Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Архітектура КМ

Будь-яка комп'ютерна мережа характеризується своєю архітектурою, яка визначається (рис. 1.2) її топологією, протоколами, інтерфейсами, мережними технічними і програм­ними засобами. Кожна із складових архітектури комп'ютерної мережі характеризує її окремі властивості, і тільки їх сукупність характеризує всю мережу загалом.

Рис. 1.2 - Компоненти архітектури комп'ютерної мережі

 

Топологія комп'ютерної мережі відображає структуру зв'язків між її основними елемен­тами. Через низку причин існує відмінність між топологіями глобальних і локальних мереж. Топологія глобальних мереж характеризується достатньо складною, неоднорідною структу­рою. У свою чергу, топологія локальної мережі, зазвичай, має визначену структуру: лінійну, кільцеву або деревоподібну.

Протоколами називають правила взаємодії функціональних елементів мережі.

Інтерфейси — це засоби сполучення функціональних елементів мережі. Варто звернути увагу, що у ролі функціональних елементів можуть виступати як окремі пристрої, так і про­грамні модулі. Відповідно до цього, існують апаратні і програмні інтерфейси.

Під мережними технічними засобами мають на увазі різноманітні пристрої, що за­безпечують об'єднання комп'ютерів в єдину комп'ютерну мережу. До цих пристроїв відно­сяться мережні контролери, вузли комутації та ін.

Мережні програмні засоби керують роботою комп'ютерної мережі і забезпечують від­повідний інтерфейс з користувачами. До мережних програмних засобів належать мережні операційні системи і допоміжні (сервісні) програми.

Основні програмні і апаратні компоненти мережі

Весь комплекс програмно-апаратних засобів мережі може бути описаний багатошаровою моделлю. У основі будь-якої мережі лежить апаратний шар стандартизованных комп'ютерних платформ. В даний час в мережах широко і успішно застосовуються комп'ютери різних класів - від персональних комп'ютерів до мейнфреймів і супер ЕОМ. Набір комп'ютерів в мережі повинен відповідати набору різноманітних завдань, що вирішуються мережею.

Другий шар - це комунікаційне устаткування. Хоча комп'ютери і є центральними елементами обробки даних в мережах, останнім часом не менш важливу роль почали грати комунікаційні пристрої. Кабельні системи, повторювачи, мости, комутатори, маршрутизатори і модульні концентратори з допоміжних компонентів мережі перетворилися на основних разом з комп'ютерами і системним програмним забезпеченням як по впливу на характеристики мережі, так і за вартістю. Сьогодні комунікаційний пристрій може бути складним спеціалізованим мультипроцесором, який потрібно конфігурувати, оптимізувати і адмініструвати.

Третім шаром, створюючим програмну платформу мережі, є операційні системи (ОС). Від того, які концепції управління локальними і розподіленими ресурсами покладені в основу мережевої ОС, залежить ефективність роботи всієї мережі. При проектуванні мережі важливо враховувати, наскільки просто дана операційна система може взаємодіяти з іншими ОС мережі, наскільки вона забезпечує безпеку і захищеність даних, до якого ступеня вона дозволяє нарощувати число користувачів, чи можна перенести її на комп'ютер іншого типу і багато інших міркувань.

Самим верхнім шаром мережевих засобів є різні мережеві застосування, такі як мережні бази даних, поштові системи, засоби архівації даних, системи автоматизації колективної роботи і ін. Таким чином, вибір комп'ютерної мережі може бути зведений до вибору її топологи, протоколів, апаратних засобів і мережного програмного забезпечення. Кожен з цих компонентів є відносно незалежним. Наприклад, мережі з однаковою топологією можуть використовувати різні методи доступу, протоколи і мережне програмне забезпечення. У різних мережах можуть застосовуватись однакові про­токоли і (або) мережне програмне забезпечення. Це розширює можливість вибору най­більш оптимальної архітектури комп'ютерної мережі.


Лекція 2. ТОПОЛОГІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ В НИХ


Читайте також:

  1. АРХІТЕКТУРА
  2. АРХІТЕКТУРА
  3. АРХІТЕКТУРА
  4. Архітектура Linux
  5. Архітектура SWIFT
  6. Архітектура АСКД
  7. Архітектура баз даних
  8. Архітектура в стилі рококо
  9. Архітектура в стилі рококо
  10. Архітектура Грецького театру
  11. Архітектура і мистецтво. Українське бароко.
  12. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.




Переглядів: 1009

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Графічний редактор Paint. | Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.