• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Платежі за природні ресурси.

Вихідними положеннями системи платного природокористування, які визначаються законодавчо, є встановлення порядку загального і спеціального використання природних ресурсів, а також поділ останніх на 2 основні групи — загальнодержавного і місцевого значення. Загальне природокористування гарантує громадянам право на безплатне користування природними ресурсами для задоволення їх власних життєво необхідних потреб — естетичних, оздоровчих тощо. Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється через їх надання у володіння, користування або в оренду для ведення виробничої чи іншої діяльності на платній основі.

У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності. При цьому плата за право користування природними ресурсами має залежати від умов, що визначають попит і пропозицію на даний ресурс на конкретній території.

Сьогодні введено плату за спеціальне використання земельних, лісових, водних, рекреаційних, мінеральних ресурсів, корисних копалин, рибних, мисливських ресурсів.

Науковою основою для визначення розмірів плати за спеціальне використання природних ресурсів є їхня економічна оцінка, в основу якої покладено диференційну ренту. У загальному виглядірозрізняють шість видів платежів за ресурси:

1) Платежі за право користування природними ресурсами.

2) Плата за відтворення та охорону природних ресурсів.

3) Рентні платежі за експлуатацію кращих природних ресурсів чи за якістю, чи за місцем їх розташування стосовно ринку.

4) Штрафні платежі за понадлімітне використання природних ресурсів.

5) Компенсаційні платежі за вибуття природних ресурсів із цільового використання або погіршення їхньої якості, спричинене діяльністю цих підприємств.

6) Плата підприємств за використання середовища для розміщення відходів виробництва.

Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством. При цьому суб'єкти, що взяли природні ресурси у володіння чи користування, сплачують податок (збір), а в оренду — відповідно орендну плату. Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1997р.) ці платежі визначаються як"збори за використання..." .

В економічних нормативах збору за природні ресурси мають враховуватись їх розповсюдженість, можливість відтворення, а також доступність, комплексність, продуктивність, місцезаходження, цільове призначення, їх якість, ціна реалізації продукції, витрати, пов'язані з використанням і відтворенням та охороною природних ресурсів. Отже, збори за природокористування повинні відображати еколого-економічну оцінку вартості природних ресурсів.

Наприклад, нормативи платежів за землю диференціюються за видами сільськогосподарських угідь, типами ґрунтів і використовуються в нарахуванні кошторисної вартості об'єктів, що споруджуються на землях, вилучених із сільськогосподарського обігу. Нормативи платежів різняться залежно від землекористувачів: так, для промислових об'єктів за відведення орних земель і багаторічних насаджень платежі в 2,5 разу вищі, ніж за відведення кормових угідь, сіножатей і пасовищ.

У своїй сукупності, накопичуючись у місцевих та державному бюджетах, вони повинні адекватно відображати суспільну потребу в компенсаційних заходах щодо відтворення природних ресурсів, беручи до уваги пошук і використання нових джерел природних ресурсів, підвищення продуктивності об'єктів природи, що вже використовуються, а також зниження ресурсоємності виробництва тощо.

Збори в механізмі природокористування виконують також функцію вирівнювання умов господарювання підприємств, які використовують різноякісні природні ресурси. Це здійснюється за допомогою регіональної диференціації нормативів збору за природні ресурси. Нормативи збору встановлюють рівнонапружені економічні вимоги до раціонального використання природних ресурсів, враховуючи їх кількісні та якісні характеристики (доступність, продуктивність тощо), і забезпечують перерозподіл додаткового диференціального доходу підприємств від використання кращих за якістю і доступністю природних ресурсів. Наприклад, плата за вилучення землі містобудівництвом диференціюється по економічних районах з урахуванням людності міста.

Важливою функцією зборів є компенсація витрат на відтворення природних ресурсів. Компенсуючі витрати можуть здійснюватись у різних формах і з різних джерел фінансування. Джерелами покриття витрат на заходи щодо раціоналізації природокористування останнім часом є кошти підприємств, кредитні кошти, бюджетні кошти, кошти фондів охорони навколишнього природного середовища.

При визначенні плати за відтворення, тобто компенсацію, має враховуватися залежність ресурсу від середовища і визначатися затратами на підтримання заданого рівня якості навколишнього середовища. Прикладом тут є такси на лісову продукцію, що визначаються з урахуванням витрат на лісовідновлення, нормативи зборів за використання прісних водних ресурсів, що встановлюються на основі розрахунків середньобасейнових витрат на експлуатацію водогосподарчих систем тощо.

Оцінення збитків природних ресурсів здійснюєтьсяза витратами на їх відтворення, які містять такі наступні затрати:

- затрати на відновлення природних ресурсів (первинна реабілітація);

- компенсація послуг природних ресурсів (екологічних функцій екосистем) за період, який необхідний для їх відтворення до початкового стану;

- затрати на оцінку збитків.

Збори за природокористування відіграють також: важливу роль своєрідного засобу фінансового тиску на підприємства, їх економічного примусу з метою забезпечення мінімізації споживання природних сировинних ресурсів. У цьому випадку даного роду платежі є як фінансовими санкціями, що застосовуються за перевищення лімітів.

Читайте також:

1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
4. Бюджет податкових платежів
5. Бюджетні установи як платники податків і платежів до бюджету.
6. Види лізингових платежів
7. Види податків та інших обов’язкових платежів
8. Виплати лізингових платежів на початку періоду
9. Вплив географічних та кліматичних умов на соціально-економічний розвиток. Природні ресурси України
10. Готівкові розрахунки – платежі готівкою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги).
11. До ліцензійних платежів належать паушальний платіж, роялті та комбінований платіж.
12. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору

Переглядів: 1592