Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Рушійні сили і характер революції. Проблема її типології, хронологічних меж та періодизації

Довідавшись про розгром польського війська, селяни і міщани масово бралися за зброю і восени 1648 р боротьба охопила всі етноукраїнські землі Речі Посполитої. 3 поміж соціальних верств найважливішу роль в революції відігравало козацтво, котре міцно тримало у своїх руках провід і винесло на плечах основний тягар боротьби за незалежність. Саме воно становило кістяк армії, основу нової політичної еліти, чинило найорганізованшіий спротив феодалізації соціально-економічних відносин, незважаючи на те, хто виступав її рушієм старшина, панство, польський чи російський уряди. Дуже активну участь у революційних подіях взяло селянство, особливо протягом 1648-1652,

1658—1659,1664—1666,1668 рр. Поголовно «покозачившись» у 1648 р. , воно в наступні роки відчайдушно боролося за збереження «козацьких прав і вільностей». На жаль, обезкровлене селянство Західного регіону, починаючи з осені 1649 р. (залишившись за межами Української держави), відходить від активної боротьби й знову потрапляє у феодальну залежність до панів. Масового характеру набрала у 1648 р. участь у боротьбі міщан. Саме за їх сприянням загонам повстанців вдалося опанувати найміцніші міста-фортеці, а в окремих регіонах вони відігравали провідну роль в організації боротьби (Західне Поділля, Житомирщина, Луцький повіт, Галичина).

З самого початку боротьба охопила «всю Русь» й спрямовувалася проти національно-релігійного гноблення з боку Польщі Українці прагнули звільнити від «ляхів» «Руську землю» й домогтися «відокремлення Русі від Корони». 3 кінця 50-х рр. народні маси розпочали також боротьбу проти колоніальної політики Росії, уряд якої намагався звести нанівець суверенітет козацької України, вони також чинили спротив спробам Кримського ханства й Порти підпорядкувати її своїм інтересам.

Невід'ємною складовою революції була соціальна боротьба. Незважаючи на виразно окреслені жорстокість та розбійницький й грабіжницький аспекти, основний Ті зміст полягав у ліквідації всіх різновидностей феодальної залежності й існуючих форм експлуатації, у виборенні особистої свободи і вільної (фермерського типу) власності на землю. Влітку 1652 р. селяни і міщани де-факто добилися визнання з боку українського уряду головніших соціально-економічних завоювань.

Отже, боротьба носила національно-визвольний, релігійний та соціальний характер її головніші завдання полягали в тому, щоб добитися створення незалежної соборної держави і ліквідувати існуючу феодальну модель соціально-економічних відносин й утвердити нову, в основі якої лежала б дрібна власність фермерського типу. Визначальним було виборення незалежності, бо лише вона відкривала перспективу розвитку нових відносин й могла б запобігти процесу феодалізації суспільства.

В історичній науці залишаються відкритими питання типології, хронологічних меж і періодизації боротьби, що розпочалася в 1648 р. Набрали поширення такі її терміни як «повстання» (козацьке, народне, українське, селянське і та ін. ), «війна» (козацька, селянська, громадянська, польсько-козацька, визвольна, національно-визвольна, та ін.), «революція» (козацька, буржуазна, національна, національно-визвольна, українська та ін.). Зрозуміло кожне з названих понять розкриває зміст соціально-політичних подій, які мають спільні риси, а за певних обставин можуть розвиватися з однієї в іншу І все ж, такі події як «повстання», «війна» і «революція» різняться між собою і вимагають вживання для означення своєї сутності відповідних дефініцій.

Вважаємо, що за своїми масштабами, змістом, формами, характером і метою боротьби, якісними змінами, що відбувалися у політичному, соціально-економічному і духовному житті суспільства подія, що розпочалася у 1648 р. , становила собою не «повстання» чи «війну», а «Українську національну революцію» близьку до Нідерландської революції 1566— 1609 рр. Помилковим є вживання термінів «козацьке повстання», «козацька війна» і т. ін. , бо вони ігнорують національно-визвольну боротьбу української нації за створення незалежної держави й зводять зміст події до внутрішнього соціального конфлікту у Польщі (таку оцінку їй давали польські історики другої половини XVII ст.).

Залишається нез'ясованим питання хронологічних меж революції. В радянській історіографії 50—80- х рр. панував погляд, що Визвольна війна тривала протягом 1648—1657 рр. На нашу думку, зі смертю великого гетьмана в серпні 1657 р. боротьба народу за розв'язання головніших завдань не припинилася, хоча тепер точилася у значно складніших внутрішніх і геополітичних умовах. Не випадково сучасники подій 60—70-х рр. вбачали в них продовження боротьби, що спалахнула у 1648 р. Лише ліквідація державних інституцій у Правобережній Україні й зречення від влади П. Дорошенка у вересні 1676 р. ознаменували завершення революції поразкою.

В її розвитку виділяємо такі періоди:

Перший (лютий 1648 — червень 1652 рр.) характеризується найбільшим розмахом національно-визвольної і соціальної боротьби. Витворена Українська держава де-факто виборює незалежність, а Селянська війна завершується ліквідацією дореволюційної системи феодальних відносин на селі.

Другий (червень 1652 — серпень 1657 рр. ) відзначається погіршенням геополітичного становища козацької України та активними пошуками союзників на міжнародній арені з метою розгрому Речі. Посполитої й возз'єднання в межах держави усіх етно українських земель. У політичному розвитку намітилася яскрава тенденція щодо утвердження монархічної форми правління в особі спадкового гетьманату.

Третій (вересень 1657 — червень 1663 рр.) охоплює час різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну й розколола Українську державу на два гетьманства.

Четвертий (липень 1663 — червень 1668 рр. ) ознаменувався намаганнями польського і російського урядів поділити Українську державу та відчайдушною боротьбою національно-патріотичних сил за збереження її єдності.

П'ятий (липень 1668 — вересень 1676 рр ) припадає на нове загострення політичної боротьби, посилення втручання іноземних держав у внутрішні справи козацької України, ліквідацію державних інституцій у Правобережжі та поразку революції.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
  5. Iсторичне значення революції.
  6. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  7. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
  8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
  12. Активний характер соціальної політики.




Переглядів: 509

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Україна у переддень Хмельниччини | Розгортання національно-визвольної і соціальної боротьби. Пилявецька битва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.032 сек.