• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Повітря як екологічний фактор. Газовий склад та фізичні ознаки повітря і їх вплив на рослини.

ІV

Атмосфера – газоподібна оболонка Землі – вкрай важлива для життя. Значення атмосфери:

1. Запобігає різким коливанням температури(парниковий ефект) та надходженню УФВ від Сонця до поверхні Землі (озоновий екран на висоті 30-40км)

2. Є джерелом постачання рослин СО₂ для фотосинтезу та всіх живих організмів киснем для дихання.

3. Виявляє побічний вплив на рослини, змінюючи розподіл тепла і світла над поверхнею грунту.

4. Є середовищем для розповсюдження пилку, спор, насіння, плодів.

Газовий склад атмосфери за об’ємом: N₂ = 78,1%, О₂ = 21%, Ar та інші гази 0,9%, СО₂ = 0,03%.

Крім того, в повітрі містяться деякі більш-менш постійні домішки: сірчаний газ, аміак, газоподібні ароматичні виділення рослин (ефірні олії, фітонциди), пил, частки диму, мікроорганізми, спори, пилок, дрібне насіння рослин, індустріальні гази тощо. Також у повітрі завжди міститься певна кількість водяної пари, що є змінною величиною.

Найбільше значення в житті рослин мають кисень, вуглекислий газ, азот. Кисень є основним джерелом вільного кисню є фотосинтез . Кисень знаходиться в атмосфері 1,2 – 2,1* 10¹⁵т, крім того кисень розчинений у воді прісній і солоній, в снігах і льодах. В наш час внаслідок виробничої діяльності людини щорічно спалюється величезна кількість органічного палива, при цьому в атмосферу надходить біля 20 млрд т СО₂, а на спалювання витрачається млрд. т О₂. Таким чином вміст О₂ менший, а вміст СО₂ більший. Також вміст О₂ більший внаслідок катастрофічного скорочення площі лісів(особливо тропічних лісів). Збільшення вмісту СО₂ в атмосфері призводить до посилення парникового ефекту, збільшення температури, що в свою чергу може призвести до небажаних екологічних наслідків( збільшення рівня Світового Океану, затоплення, деградація вічної мерзлоти, зміна умов існування організмів). В біосфері відбувається постійний кругообіг кисню. Повний цикл обігу кисню через живі організми відбувається за 2000 років.

Крім атмосфери, кисень та інші гази (азот) знаходяться у воді (зокрема у водах Світового Океану) переважно в поверхневих шарах, а також в ґрунті, куди О₂ проникає на незначну глибину, і концентрація його з глибиною швидко зменшується, так як О₂ поглинають ґрунтові організми і сполуки, що сильно окислюються.

Для насіння і коренів, а також для мікроорганізмів, котрі знаходяться в грунті, кількість кисню часто є лімітуючим фактором, а його нестача пригнічує життєдіяльність організмів.

СО₂

Основний шлях кругообігу С – з СО₂ атмосфери в живу речовину, а з неї назад у СО₂. Поглинається цей процес з фіксації СО₂ під час фотосинтезу. Щорічно зелені рослини зв’язують 67% вуглекислого газу атмосфери. 30% асимільованої речовини витрачається на дихання рослин, 70% - є джерелом живлення гетеротрофних організмів. Весь вуглекислий газ атмосфери проходить повний кругообіг за 3000 років. В атмосфері вміст вуглекислого газу – 0,03%, але цей вміст змінюється внаслідок різних причин: пора року, період доби, умови місцевості. Так, вночі концентрація вуглекислого газу більша ніж у день, внаслідок припинення асиміляційної діяльності рослин та посилення ґрунтового дихання мікроорганізмів, в повітрі гумусового горизонту ґрунту від 0,2 до 1% від загального складу ґрунтового повітря. В лісі вміст вуглекислого газу в приґрунтовому шарі повітря більше ніж у атмосфері на 154%. Різні ґрунти і різні фітоценози виділяють різну кількість вуглекислого газу, так помірно зволожені родючі структурні ґрунти виділяють більше кисню, ніж ґрунти із протилежними характеристиками.

При підвищенні концентрації вуглекислого газу в повітрі до певної межі (більше як у 5 разів) інтенсивність фотосинтезу посилюється, потім сповільнюються. Надмірна ж концентрація вуглекислого газу призводить до отруєння рослин.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
6. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
9. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
10. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
11. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
12. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави

Переглядів: 2019