Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ТЕМА 5. ПРОФЕСІЙНІ НАВИЧКИ КОНСУЛЬТАНТА

1. Модель ефективного консультанта.

2. Консультування і спілкування.

3. Система цінностей консультанта.

4. Професійний етикет консультанта.

5. Методи консультативного спілкування: бесіда, маєвтичний діалог.

 

1. Модель ефективного консультанта.

Особистість консультанта (соціального педагога) розглядається в переважній більшості теоретичних систем як найваж­ливіший цілющий засіб у процесі консультування. Насамперед варто сказати, що ніхто не народжується консультантом. Консультант-фахівець зо­бов'язаний оволодіти певними якостями. Це, зокрема, такі:

 
 

- прояв глибокого інтересу до людей і терпимості в спілкуванні з ними, чутливість до настанов і поведінки інших людей;

- емоційна стабільність та об’єктивність;

- здатність викликати довіру в інших людей;

- повага до прав інших людей.

Чинники, які здатні вплинути на формування моделі ефективного консультанта.

Автентичність певною мірою узагальнює багато влас­тивостей особистості. Насамперед – це вираження щи­рості стосовно клієнта. Автентична людина прагне бути і є насправді сама собою як у своїх безпосередніх реакціях, так і в поведінці в цілому. Вона не демонструє свою зако­ханість, якщо відчуває в даний момент ворожість. Труд­нощі більшості людей полягають якраз у тому, що вони ба­гато енергії витрачають на програвання ролей, на створен­ня зовнішнього фасаду замість того, щоб використовувати цю енергію для вирішення реальних проблем.

Якщо кон­сультант виконує роль лише технічного експерта, відмежовуючись від своїх особистих реакцій, цінностей, по­чуттів, консультування буде стерильним, а його ефектив­ність – сумнівною. Зануритися в життя клієнта ми може­мо, тільки залишаючись живими людьми. Автентичний консультант – найкраща модель для клієнтів як зразок гнучкої поведінки.

Відкритість власному досвідові. Тут відкритість слід розуміти не як відвертість перед іншими людьми, а як щирість у сприйнятті власних почуттів. Соціальний досвід змушує нас заперечувати, відкидати свої почуття, особли­во негативні.

Зовнішній тиск витісняє сум, дратівливість, злість. Ефективний консультант не повинен відкидати жодне з по­чуттів клієнта, у тому числі й негативні. Тільки так можна успішно контролювати свої дії, оскільки витіснені почуття стають ірраціональним джерелом неконтрольованої поведінки. Коли ми усвідомлюємо свої емоційні реакції, то можемо самі обирати той або інший спосіб поведінки в конкретній ситуації, а не дозволяти неусвідомленим почуттям сліпо штовхати нас на необачні вчинки. Консультант здат­ний позитивно впливати на клієнта лише тоді, коли вияв­ляє терпимість до всієї розмаїтості чужих і власних емоційних реакцій.

Розвиток самопізнання. Обмежене самопізнання озна­чає обмеження свободи, а глибоке самопізнання розширює обрії вибору в житті. Чим більше консультант знає про се­бе, тим краще він зрозуміє своїх клієнтів, і навпаки – чим більше консультант пізнає своїх клієнтів, тим глибше розуміє себе. Невміння почути, що діється всередині нас, збільшує схильність до стресів й обмежує ефективність нашої діяльності. Крім то­го, зростає ймовірність у процесі консультування стати жертвою задоволення своїх неусвідомлених потреб. Дуже важливо ставитися до себе реалістично. Відповідь на пи­тання, як можна допомогти іншій людині, криється в са­мооцінці консультанта, адекватності його ставлення до власних здібностей і в цілому до життя.

Сила особистості й ідентичність. Консультанту потріб­но знати, хто він такий, ким може стати, чого хоче від жит­тя, що для нього є найважливішим у цьому житті. Він звертається до життя із запитаннями, відповідає на запи­тання, поставлені життям, і постійно звіряє та аналізує свої цінності. Як у професійній роботі, так і в особистому житті консультантові не слід бути простим відображенням сподівань інших людей. Він повинен діяти, керуючись власною внутрішньою позицією. Це дозволить йому почувати себе сильним у міжособистісних стосунках.

Толерантність до невизначеності. Багато людей неза­тишно почувають себе в ситуаціях, коли бракує структури, ясності, визначеності. Але, оскільки однією з передумов становлення особистості є «прощання» людини зі звичним, відомим із власного досвіду, й вступ на «незнайому тери­торію», для консультанта вкрай необхідною є впевненість у собі в ситуаціях невизначеності. Власне кажучи, саме такі ситуації і створюють «тканину» консультування. Ад­же ми ніколи не знаємо, з яким клієнтом і з якою проблемою будемо мати справу, які доведеться приймати рішен­ня. Упевненість у своїй інтуїції та адекватності почуттів, переконаність у правильності прийнятих рішень і здат­ність ризикувати – усі ці якості допомагають подолати на­пругу, невизначеність при частій взаємодії з клієнтами.

Прийняття особистої відповідальності. Оскільки бага­то ситуацій під час консультування виникають під контро­лем консультанта, він повинен брати на себе відповідаль­ність за свої дії у цих ситуаціях. Розуміння власної відповідальності дає змогу вільно й свідомо здійснювати вибір у будь-який момент консультування, погоджуватися з аргументами клієнта або відкидати їх. Особиста відпові­дальність допомагає більш конструктивно сприймати дум­ку критиків. У таких випадках критика не вмикає ме­ханізми психологічного захисту, а служить корисним зворотнім зв’язком, що навіть підвищує ефективність діяль­ності та організацію життя.

Про глибину стосунків з іншими людьми. Консультант зобов’язаний оцінювати людей – їхні почуття, погляди, своєрідні риси особистості, але робити це без осуду й накле­ювання ярликів. Такий характер стосунків із клієнтами до­сить важливий, проте не слід забувати про страхи, які переживає більшість людей, намагаючись зав’язати близькі, теплі стосунки з іншими. Дехто вважає, що вираження по­зитивних почуттів зобов’язує, обмежує свободу людини, ро­бить її вразливою.

Ефективний консультант вільний від подібних страхів. Він здатний вільно виражати свої почуття перед іншими людьми, у тому числі і перед клієнтами.

Постановка реалістичних цілей. Як правило, успіх спонукає ставити перед собою велику мету, а невдача, на­впаки, – опустити нижче планку домагань. Іноді цей ме­ханізм самозахисту порушується, і тоді занадто велика ме­та буде заздалегідь приречена на невдачу або прагнення до незначної мети не дасть ніякого задоволення. Отже, ефек­тивний консультант повинен розуміти обмеженість своїх можливостей. Насамперед не слід забувати, що будь-який консультант – незалежно від професійної підготовки – не є всемогутнім.

Немає такого фахівця, який би зміг побудувати правильні взаємини з усіма, без винятку, клієнтами й до­помогти їм усім вирішити нагальні проблеми.

У консультуванні ми завжди можемо виконувати свою роботу на «добре», але не ідеально. Той, хто неспроможний визнати обмеженість своїх можливостей у пізнанні й ро­зумінні іншої людини, живе ілюзіями. Такий консультант постійно звинувачує себе за помилки замість того, щоб подякувати долі за корисні уроки. У результаті його діяльність не можна визнати ефективною. Якщо ми допус­каємо власну обмеженість, то уникаємо непотрібної напру­ги й почуття провини. Тоді стосунки з клієнтами стають більш глибокими й реалістичними. Правильна оцінка власних можливостей дає змогу ставити перед собою ре­альні завдання.

Узагальнивши зазначені вище вимоги до особистості консультанта, можна стверджувати, що ефективний кон­сультант – це насамперед зріла людина. Чим різнома­нітніший стиль особистого й професійного життя консуль­танта, тим ефективнішою буде його діяльність.



Читайте також:

  1. Вища нервова діяльність мавп. Основні особливості умовно-рефлекторної діяльності мавп. Рухові навички і інтелект мавп. Абстракція і узагальнення у мавп.
  2. Вміння та навички, необхідні соціальному працівнику при роботі з людьми похилого віку
  3. Встановити централізоване адміністрування. Служба безпеки висту­пає, перш за все, в ролі радника або консультанта керівника підприємства, і не може нав'язувати методи (засоби) ІБ.
  4. ДІЛОВІ НАВИЧКИ
  5. Етапи формування репродуктивної граматичної навички
  6. Інтелект, моральність та творчість у професійній діяльності
  7. Колективний суб'єкт трудової діяльності. Професійні конфлікти
  8. ЛЕКЦІЯ № 20. Психологічні проблеми особистості у професійній діяльності
  9. Методи навчання та контролю знань, умінь та навичок у професійній школі.
  10. Моделі прийняття рішень, проблемні ситуації та професійні межі в соціальній роботі
  11. Навички читання і конспектування
  12. Найчастіше життєві навички об'єднують у три групи. Наприклад: соціальні, когнітивні та емоційно-вольові навички.




Переглядів: 1675

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій. | Консультування і спілкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.