За рік обов’язково буває 2 сонячних затемнення, але може бути 4 або навіть 5. За рік може не бути жодного місячного затемнення, а максимальна кількість – 3.

Звезды близ прекрасной Луны mom час же

Весь теряют яркий свой блеск, едва лишь

Haд Землей она, серебром сияя,

Полная встает.

(Сапфо, 612 р. до н.е., фрагмент 4)

Поетів завжди зачаровував повний Місяць. Його зоряна величина -12,5, отже, він майже в 25 000 разів яскравіший за зорі першої величини.

Якщо регулярно стежити за Місяцем, то можна спостерігати два його видимих рухи на небі.

Унаслідок добового обертання Землі Місяць щодня сходить на сході, рухається по небу в західному напрямку і заходить на заході.

Місяць рухається навколо Землі в той самий бік, в який Земля обертається навколо своєї осі. Результат цього руху — видиме переміщення Місяця на тлі зір назустріч обертанню небесної сфери. Щодоби Місяць змішується на схід відносно зір орієнтовно на 13°, а через 27,3 доби описує повне коло на небесній сфері.

Це відбувається через обертання Місяця навколо Землі і річного обертання навколо Сонця системи Земля—Місяць.

Період обертання Місяця навколо Землі відносно зір називається зоряним або сидеричним місяцем(від лат. sidus — зоря). Він становить 27,3 доби.

Вид Місяця регулярно змінюється впродовж кожного місяця. Сонце завжди освітлює половину Місяця, але світла частинка Місяця, яку ми бачимо з Землі, увесь час змінюється залежно від взаємного положення Сонця, Місяці і Землі.

Фази Місяця— зміна зовнішнього вигляду Місяця для спостерігача на Землі. Відбувається це тому, що Місяць займає різні положення відносно Землі і Сонця, яке його освітлює. Вирізняють чотири найголовніші фази: новий Місяць, перша чверть, повний Місяць (повня), третя чверть.

Синодичний місяць — проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця. Він дорівнює 29,5 діб.

Період обертання Місяця навколо осі дорівнює періоду обертання його навколо Землі (синхронне обертання). Тому ми бачимо завжди тільки одну півкулю Місяця.

Місяць навколо Землі рухається по еліпсу.

Найближча точка до Землі еліптичної місячної орбіти називається перигеєм, найвіддаленіша — апогеєм.

3. Історичні відомості про затемнення Сонця і Місяця

Засвідченням «батька історії» Геродота, видатний давньогрецький астроном Фалес Мілетський здобув популярність ще й тому, що передбачив сонячне затемнення, яке сталося 584 р. до н. е. у Малій Азії під час битви лідійців з мідянами. Воїни були настільки уражені цією подією, що припинили битву.

Історії відомо багато випадків, коли спритність у тлумаченні небесних явищ допомагала рятувати життя.

Під час свого останнього, четвертого, плавання до берегів Вест-Індії Колумб і його матроси раптово опинилися у скрутному становищі. Через застарілі кораблі, що ледь трималися на плаву, Колумб вимушений був припинити плавання і надовго стати табором біля узбережжя Ямайки. Аби помститися за постійні грабежі місцевого населення касики, правителі острова потроху припинили постачати білошкірих прибульців їстівними припасами. Здолати касиків Колумб не міг. Тож перед загрозою голодної смерті йому довелося піти на хитрість.

Припускають, що Колумб завжди мав при собі екземпляр «Ефемерид» — збірника довідкових астрономічних таблиць, виданих у другій половині XV ст. у Нюрнбергу німецьким астрономом Регіомонтаном. «Ефемериди» містили відомості щодо фаз Місяця, рухів планет і майбутніх затемнень приблизно на 30 років уперед. Знаючи з «Ефемерид» Регіомонтана, що увечері 29 лютого 1504 р. станеться місячне затемнення, Колумб пригрозив касикам, що забере у них Місяць. Касики не повірили мореплавцеві. Тож у потрібний момент Колумб запросив їх до себе, розігравши перед касиками сцену «відбирання» і подальшого «повернення» Місяця. 3 цього моменту продовольчі припаси доставляли в його табір у належній кількості і без усіляких затримок.

Місяць розташований ближче до Землі, ніж Сонце, майже в 400 разів, і в той же час його діаметр менший за діаметр Сонця приблизно в 400 разів. Тому видимі розміри Місяця і Сонця майже однакові, і Місяць може закрити собою Сонце.

Сонячне затемненнявідбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє на поверхню Землі. Розрізняють 3 типи сонячного затемнення: повне, часткове, кільцеподібне. Повне сонячне затемнення видно лише для спостерігача, який знаходиться всередині плями місячної тіні. Діаметр цієї плями на поверхні Землі не перевищує 250-270 км. Там, де на Землю падає півтінь Місяця, спостерігається часткове затемнення Сонця.

Повне затемнення Сонця триває не більше 7,5 хвилин, разом з частковими фазами може тривати більше двох годин.

Сонячних затемнень на рік для Землі може бути від двох до п’яти, в останньому випадку часткових. В одному конкретному місці Землі повне сонячне затемнення трапляється один раз у 200 — 300 років.

Затемнення Сонця можуть відбуватися тільки у фазі нового Місяця.

Повне і кільцеподібне сонячні затемнення починаються з часткових фаз. Спостерігати затемнення можна тільки крізь темний світлофільтр. Крізь темне скло добре видно, як Місяць поступово заступає Сонце з його правого краю. Коли ж Місяць цілком закриє Сонце (при повному затемненні), настає півморок, на небі з'являються яскраві зорі і планети, а навколо затемненого Сонця — красиве променисте сяйво перлового кольору — сонячна корона.

Місячне затемненнявідбувається тоді, коли Місяць потрапляє в тінь Землі. Місячне затемнення видно на всій нічній півкулі Землі і для всіх точок цієї півкулі воно починається і закінчується водночас. Фаза повного затемнення триває до 1 год. 40 хв., а все місячне затемнення — більше 3 годин.

Місячні затемнення можуть відбуватися тільки у фазі повного Місяця, бувають 2—3 рази на рік, а можуть і зовсім не бути.

Якби площина місячної орбіти збігалася з площиною екліптики, кожного молодика відбувалося б сонячне, а кожного повного місяця — місячне затемнення. Але ці площини перетинаються під кутом 5°9', точки перетину називаються вузлами місячної орбіти. Тому Місяць проходить або вище, або нижче від площини екліптики, і затемнень не буває.

Затемнення можливі, коли повний місяць і молодик перебувають поблизу одного з вузлів своєї орбіти, недалеко від екліптики.

Місячні вузли увесь час зміщуються по екліптиці до заходу (тобто назустріч руху Місяця) на 19,3° за рік чи на 1,5° за місяць. Тому Місяць по черзі проходить місячні вузли (тобто перетинає екліптику) через 13,6 доби і в середині цих проміжків віддаляється від екліптики на 5°9'.

Сарос – проміжок часу, через який повторюється послідовність сонячних і місячних затемнень. Сарос становить 18 років 10,3 (або 11,3) доби (залежно від кількості високосних років в періоді).

Впродовж кожного саросу буває 43 сонячних і 25—29 місячних затемнень. На певній географічній широті те ж затемнення повторюється через 3 сароси.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Порядок слів у простому реченні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.