаленої від початку координат. Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінним, то точка перетину кривої з віссю У залишиться незмінною.

 
 


QY

 

I

 

F1 F2 F3 Qx

Рис. 3.6. Крива “ціна−споживання”

 

Крива “ціна−споживання” показує, як змінюється обсяг закупівель товару Х (точки F1, F2, F3 на рис. 3.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Від кривої “ціна−споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару Х. Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар Х) супроводжується збільшенням обсягів закупівель цього товару. Залежність між ціною на товар (Рx) та розміром бажаних для споживача закупівель відображає крива попиту (рис.3.7).

Попит (demand) –це та кількість продукту, яку споживач готовий і може придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива “ціна−споживання” – це два різних способи опису того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).

 
 


РX

 

 

d

 

QX

Рис. 3.7. Крива індивідуального попиту

 

Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту,який говорить, що із зростанням цін на товар попит на нього зменшується, а зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

 


Читайте також:

  1. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
  2. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
  3. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
  4. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
  5. Аналіз ефективності використання оборотних активів
  6. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  7. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
  8. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
  9. Аналіз ефективності кредитних операцій
  10. Аналіз ефективності системи антиризикованих заходів
  11. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
  12. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх ви­користання.




Переглядів: 766

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Криві й закони Енгеля | Дія ефектів доходу та заміщення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.