Кримінальна відповідальність -це один з видів юридичної відповідальності. Вона характеризується тим, що:
· органи правосуддя мають визнати особу винною у вчиненні злочину, як наслідок - цю особу примушують виконувати негативну правову роль у суспільстві та державі;
· державна оцінка вчиненого злочину має вираження в осуді злочинця та його діяння в обвинувальному вироку суду;
· вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, стягнення штрафу) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади) обирається за встановленими межами відповідальності за вчинений злочин;
· особа відповідає лише за реальне вчинення злочину, за який встановлена відповідальність у кримінальному законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом.
Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Ознаки злочину:
ü суспільна небезпечність;
ü караність;
ü винність;
ü протиправність.
Об'єкт злочину –це не те, на що завжди посягає злочин і чому він заподіює шкоди, це ті суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність.
Суб'єкт злочину –фізична осудна особа, яка вчинила злочин і на цей момент досягла віку визначеного законом.
Об'єктивна сторона злочину– сукупність ознак, які характеризують зовнішній прояв злочину:
§ Суспільно небезпечна дія або бездіяльність;
§ Суспільно небезпечні наслідки;
§ Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками;
§ Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя, засоби вчинення злочину.
Суб'єктивна сторона злочину - внутрішня сторона діяння, бо вона включає ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи, яка вчинила злочин.