Типи лексичних значень багатозначного слова

Лексичні значення багатозначного слова неоднорідні, різнопланові. З точки зору способу відображення словом предмета або явища об’єктивної дійсності (безпосередньо або через інші значення слова), за характером відношення до позначуваного об’єкта розрізняють пряме та переносне значення слова.

Прямим називається таке лексичне значення слова, при якому встановлюється безпосередній зв’язок між предметом чи явищем і його назвою. Пряме значення слова зрозуміле як у контексті, так і поза ним. Так, слова голова, сірий, йти мають пряме значення: перше називає частину тіла людини або тварини; друге позначає колір, який можуть мати предмети – полотно, папір, взуття; третє називає дію, рух, що їх можуть виконувати предмети.

Ці ж слова можуть набувати переносного значення, коли вони не прямо, а опосередковано називають інші сутності.

Переносним називається вторинне лексичне значення слова, яке виникає внаслідок перенесення назви з одного предмета, явища, дійсності на інше на підставі спільності ознак між предметами, явищами. Так, ті ж самі слова можуть позначати інші предмети, поняття, подібні один до одного або так чи інакше зв’язані між собою: голова – розум, інтелект (яснаголова), керівник, начальник (голова профкому), передня частина чого-небудь (голова поїзда), людина як носій певних рис (він – розумнаголова, вітрянаголова); сірий – похмурий (сірий день), малоосвічена людина (сіра людина); йти – долати час (годинникйде), простір (автобусйде) тощо.

У кожному випадку названі слова свідомо використані для позначення явищ, які не є їх звичайним, природним найменуванням.

Залежно від умов виникнення переносних значень розрізняють такі їх основні різновиди: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – це перенесення назви з одного об’єкта дійсності на інший на основі подібності, аналогії між предметами. Подібність може бути за формою: коло (замкнена крива, кільце) і коло (кровообігу); за кольором: золота (обручка жовтого кольору) і золоте (волосся); за враженням: ллється (вода) і ллється (пісня), за оцінкою: ясна (зірка) і ясна (думка).

Метафори, як правило, надають образності найменуванням явищ дійсності. Наприклад: зоря (свободи), плаче (скрипка), срібний (голос). Такі метафори називаються поетичними, тому що вони служать засобом створення художнього образу у творі. Деякі метафори перестали сприйматися як образні, переносні значення слів. Наприклад: спинка (стільця), стрілки (годинника), запізнюється (поїзд). Такі метафори називаються загальномовними, оскільки вони використовуються для прямого найменування явищ дійсності.

Метонімія (від гр. metonymia – перейменування) визначається як переносне значення, що базується на суміжності понять.

На відміну від метафори, метонімія як переносне значення формується на основі існування між предметами, явищами реального зв’язку, їх суміжності. Так, може відбуватися перенесення назви цілого предмета на його частину, назви матеріалу на виріб з цього матеріалу, назви об’єкта знання на галузь знання тощо. Наприклад: аудиторія – приміщення і аудиторія – ті, хто знаходяться в ній (уважна аудиторія); срібло – благородний метал і срібло – вироби із срібла (срібло прикрас); фонетика –звуковий склад мови і фонетика – наука про звуковий склад мови; школа – заклад освіти і школа – приміщення, в якому працює цей заклад.

Як і метафора, метонімія може бути поетичною і загальномовною. Наприклад: стіл (дієтичний), школа № 5, кафедра (мови та методики викладання) – мовна метонімія; степ співає (замість пташки співають в степу), веселий роман – поетична метонімія.

Сине^/кдоха (від гр. synekdoche – співвіднесення, співрозуміння) – це перенесення назви частини, деталі предмета на весь предмет як ціле та використання однини замість множини: немає за душею копійки, домашня птиця, противник наступає як сукупність; батьки у значенні батько й мати; руки у значенні робоча сила, робітники. Можливе використання конкретної ознаки предмета для позначенні всього предмета: зелені берети, білі комірці для позначення представників певних соціальних груп (військових, канцелярських службовців), Зірка (ім’я свійської тварини зі світлою плямою на лобі) тощо.

Синекдоха визначається як вид метонімії, що ґрунтується на відношеннях між цілим і його частиною або між одним предметом і класом однорідних предметів.

За можливістю сполучатися з іншими словами лексичні значення поділяються на вільніта зв’язані.

Вільнимназивається таке лексичне значення слова, яке дозволяє йому без жодних (крім логічних) обмежень сполучатися з будь-яким іншим словом. Так, слово білий на позначення кольору поєднується з назвами всіх предметів, що можуть мати такий колір (білий сніг, білеборошно, білий цвіт, біла блуза, біле волосся та ін.), слово дерев’яний сполучається з усіма назвами предметів, зроблених із дерева (дерев’яний стіл, дерев’яний дім, дерев’яні двері тощо).

Зв’язанимлексичним значенням слова є таке значення, яке може реалізуватися тільки в певному контексті, за певних умов сполучення слів. Те ж саме слово білий у контексті біла ворона набуває специфічного значення, не пов’язаного із значенням кольору. А слово карий із значенням темно-брунатний зустрічається тільки у поєднанні з двома словами– карі очі і карий кінь.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Слова однозначні та багатозначні	\|	Системність лексики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.