Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Освітні інтенції в контексті Болонського процесу

У проблемах і складностях сьогодення надзвичайно загост­рюється питання особистості, її входження у соціум, адекватна реакція ' на проблеми гло­балізації та інформатизації. Окрім розв'язання еко­номічних, політичних ситуацій і проблем у житті особистості чи не найважливішим є питання духовності як власної, так суспільства і оточуючого сере­довища. Одним із важелів ду­ховності є інтелект, який набувається через освіту. Болонсь­кий процес, одним з не багатьох, але-дуже важливих підходів до окреслених питань. У тексті Бо­лонської декларації говориться, зокрема, про розвиток відносин з іншими європейськими країнами, про потребу створити більш досконалу Європу, а гро­мадян Європи — більш компе­тентними та з розумінням євро­пейських цінностей і приналеж­ності до загального і культурно­го простору. І далі зазна­чається, що мірилом життєздат­ності й ефективності будь-якої цивілізації може бути її приваб­ливість для інших країн.

Роль освіти у розв'язанні цих питань незаперечна. На думку К. Ясперса, прогрес можливий тільки у розумовому знанні і є можливим рухом по­глиблення й удосконалення людської природи. А за теорією соціальних систем Т. Парсонса, освіта як соціальна система виз­начається у ' 4-х функціях: відтворення відповідних зразків суспільної поведінки, адаптація до нових соціальних умов, до­сягнення цілей, інтеграція сис­теми. Програми Болонського процесу фактично і мають на меті удосконалення освітньої системи для задоволення потреб сучасної особистості, в першу чергу, й удосконалення сус­пільства. Вони покликані узго­дити глобалізаційні процеси, вплив інших культур, безпе­рервну ситуацію вибору і запи­ти особистості. А у сучасних суспільствах ризику надзвичай­но складними ще є й питання виживання і можливості діяль­ності.

У сучасному українському суспільстві є потреба удоскона­лення вищої освіти у безпосе­редньому взаємозв'язку і з за­гальною середньою, адже на сьогодні вища школа помітно «відірвалася» від середньої, давши їй перевантаження про­грамовим матеріалом. Незро­зумілим є і досить велика наповнюваність класів, коли су­часні діти потребують набагато більше уваги, ніж попередні по­коління. Немалою проблемою є і фаховий рівень учителів се­редньої школи, їхнє ставлення до навчального процесу та рівня засвоюваності матеріалу. Та і якщо учителю буває само­му нецікаво, то як він може зацікавити учнів. Часто діяльність учителя із задово­лення від своєї інтелектуальної праці переростає у сподвижництво. Не секрет, що більшість учителів столиці поки не володіють комп'ютером. То­му підвищення якості освіти, її життєздатності в першу чергу залежить від підготовки май­бутніх педагогів, освітньої і ка­дрової політики.

Кредитно-модульна система вказує шляхи наближення до особистості й підвищення якості освіти. Документи Болонського процесу спрямовані на розвиток й інтеграцію вищої освіти. Саме кредитно-модульна система сприяє виявленню інтелекту­альних інтересів, і підвищення інтелектуальної працездатності. А інтелект може набутися лише через відповідно організований навчальний процес, котрий пе­реростає у постійну самоосвіту. Оскільки освіта перетворює країну на самостійну і сильну державу, забезпечує формуван­ня цілеспрямованого покоління, котре здатне проявлятися адек­ватно й вирішувати численні проблеми, вона, об'єктивно, є однією з найвищих цінностей особистості й суспільства, вис­тупає передумовою їх існування і розвитку. Це відносно самостійна система, завданням якої є формування членів суспільства, орієнтованих на оволодіння знаннями, мораль­ними цінностями, уміннями, навичками, нирками поведінки. Отже, висловлене дозволяє роз­глядати і освіту і суспільство як цілісність, в якій цінується неформальний рівень освіти, тоб­то інформованість, а саме знан­ня як здатність до творення но­вого, до творчої діяльності. Однією з найважливіших сучас­них особливостей освіти є фор­мування світоглядних прин­ципів, котрі переходять у мо­ральні норми, а згодом прояв­ляються у поведінці.

Напрями програм Болонсь­кого процесу актуальні для Ук­раїни. Трансформація сучасно­го українського суспільства ве­де за собою і зміни в освіті, політиці, духовних цінностях. Якраз духовність, її інтроверт-не спрямування до особистості, має своєю метою удосконалити психологію сучасної людини. Бо, за визначенням А. Запєсоцького, освіта, і перш за все гуманітарна, є найважливішою передумовою духовної безпеки людини і суспільства.

Особлива роль належить ко­мунікативній і гуманістичній функціям освіти. Гуманістична функція покликана формувати цілісну (моральну, творчу) особистість. Специфіка гуманістич­ної думки якраз і полягає в то­му, що це діалог, який підно­ситься до діалектики, якраз це і проступає у кредитно-мо­дульній системі навчання.

Велике значення має вихід з Ізоляції в питаннях освіти, оз­найомлення з нею як з культу­рою інших країн і народів. Рідна культура лише через порівняння з іншою розкри­вається повніше і глибше. По­дальший розвиток сучасної освіти в діалозі культур, безу­мовно, пов'язаний з утверджен­ням у ньому пріоритету загаль­нолюдських чинників. Нова мо­дель української освіти має ба­зуватися на українській національній культурно-істо­ричній традиції, теоретичних надбаннях української педа­гогіки і філософії, досвіді по­колінь і повинна відтворювати світовідчуття української лю­дини. Тільки практичний і ре­альний зв'язок із програмами Болонського процесу дасть і знання інших мов, які так необхідні для вивчення інших культур як світових досягнень в національній культурно-історичній традиції, теоретичних надбаннях української педа­гогіки і філософії, досвіді по­колінь і повинна відтворювати світовідчуття української лю­дини. Найефективнішим засобом підвищення якості освіти є обмін досвідом і підви­щення кваліфікації. Від оптимізації цього процесу надзви­чайно виграє якість освіти і психологія учасників освітньо-виховного процесу.

Від якості освіти залежить, з якими знаннями, світоглядом і громадянськими принципами увійде до інформаційного світо­вого простору молоде по­коління. Тому перед сучасною освітою України стоять такі го­ловні завдання: оновлення змісту освіти, зміна психології учасників освітньо-виховного процесу, фундаментальна підго­товка кадрів для багатогранних сфер життєдіяльності, забезпе­чення якості та життєспроможності освіти у полікультурному контексті, створення сучасної філософії освіти та законодав­чо-нормативної бази. Сучасна філософія освіти виходить з не­обхідності комунікативно-діало­гової взаємодії, спрямованої на подальший прогресивний розвиток суспільства й особистості. У цьому зв'язку в Інституті вищої освіти АПН України про­водиться дослідження сучасно­го стану філософського осмис­лення проблем розвитку вищої освіти, відповідно до якого у рамках постійно діючого семінару «Філософія освіти XXI століття» відділом змісту, філософії та прогнозування у червні цього року було проведе­но круглий стіл «Філософія освіти в Україні у контексті Бо­лонського процесу». На ньому наголошувалося, що освіта вис­тупає невід'ємною частиною суспільного розвитку і розгля­дається сьогодні як один із най­важливіших ресурсів, який має формуватися і використовува­тися свідомо і найбільш ефек­тивно. Існує прямий зв'язок між ставленням суспільства до освіти і майбутнім. Освіта є го­ловним засобом підготовки лю­дини до життя в майбутньому відкритому суспільстві і відіграє виключно важливу роль у створенні фундаменталь­них умов процвітання особис­тості й суспільства. Саме освіта перетворює країну на са­мостійну і сильну державу, за­безпечує формування цілеспрямованого по­коління, котре здатне проявлятися адекват­но й вирішувати чис­ленні проблеми.

Освіта України все більше викрис­талізовується як цілісна система, що розвивається згідно з потребами - державо­творення, національ­ними інтересами, європейським і світо­вим досвідом, Разом з тим вважати процес оптимальним зарано. Його стимулюють власні суперечності, соціально-економічні негаразди, політичні незгоди.

Важливого зна­чення у справі подо­лання соціальних конфліктів й нормалізації усього суспільного життя набуває розширення сис­теми освіти та підвищення її рівня. Безперечно, освіта по­винна бути життєздатною. Заго­стрення соціальних проблем справило негативний вплив на сферу гуманітарного розвитку. У кожній з ланок системи освіти виникли непрості про­блеми, зумовлені недостатнім фінансуванням, • необхідністю структурної перебудови та змінами в освітніх пріоритетах. При цьому важливо забезпечи­ти гуманістичну спадкоємність освіти, піднявши її ефек­тивність у завершальній ланці — в галузі вищої освіти, вклю­чивши реструктуризацію серед­ньої.

Якість освіти як основний фактор розвитку системи освіти передбачає досягнення постав­лених цілей, реалізацію індивідуальних можливостей особистості. З якістю освіта тісно пов'язані процеси її мо­дернізації, котрі базуються на новітніх досягненнях науки, культури і соціальної практики. У Національній доктрині роз­витку освіти підкреслюється що якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, безпосередньо сприяє додер­жанню міжнародних норм і ви­мог законодавства України що­до реалізації права громадян на освіту. Висока якість освіти пе­редбачає взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.

Якщо протягом довгих років головний акцент у підготовці спеціалістів робився на вченість, образ світу в очах лю­дини поступово відходив на другий план, а на перший де­далі більше висувалася техно-сфера як безумовний прогрес. На сьогодні постає необхідність формування нових принципів, які мають бути покладені в ос­нову сучасної системи навчання й виховання.

Тому входження до Євро­пейського освітнього простору розглядається як процес сутнісних перетворень освіти і науки, а не просто як пристосування їх до «зовнішніх» для вимог суспільства.

Тому треба скоригувати на­вчальні програми в сутнісному розумінні гуманізації, оскільки суспільні науки лише частково компенсують існуючий недолік. Освіта повинна мати широкий, загальний характер і сприяти використанню знань в інтересах людства.

Освіта постає як діяльність самотворення людини в куль­турі і, як соціокультурний фе­номен. Уявлення ж про освіту у вигляді номенклатури знань є вторинним. Це стає можливим завдяки розвитку філософії освіти. Філософія освіти звер­тається до проблем теоретично­го обгрунтування самої системи освіти бути обґрунтованою, усвідомленою як сфера буття й формування людини.

Філософія освіти визначає граничні основи освіти та педа­гогіки; місце і сенс освіти в культурному універсумі життя розуміння людини та ідеалу освіченості, сенс і особливості педагогічної діяльності тощо. Вона утверджує необхідність стабільності соціальної системи. XXI Всесвітній конгрес «Філософія обличчям до світо­вих проблем», зокрема, розгля­даючи глобальні світові пробле­ма, надав філософії освіти особливого значення. Вона сприятиме діалогу культур розширенню комунікації, фор­муванню вихователя й учителя насамперед як особистості.

Отже, програми Болонсько­го процесу, враховуючи перш за все духовну безпеку людини і суспільства, новий тип культу­ри, котрий зараз формується, є актуальною відповіддю на вик­лики і потреби сучасної особис­тості, освіти і демократичного суспільства. Вони дозволяють поєднувати науку й освіту, бра­ти активну участь у творчому процесі навчання і безперервної освіти.


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. II. Поняття соціального процесу.
  4. IV. План навчального процесу.
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
  7. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
  8. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
  9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  10. Альтернативні парадигми організаційного процесу
  11. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  12. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій




Переглядів: 408

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ | Політичні ідеї Стародавнього світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.