МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Слова однозначні та багатозначніОднозначність і багатозначність слова. Зміст слова. Лексичне значення слова
План змісту слова – досить складне явище. У змісті слова слід розрізняти: а) лексичне значення, що передає певний смисл, властивий саме цьому слову; б) граматичні значення, що передають характерні граматичні категорії цього слова; в) багатозначність слова.
Лексичне значення – це конкретний смисл, зміст, який має слово, та відповідність, яка встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тим об’єктивно існуючим предметом або явищем дійсності. Так, слово книга означає назву предмета, слово читати є назвою певної дії, слово червоний називає відповідний колір предмета. Кожне із зазначених слів пов’язане із співвідносними поняттями, які сформувались у свідомості людини на основі сприйняття навколишнього світу і зберігаються в її пам’яті. У процесі мовлення лексичне значення слова може змінюватися – переосмислюватися, розширюватися, звужуватися, набувати різних відтінків тощо. Прикладом розширення лексичного значення може бути слово банан. Зберігаючи усі свої закріплені у тлумачному словнику значення (1.Пальмоподібна тропічна рослина з величезним листям і великим суцвіттям. 2.Довгастий солодкуватий плід цієї рослини), воно набуло нового – одяг, штани, що мають м’які складки в талії та звужуються донизу (слово вживається тільки в множині). Звуження лексичного значення: слово чорнило мало декілька значень – назва чорної фарби, назва розчину купоросу для фарбування чобіт, назва рідини для писання. Нині слово вживається з останнім значенням. За наявністю чи відсутністю лексичного значення розрізняють слова повнозначні і неповнозначні. Повнозначні,або самостійні, слова характеризуються наявністю лексичного значення, вони співвідносні з певним поняттям, виконують номінативну функцію, можуть мати емоційно-експресивне забарвлення. Неповнозначні, або службові, слова лексичного значення не мають, вони позбавлені номінативної функції і служать для вираження відношень між повнозначними словами та для зв’язку їх в мовленні. Так слово і виражає єднальні відношення між словами, наприклад, брат і сестра, а слово по виражає обставинні відношення місця між назвами дії і предмета – бігти по полю. Крім того, у мові є слова, що не входять до жодної з названих груп слів і вживаються для вираження почуттів, емоцій та волевиявлення: ах, ой, тсс, ну, но та ін.
Повнозначні слова можуть мати одне або декілька лексичних значень. Тому їх прийнято поділяти на однозначні, або моносемантичні (від гр. monos – один і semantikos – означаючий), та багатозначні, або полісемантичні (від гр. poly – багато і semantikos). Слово, що має тільки одне значення у будь-якому контексті, називається однозначним. Таких слів у мові небагато. До них належать переважно слова, які є термінами: азот, гіпотенуза, антонім, кисень, дисертація тощо, власні назви – Місяць, Дніпро, Київ, Тарас Шевченко, Павличко тощо, деякі слова з конкретним значенням: олівець, автобус, підвіконня, тиждень і т.д., а також слова з емоційним забарвленням: нероба, невіглас, дивак, благосний. Більшість слів в українській мові, як і в будь-якій іншій, є багатозначними. Так називаються слова, які мають два або більшу кількість лексичних значень. Наявність у слові декількох пов’язаних між собою значень, що виникають у зв’язку з розвитком вихідного, первинного значення, називається багатозначністю, або полісемією. (від гр. poli – багато і sema – знак). Так, слово грати за тлумачним словником сучасної української мови має вісім значень. Серед них первинним, вихідним є значення виконувати що-небудь на музичному інструменті, а решта значень є вторинними, похідними від першого та безпосередньо зв’язаними з ним (домагатися свого – грати на нервах, перебувати весь час у русі – риба грає, забавлятися – грати олівцем, іскритися, пінитися, шумувати – вино грає, блищати, шерехтіти – сніг грає тощо). Різні значення багатозначного слова реалізуються і стають зрозумілими тільки у контексті, у зв’язку з іншими словами.
Читайте також:
|
||||||||
|