Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Особливості донаукових вивчення суспільства.

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ № 2. Становлення і основні етапи розвитку соціології

Мета:визначити особливості донаукового вивчення суспільства та соціально-теоретичні передумови виникнення соціології як науки; виявити специфіку методологічних підходів до аналізу суспільних явищ в західноєвропейській американською соціологічною школою;

1. Особливості донаукових вивчення суспільства.

2. Соціальні та теоретичні передумови виникнення соціології як науки.

3. Соціологічні погляди О. Конта.

4. Класична соціологія початку XX ст

5. Соціологія марксизму.

6. Американська соціологія: основні етапи розвитку

7. Соціологічна думка в Україні.

Література

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Общ. ред. и предисл. П.С. Гуревича. – М.: Изд. Группа «Прогресс» – «Политика», 1992. – 608 с.

2. Бачинин В.А., Сандулов Ю.А. История западной социологии: Учебник.– СПб.: «Лань», 2002. – 384 с.

3. Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии. Учебное пособие для вузов. – 2-е исправ. Изд. – М.: «Книжный дом «Университет», 1997. – 224 с.

4. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя. – К.: “Юніверс”, 2002. – 424 с.

5. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Пер. с фр. и послесловие А. Б. Гофмана. – М.: Наука, 1990. – 575 с.

6. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд / Пер. с фр. с сокр.; под ред. В.А. Базарова. – М.: Мысль, 1994. – 399 с.

7. Дюркгейм Э. Социология и теория познания: Пер. с фр. // Новые идеи в социологии / Сборник 1. – СПб.: Образование, 1914. – 136 с.

8. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Пер. с фр., составление, послесловие и примечания А.Б. Гофмана. – М.: Канон, 1995. – 352 с.

9. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К., 1993.

 

 

Важливим аспектом вивчення соціології, як і будь-якої іншої науки, є вивчення історії її становлення і розвитку. Хоча соціологія як наука й сформувалася в XIX ст., однак й до цього мислителів протягом багатьох століть цікавила проблема суспільства.

Безсумнівно, що погляди цих учених потребують розгляду, оскільки до цих пір не склалося єдиного теоретичного напряму в соціології, і їх вивчення може надати значну допомогу в цьому процесі. Більш того, відкидати багатий теоретичний матеріал, створений на донаучной рівні соціології, було б просто нерозумно.

У період античності перше повне уявлення про суспільство дали в межах соціальної філософії Платон («Закони», «Про державу») та Аристотель («Політики»). Саме Платон вперше розробив у своїх роботах вчення про соціальну стратифікацію. Він виділяє три стани, які повинні існувати в ідеальному суспільстві: правителі-філософи, вояки і виробники: торговці, ремісники і селяни.

Свою теорію соціальної стратифікації запропонував і Аристотель. Відповідно до неї в суспільстві виділяються: багатий прошарок (плутократія), середній клас і позбавлений власності клас. Причому філософ відзначає, що для нормального функціонування суспільства більшість має становити саме середній клас. Неважко зрозуміти, що і в сучасних умовах це теоретичне положення не втратило своєї актуальності.
Що ж стосується характеру самого знання, то воно носило в античності насамперед міфологічний, ідеалістичний і утопічний характер. Головною метою античних соціально-філософських концепцій було прагнення оздоровити суспільство, позбавити його від внутрішніх конфліктів і підготувати до боротьби з зовнішньою небезпекою.

В період Середньовіччя дослідження суспільства були піддані сильному впливу християнства і римської католицької церкви, в силу чого носили виключно теологічний характер. Ядром світогляду була середньовічна християнська релігія. У зв'язку з цим відбулася переорієнтація філософського інтересу з цінностей земного життя на проблеми абсолютного, надприродного світопорядку.

Соціальний антагонізм переводиться у площину боротьби двох світів: божественного і земного, духовного і матеріального, доброго і злого.
Найбільшими і знаменними подіями пізнього західного середньовіччя стали Відродження і Реформація. Для цього періоду стали характерними такі соціальні тенденції, як ломка феодальних і виникнення ранньокапіталістичних відносин, посилення позицій буржуазних прошарків суспільства, секуляризація суспільної свідомості.

Звичайно ж, все це позначилося на поглядах мислителів того часу. Були розроблені концепції самоцінності особистості, гідності та автономності кожного індивіда. Однак не всі мислителі дотримувалися цієї концепції. Так, Н. Макіавеллі, а після і Т. Гоббс відзначали антисоціальність природи людей, асоціальну сутність людини. Проте в цілому епоху Відродження і Реформації можна назвати епохою гуманізму. Головним досягненням цього періоду стало звернення до людини, її мотивації, його місцем в соціальній системі.

Одним з яскравих представників гуманізму був Томас Мор, який написав звою знамениту книгу «Утопія», про певну державу в якій живуть щасливо його громадяни. В цій державі 54 міста, побудованих за одним планом, всі вулиці й будинки схожі один на одного. Відсутня приватна власність. Всі громадяни одягаються одинаково. Кожні десять років сім’ї переселяються з одного будинку в інший для того, щоб у них не виникло бажання власності. Всі громадяни працюють по 6 годин в день, їдять в їдальнях, до речі діти після 5 років доїдають те, що не з’їли дорослі. Той, хто здійснив серйозний проступок, стає рабом. Допускається існування різних вірувань та конфесій. Жителі Утопії миролюбні, але коли приходиться воювати, то для цього вони наймають найманців з інших країн.

Самою відомою книгою Джандоменіко Кампанелли «Місто Сонця»-утопічний проект ідеального міста-держави. Це місто знаходиться на пагорбі оточеному сіма (відомими на той час планетами Сонячної системи) ярусами, які піднімаються до вершини. Пороки всі зникли, залишилися самі доброчинності, зникла й особиста й приватна власність….

У Новий час розвиток соціології характеризується складними концепціями раціонального характеру, орієнтованими на принципи наукового (позитивного) пізнання.

У цей період розвитку громадської думки отримали широкий розвиток ідеї про людську мораль, традиції, характер націй і народів, соціальних об'єктів (Вольтер, Дідро, Кант та ін.) У цей же час виникли терміни, які зумовили формування категоріального та понятійного апарату майбутньої соціологічної науки: суспільство, культура, класи, структура та ін
Відмінною особливістю цього періоду громадської думки стала строкатість спектру теорій і концепцій. Однією з таких раціональних соціальних теорій стала загальносоціологічна теорія, розроблена К. Марксом і Ф. Енгельсом.
Основоположники зазначеної концепції вважали, що процес соціального розвитку суспільства грунтується на матеріалістичних і соціально-революційних засадах.

Іншим напрямком раціональних теорій став позитивізм. Основоположники цього підходу на перше місце ставили духовні аспекти соціального життя.
Важливою тенденцією, що визначила розвиток громадянської думки, став перехід від дисциплін фізико-математичного циклу до біології, яка значно вплинула на соціальну філософію (еволюційна теорія, органіцизм та ін.)


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Мета вивчення курсу.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Вивчення нового матеріалу.
  7. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  8. V. Вивчення нового матеріалу.
  9. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  10. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  12. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.