• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи департа­метизації, що виділяються на основі напряму групування

Зв'язки в організації та координація. В організації, що складається з багатьох час­тин, повинна здійснюватися певним чином коор­динація їх діяльності. Дана координація висту­пає основою структури організації, яку звичайно визначають як сукупність стійких зв'язків в організації.

Без зв'язків і фактичної взаємодії частин не може бути організованого цілого. Зв'язок є умо­вою, що визначає можливість взаємодії. Зв'язки між частинами організації здійснюються через канали комунікації. Види зв'язків відповідають видам тих відношень між частинами організації, що об'єднують частини в єдине ціле. В організації, як вона розглядається в даній роботі, зв'я­зок - це вираження відносин, а не якась дія. Зв'яз­ки різняться не тим, що робиться в їхніх рамках, а тим, як реалізуються відносини координації, що, у свою чергу, визначається тим, які відносини лежать в основі зв'язку. За допомогою зв'язків в організації здійснюється координація ролей і діяльностей. Ефективна координація є функцією двох змінних: прав і інформації.

В організації виділяються різноманітні типи зв'язків. Усе залежить від того, який критерій покладено в основу їхньої класифікації. Найчастіше аналізу піддаються такі пари зв’язків в організації: вертикальні і горизонтальні; лінійні і функціональні; формальні і неформальні; прямі і непрямі.

Вертикальні зв'язки з'єднують ієрархічні рівні в організації і її частинах. Вони формалізуються у процесі проектування організації, діють постійно і зображуються на всіх можливих її схемах, відоб­ражуючи розподіл повноважень або вказуючи на те, «хто є хто» в організаційній ієрархії. Дані зв'яз­ки слугують каналами передачі розпорядницької і звітної інформації, утворюючи тим самим стабільність в організації. У рамках вертикаль­них зв'язків вирішуються проблеми влади і впли­ву, тобто реалізується «вертикальне завантажен­ня» роботи. Звичайно зростання організації суп­роводжується зростанням вертикальних зв'язків, так що по кількості цих зв'язків можна судити про розмір організації. Сучасна велика промисло­ва організація із сотнями тисяч зайнятих може мати від 7 до 12 рівнів по вертикалі. Вертикальні зв'язки є єдиним типом зв'язків у рамках лінійної департаментизації. Вони відіграють важливу роль у здійсненні функціональної і продуктової депар­таментизації, але при цьому доповнюються гори­зонтальними зв'язками.

Використання вертикальних зв'язків у якості каналів передачі інформації для прийняття рішен­ня стає малоефективним, коли інформація, що ви­користовується для прийняття рішення, змушена проходити декілька рівнів організаційної ієрархії, Розташованих далеко один від одного. У цьому випадку створюється небезпека виникнення пере­кручування інформації («ефект зіпсованого телефону»), сповільнюється весь комунікаційний процес і виникають значні витрати.

Горизонтальні зв'язки - це зв'язки між двома та більше рівними по положенню в ієрархії або статусу частинами або членами організації. Їхнє головне призначення - сприяти найбільш ефек­тивній взаємодії частин організації при вирішенні виникаючих між ними проблем. Вони допомага­ють зміцнювати вертикальні зв'язки і роблять організацію в цілому більш стійкою при різно­манітних зовнішніх і внутрішніх змінах. Гори­зонтальні зв'язки створюють ряд важливих пе­реваг. Вони заощаджують час і підвищують якість взаємодії. Горизонтальні зв'язки розвивають у ке­рівників самостійність, ініціативність і вмотиво­ваність, послабляють боязнь ризику. На відміну від вертикальних, горизонтальні зв'язки, за ви­нятком матричної департаментизації, звичайно не формалізуються в ході проектування органі­зації. Важко знайти опис роботи або посадові обо­в'язки, де б було записано, коли і як здійснюва­ти зв'язки з рівними по статусу частинами органі­зації. Тому особливий інтерес становить аналіз практики і вивчення засобів встановлення таких зв'язків. У випадку, коли горизонтальні зв'язки встановлюються на неформальній основі вищим за рангом керівником, вони звичайно мають при­в'язку до часу, до події або до людей. Так, на­приклад, у ході засідання директор може запропонувати начальникам цехів на місці вирі­шити питання встановлення нового обладнання. Або керівник організації може дозволити начальнику відділу праці і заробітної плати і начальни­ку відділу кадрів самостійно вирішувати питан­ня встановлення окладів для робітників, оскільки він довіряє їм. Але, як тільки один із них залишить свою посаду з якихось причин, керів­ник швидше за все поверне це право собі і стане ним користуватися доти, доки новий начальник не заслужить у нього довіри. Здебільшого в цих випадках використовується метод встановлення прямих контактів між тими, хто має відношен­ня до проблеми.

Поряд із неформальними засобами існує ряд засобів формалізації горизонтальних відношень. У ряді випадків для посилення механізму гори­зонтальної взаємодії призначаються спеціальні засоби для здійснення двосторонніх контактів між підрозділами організації. Це можуть бути заступ­ники, що контролюють групу підрозділів одного рівня, або ж координатори - керівники проектів, програм, націлених на одержання одного певно­го результату або продукту. У даному випадку і тим і іншим надаються права, що перевищують рівень прав, яким наділені підрозділи, що всту­пили в горизонтальну взаємодію. Але при цьому вони не наділяються адміністративною владою лінійних керівників.

Наступною групою методів установлення гори­зонтальних зв'язків є створення цільових груп і команд, що складаються з представників різних частин організації і призначених для вирішення задач на стику підрозділів або проблем. Цільові групи частіше створюються на тимчасовій, а ко­манди - на постійній основі. Найбільш повний розвиток горизонтальні відносини отримують у рамках матричної департаментизації, коли ство­рюється формальна система подвійного підпоряд­кування.

Ще однією парою зв'язків, встановлених в організації, є лінійні і функціональні зв'язки. Поширене уявлення, що лінійні зв'язки - це ті, що пов'язані з виробництвом, а функціональні - із допоміжними стосовно виробництва функція­ми. Проте це зовсім не так. Лінійні зв'язки - це відносини, у яких начальник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, тобто ці зв'язки йдуть в організаційній ієрархії згори вниз і виступають, як правило, у формі на­казу, розпорядження, команди, вказівки тощо. Природа функціональних зв'язків (або їх ще часто називають штабними) - дорадча, і за допомо­гою цих зв’язків реалізується інформаційне за­безпечення координації.

Лінійні зв'язки мають в організаційній ієрархії спрямованість знизу вгору і виступають у формі поради, рекомендації, альтернативного вирішен­ня та ін. (рис.).

Читайте також:

1. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
2. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
3. Алюміній і сплави на його основі
4. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
6. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
7. Біокомпозити та композиційні матеріали на основі відходів переробки деревини
8. Бюджетні установи отримують кошти на своє функціонування з бюджету виключно на основі фінансових документів, які називаються кошторисами.
9. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
10. Взаємодія популяцій в угрупуваннях.
11. Виготовлення виробів на основі рідких полімерів
12. Визначення модуля та напряму векторів і .

Переглядів: 709