• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 26

Семінарське заняття № 4

Тема: « Призначення, класифікація ПТКР. Склад і дія ПТКРС. Способи керування , методи наведення і управління . Технічна реалізація ПТКР »

Навчальна ціль:закріпити та поглибити знання з призначення, класифікації , складу і дії ПТКР.

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо до ПТКР , стенди аудиторії № 1-151, навчальна література.

Навчальні питання :

1. Призначення, класифікація ПТКРС.

2. Склад і дія ПТКРС.

3. Траєкторія польоту ПТКРС.

4. Способи керування , методи наведення і управління ПТКР.

5. Прийоми управління ПТКР і їх технічна реалізація

6. Призначення, склад і основні ТТХ комплексу «Малютка»

7. Загальний пристрій комплексу «Малютка» і взаємодія частин

8. Пристрій і робота ПТУРС 9М14 М

6. Призначення, склад і основні ТТХ комплексу «Фагот »

7. Загальний пристрій комплексу «Фагот» і взаємодія частин

8. Пристрій і робота ПТУРС 9М111

Навчальна література :

1 . ГОСТ В 20132-84 Зброя артилерійська (терміни і визначення).

2. ГОСТ В 20134-84. Зброя артилерійська. Група ствольно-затворної артилерійської зброї. Терміни і визначення

3. Остапенко Ю.И. Артиллерийские установки и боеприпасы.

4. Корольков Н.Н. Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Войн. Издат. М.,-1976г. стр.146-161, 235-241.

5. Савєльєв К.К.Посібник РСЗВ. стр.62-75..2007-214 с

6. Савєльєв К.К.Основи побудови РСЗВ і іх конструкції. СВМІ, 2006-124 с.

7. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Будова боєприпасів .Академія ВМСУ, 2010-189с.

8. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Альбом рисунків для посібника Будова боєприпасів. Академія ВМСУ, 2010-124 с.

Завдання на самостійну підготовку, вивчити:

питання , яки були розглянути.

Тема: « Розрахунки розмірів снаряду артилерійської системи »

Питання:

1.. Обгрунтування розмірів головної частини снаряда

2. Обгрунтування розмірів циліндрової частини.

3.Обгрунтування розмірів , обрису снаряда після внутрішніх габаритів та побудова креслення снаряда.

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо до артилерійських снарядів , стенди аудиторії № 1-151,

1-145 , навчальна література.

Навчальна література :

1. ГОСТ В 20132-84 Зброя артилерійська (терміни і визначення).

2. ГОСТ В 20134-84. Зброя артилерійська. Група ствольно-затворної артилерійської зброї. Терміни і визначення

3. Остапенко Ю.И. Артиллерийские установки и боеприпасы. (основы устройства) ст. 36-39, 43-47.

3. Еремеев Г.В. 1986 Арт. оружие, ВВ и пороха ст. 79-118.

4. Корольков Н.Н. Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Войн. Издат. М.,-1976г. стр.146-161, 235-241.

5. Савєльєв К.К.Посібник РСЗВ. стр.62-75..2007-214 с

6. Савєльєв К.К.Основи побудови арт систем і іх конструкції. СВМІ, 2007-129 с.

7. К.К. Савельєв, Г.О.Ткаченко.Будова боєприпасів СВМІ, 2008.,-224 с.

Форма і розміри оболонки снаряда багато в чому визначають дальність стрілянини, купчастість бою і могутність дії снаряда по меті. Від загальної довжини снаряда і контура його оболонки залежать не тільки розміщення елементів провідної частини і розподіл мас елементів снаряда, але і умови ведення його по каналу стовбура і стійкості на траєкторії.

Визначити оптимальні в балістичному відношенні форму снаряда і розміри його елементів шляхом простих математичних залежностей і прийомів не представляється можливим, оскільки балістика ще не в змозі дати прямій функціональній залежності між наивыгоднейшей формою і розмірами снаряда і його швидкістю. Тому при визначенні форми і розмірів снаряда користуються даними, отриманими досвідченим шляхом. Ці дані дозволяють виразити залежність між швидкістю снаряда і

його формою, довжиною і розмірами окремих елементів .

Із зростанням початкової швидкості загальна довжина снаряда і довжина головної частини збільшуються. Найбільша довжина снаряда, що обертається, обмежується вимогами міцності при пострілі або при ударі в перешкоду і стійкістю його на польоті, а невращающегося—только міцністю при пострілі і ударі в перешкоду.

Досвід показує, що стійкість снарядів, що обертаються, може бути забезпечена при довжині не понад 5,6 клб. Оперені снаряди, що не обертаються, призначені для стрілянини з нарізних знарядь, можуть мати довжину десять і більш за калібри без втрати стійкості на польоті.

1. Обгрунтування розмірів головної частини снаряда, відповідна найменшій силі опору повітря, залежно від початкової швидкості снаряда виражається, (табл.26.1) наступними величинами:

Таблиця 26.1

Ріс.26.2 рис26.3

При збільшенні довжини головної частини понад 3,5 клб. сила опору повітря убуває трохи.

За створюючу головній частині можуть бути прийняті пряма, дуга кола або поєднання дуги кола з відрізком прямої.

Розглянемо розрахунок радіусу контура головної частини снаряда для випадків, коли центр головної частини, що проводить, лежить в площині підстави останньої (рис.26.2).

Якщо головна частина снаряда не має притуплення або очка під детонатор і відомі: = 2R – калібр снаряда і Н – висота головної частини, то відповідно до малюнка

= = , (26.1)

звідки .

Таким чином

(26.2)

Якщо головна частина снаряда має очко під детонатор і відомі: =2R, h- висота головної частини снаряда і r – радіус притуплення або майданчика під детонатор, то з рис.26.3 виходить:

звідки

(26.3)

В случае, когда центр радиуса очертания головной части лежит ниже плоскости основания последней, как показано на рис.26.4, необходимо определить координаты центра О радиуса очертания. Известными величинами являются R, r, h и .

Ріс.26.4

З трикутників ОАМ і Овn слідує:

b = - R; b = - r. (26.4)

З другого рівняння:

-,

або, підставивши сюди вираз для b з першого рівняння, отримаємо

.

Перетворивши це рівняння, приведемо його до вигляду

. (26.5)

1. Обгрунтування розмірів циліндрової частини.

Довжина циліндрової частиниснаряда повинна забезпечувати найбільш раціональне розміщення центруючих потовщень і провідних поясочків, що впливають на умови ведення снаряда по каналу стовбура і правильність польоту його на траєкторії. Одночасно із збільшенням довжини циліндрової частини збільшується ємкість камори і, отже, підвищуються вага спорядження і могутність дії снаряда по меті.

Від форми і розмірів запоясковой частини снаряда залежить: сила опору повітря, об'єм камори заряджання, простота конструкції і міцність кріплення снаряда в гільзі пострілів патронного заряджання.

Досвідчені дані наивыгоднейших розмірів запоясковой частини залежно від початкової швидкості снаряда приведені в табл. 26.2.

Таблиця 26.2

В деяких випадках від розмірів, приведених в табл.26.2, допускаються відступи. Так, для пострілів патронного заряджання довжину циліндрової ділянки снарядів збільшують з метою надійного кріплення в гільзі.

Крім того, в снарядах з викиданням спорядження через дно запоясковая частина робиться, як правило, циліндровою формою, що значно спрощує їх виготовлення і збільшує ємкість камери.

При проектувань снарядів до існуючого знаряддя і необхідності використання штатного порохового заряду слід при визначенні розміру запоясковой частини снаряда забезпечити збереження колишньої щільності заряджання.

При визначенні розмірів і контура камери снаряда виходитимуть з прийнятої ваги його, ваги і способу спорядження, вимог міцності і простоти виготовлення оболонки і необхідного розподілу маси снаряда уздовж його довжини.

3.1. Обгрунтування розмірів запаскової частини.

Від довжини й обрису запаскової частини залежать дальність і купчастість бою снарядів, улаштування зарядної камори стовбура гармати і конструктивних заходів щодо забезпечення міцності корпуси снаряда в перетині під ведучим паском.

Як правило, запаскова частина складається з циліндричної і конічної частин (малюнок 26.5).

Практика показує, що найбільш оптимальними співвідношеннями між циліндричною і конічною частинами запаскової частини є співвідношення, приведені в таблиці 26.3

Табліця 26.3

Віходячи з даних таблиці 26.2 і, з огляду на вихідні дані (початкова швидкість снаряда V0 = 655 м/с), одержуємо:

загальна довжина запаскової частини Hзч = 0,6D = 0,6·152 = 91 мм;

довжина конічної частини hкч = 0,45D = 0,45·152 = 68 мм;

довжина циліндричної частини hцч = 0,15D = 0,15·152 = 23 мм.

Кут би (див. малюнок 26.3) приймемо рівним 5о.

Циліндрічна частина.

Експеріментально встановлено, що при однакових масах снарядів і однаковому обрисі головної частини, споряди, що відрізняються між собою довжиною циліндричної частини, дають однакову дальність польоту. Звідси випливає, що при нормальних умовах польоту снаряда, коли кут, утворений віссю снаряда з напрямком його швидкості малий, довжина циліндричної частини практично не робить впливу на величину опору повітря.

Задамося загальною довжиною снаряда L = 821 мм. Тоді, довжина циліндричної частини проектованого снаряда Нцч визначиться як різниця між загальною довжиною снаряда і торбою довжин його головної і запаскової частин:

Нцч = L – (Hгч + Hзч) = 871 – (471 + 91) = 259 мм.

3.2.Обгрунтування розмірів , обрису снаряда після внутрішніх габаритів та побудова креслення снаряда.

Основні розуміння при призначенні розмірів і обрису снаряда після внутрішніх габаритів повинні виходити з вимог:

необхідної величини спорядження;

міцності при пострілі і зустрічі з перешкодою;

балістики – розподіл маси;

простоти виробництва;

простоти спорядження.

Перші дві вимоги є найважливішими і підлягають повної реалізації при установленні внутрішніх габаритів снаряда. Однак у всіх випадках варто вважати безумовно обов'язковим наявність найпростішого обрису після внутрішніх габаритів, що забезпечує застосування шкіряного зі способів спорядження снаряда вибуховою речовиною.

Товщина стінок корпусу снаряда орієнтовно приймається рівною:

для бронебійних снарядів (1/3-1/4) D;

для напівбронебійних снарядів (1/4-1/5) D;

для бетонобійних снарядів (1/6-1/7) D;

для осколково-фугасних снарядів (1/7-1/8) D;

для фугасних снарядів (1/6-1/9) D.

Товщина дна снаряда незалежно від його різновиду (суцільне, угвинтне), приймається в 1,5-2 рази більше товщини стінок.

Віходячи з вищевикладеного задаємось товщиною стінок hст і дна hд снаряда:

hст = 22 мм. hд = 30 мм.

Грунтуючись на отриманих чи обгрунтованим вище даних, з урахуванням вимог до проектованого снаряда, можна побудувати його креслення.

Завдання на самостійну підготовку, вивчити:

питання , яки були розглянути.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 606