Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Загальна характеристика джерел міжнародного економічного права

Основними джерелами міжнародного публічного права (нагадає­мо, що його галуззю є й міжнародне економічне право) є міжнарод­ний договір і міжнародно-правовий звичай. Форми регламентації взаємовідносин держав у міжнародному економічному праві відби­вають загальний стан сучасного міжнародного публічного права. Міжнародний договір має пріоритетне значення серед джерел міжна­родного економічного права. Цей пріоритет пояснюється не лише сучасними тенденціями розвитку міжнародного публічного права, а й специфікою міжнародних економічних відносин, які зароджувалися, усталювалися та розвивалися переважно як договірні та двосто­ронні.

Серед двосторонніх договорів, що регулюють міжнародні еконо­мічні відносини, є і так звані рамкові договори загальнополітичної спрямованості. Це передусім договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу. У них окрім політичних зобов'язань сторін фіксуються зобов'язання, пов'язані з розширенням економічного співробітництва.

Отже, міжнародне публічне право загалом, і міжнародне еконо­мічне право зокрема, — це право писане. Звичай відіграє обмежену роль у сфері регулювання міжнародних економічних відносин, ос­кільки підтримка широкого розмаїття стандартів міжнародного пуб­лічного права не сприяє застосуванню звичаєвого права. У цьому зв'язку потрібно зазначити, що усталені, усім зрозумілі й ніби такі, що ні в кого не викликають сумнівів, основні принципи міжнародно­го права (повага до державного суверенітету, рівноправність, обо­в'язкове дотримання міжнародних договорів та ін.) держави намага­ються регулярно включати як у дво-, так і в багатосторонні договори та інші акти. Переваги писаного документа над усним словом оче­видні.

Писане право може народжувати звичай. Це відбулося принаймні двічі. У процесі еволюції міжнародного права на основі договорів і практики держав з'явилися звичаї про свободу морів під час війни і миру та про застосування до іноземців національного режиму.

На думку окремих фахівців, допоміжні джерела міжнародного права — резолюції міжнародних організацій, рішення міжнародних судів та арбітражів, внутрішньодержавні закони, рішення національ­них судів, доктрини — не є джерелами права, оскільки не вважають­ся результатом процесу створення міжнародно-правових норм. Ці фахівці твердять, що процес формування договірних норм міжнарод­ного права та відповідних норм, що базуються на звичаях, складаєть­ся з двох етапів: на першому узгоджується волевияв держав щодо правил поведінки, а на другому ці правила визначаються як міжна­родно-правова норма.

Якщо виходити з того, що допоміжні джерела міжнародного пра­ва не є власне джерелами, то постає питання про їх правову приро­ду. Фахівці зазначають, що так звані допоміжні джерела або є пев­ними стадіями у процесі утворення міжнародно-правових норм, або впливають на перебіг зазначеного процесу, або допомагають встано­вити існування чи зміст норми міжнародного права.

Резолюції міжнародних організацій, як правило, мають рекомен­даційний характер. Відповідно до ст. 10 Статуту 00Н її Генеральна Асамблея з основних питань діяльності 00Н формує лише рекомен­дації. Такі норми не є імперативними, їх виконання не може здійс­нюватися примусово. Вони надають правомірності діям, які були б неправомірними за відсутності рекомендаційної норми. Наприклад, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку 1964 р. рекомендувала на­давати преференційні митні пільги країнам, що розвиваються. Якби не було цієї рекомендації, то винятки на користь країн, що розвива­ються, з режиму найбільшого сприяння були б незаконними.

Західні фахівці з міжнародного права назвали рекомендаційні норми "м'яким законодавством" (тобто не обов'язковим, але таким, що має юридичне значення). Як свідчить досвід, резолюції Генераль­ної Асамблеї 00Н використовують при розробці міжнародних дого­ворів. Текст рекомендацій трансформується в текст статей договору. Положення резолюцій часто набирають обов'язкового характеру з огляду на те, що відбувається процес створення норм права за допо­могою звичаю.

Резолюції можуть застосовуватись і для констатування чи тлума­чення чинних міжнародно-правових норм.

Нагадаємо, що рішення окремих організацій мають обов'язковий характер. Наприклад, рішення Ради Європейського Союзу є обов'яз­ковими для держав-учасниць.Обов'язкову правову силу мали рекомендації та рішення колиш­ньої Ради Економічної Взаємодопомоги.

Значну кількість рекомендацій з питань міждержавного економіч­ного співробітництва приймають органи 00Н та установи, що вхо­дять до її системи (наприклад, ЮНКТАД, ЮНІДО). Хоча рішення цих організацій мають рекомендаційний характер, проте істотним є їх мо­рально-політичне значення, оскільки рекомендації поширюються на більшість держав планети, що входять до відповідних організацій.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  5. MOV приймач, джерело
  6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  7. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
  8. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  9. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  11. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  12. Автокореляційна характеристика системи




Переглядів: 603

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та система джерел міжнародного економічного права | Основні джерела міжнародного економічного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.