Виробіток – показник рівня продуктивності праці, який характеризує кількість продукції, що виготовлено на одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника.

Отже, під продуктивністю праці розуміють ефективність витрат живої праці, яка визначається кількістю продукції, вироблюваної за одиницю робочого часу, або витратами живої праці на виготовлення одиниці продукції.

Іншими словами, під продуктивністю розуміють відношення кількості продукції до кількості ресурсів витрачених для створення цієї продукції.

Продуктивність праці характеризує ефективність праці в процесі виробництва продукції та показує здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.

Продуктивність праці визначається через:

1. Кількість продукції, що вироблена в одиницю робочого часу

2. Витрати праці на одиницю продукції , що виготовлена

Q - обсяг виробництва;

Т - час витрачений на виробництво;

Ч - чисельність працівників.

Продуктивність праці має значний вплив на ефективність господарсько-фінансової діяльності:

Ø зниження продуктивності праці призводе до:

- втрати підприємством позицій на ринку;

- зниження ефективності використання ресурсів;

- зниження рівня використання виробничої потужності;

- втрати обсягів виробництва і реалізації продукції;

- підвищення собівартості продукції;

- зниження рентабельності господарської діяльності, трудових ресурсів.

Ø підвищення продуктивності праці призводе до:

- підвищення конкурентоспроможності на ринку;

- підвищення ефективності використання ресурсів;

- зростання рівня використання виробничої потужності;

- збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції;

- зниження собівартості продукції;

- підвищення рентабельності господарської діяльності, трудових ресурсів.

Методи визначення продуктивності праці:

· натуральний – передбачає визначення продуктивності шляхом ділення обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах;

· вартісний – передбачає визначення продуктивності шляхом ділення обсягу виробленої продукції в грошовому вираженні до затрат часу. Вираженого в середньообліковіц чисельності працівників, або відпрацьованій ними кількості людино днів, людино-годин;

або

· трудовий– передбачає визначення продуктивності шляхом ділення обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах, на кількість працівників

Продуктивність праці розраховується як через прямий так і через обернений показники:

1. Прямий показник – виробіток (розраховується як співвідношення результатів праці то її затрат)

або

Для кількісної оцінки виробітку застосовуються натуральні, вартісні та трудові показники.

Натуральні показники відображають вироблену продукцію у штуках, метрах, кубометрах тощо або в умовно-натуральних одиницях, що припадають на одного середньооблікового працівника за певний період.

Натуральні показники виробітку застосовуються на підприємствах з невеликою номенклатурою продукції (наприклад, у паливній промисловості, електроенергетиці).

На підприємствах з широкою номенклатурою продукції (у харчовій, текстильній та інших галузях промисловості) використовуються умовно-натуральні показники(наприклад, умовна консервна банка).

Натуральні та умовно-натуральні показники найоб'єктивніше відображають продуктивність праці (виробіток) на підприємстві, однак їх застосування обмежується підприємства-що виробляють однорідну продукцію.

На тих підприємствах які виробляють різнорідну продукцію, показник виробітку може обчислюватись лише у вартісних вимірниках.

Вартісні показники продуктивності праці характеризують вартість продукції, випущеної підприємством протягом певного періоду, що припадає на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу.

На робочих місцях, в бригадах, дільницях та цехах, де знаходяться в обробці різнорідна і незавершена продукція, яку неможливо виміряти ні в натуральних, ні у вартісних одиницях показник виробітку визначається у трудових показниках. Трудові показники виробітку відображають витрати робочого на виготовлення одиниці продукції.

Розрізняють годинний, денний, місячний та річний виробіток.

Годинний виробіток обчислюється діленням обсягу випущеної за певний період продукції на кількість годин, відпрацьованих усіма працівниками протягом цього самого період. Він характеризує продуктивність праці за відпрацьовану годину робочого часу.

Денний виробіток визначається діленням обсягу випущеної за певний період продукції на кількість людино-днів, відпрацьованих за цей самий час. Показник характеризує продуктивність використання робочого дня.

Місячний (річний) виробіток визначається діленням обсягу випущеної за місяць (рік) продукції на середньооблікову чисельність промислово-виробничого персоналу або основних робітників. Він характеризує продуктивність використання робочого часу за місяць, рік.

Через наявність внутрішньо змінних, цілоденних простоїв у роботі з різних причин (несвоєчасне постачання сировини, зриви в енергопостачанні, вихід із роботи обладнання тощо) темпи зростання годинного, денного та місячного (річного) виробітку не збігаються.

2. Обернений показник – трудомісткість( розраховується як співвідношення затрат праці до результатів праці)

Трудомісткість - це обернений продуктивності показник.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
План вивчення теми	\|	Трудомісткість продукції – сума всіх витрат праці на виробництво одиниці продукції на данному підприємстві.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.