• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про методи соціального супроводу ПС чи ДБСТ, межі їх застосування

Поняття про методи соціального супроводу ПС чи ДБСТ, межі їх застосування

ПЛАН

2. Сутність та методика проведення різних форм соціальної роботи з сім′єю

Література:

1. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. Збірник методичних матеріалів / Авт. Кол. Г.М.Бевз, А.Й.Капська, Н.М.Комарова та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім′ї та молоді, 2003. – 188с.

2. Технологія попередження конфліктів. – К.: Главник, 2007. -128 с. – (серія «Бібліотечка соціального працівника»)

3. Трубавіна І.М. Підготовка соціальних працівників до супроводу дитячих будинків сімейного типу. Методичні матеріали. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2002. – 91с.

4. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002.- 272с.

5. Як виростити дитину здоровою. Посібник для батьків учнів молодшого шкільного віку. Прем′єр-Медіа. К.: 2001

6. Прийомна сім′я: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г.М.Бевз, В.О.Кузьмінський, О.І.Нескучаєва та ін. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. – 92. (Бібліогр.: с. 42-43)

7. Профілактика девіантної поведінки. Частина 1. – К.: Главник, 2008.- С.128.(Серія «Психолд.інструментарій).- Бібліогр.: с.120-128

8. Самоукина Н. Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренинги. М.: ИНТОР, 1997. – 192 с.

9. Самоукина Н.В. Игры в школе и дома: Психологические упражнения и коррекционные программы. – М.: Новая школа, 1995. – 144 с.

10. Семейный кодекс Украины. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. - 112с.

Супровід - це тривала допомога сім'ї, що вимагає використання різноманітних методів. До того ж, функції соціального працівника ви­магають володіння методами вивчення сім'ї, методами формування колективу, методами соціальної роботи в конкретному випадку. Мето­ди вивчення сімї розкрито у книзі Трубавіної І.М., Бугаєць Н.А.; ме­тоди формування колективу на різних етапах його розвитку, методи соціальної роботи в конкретному випадку. Власне методи соціальної роботи, які використовуються у супроводі ДБСТ, - це сукупність технологій, дослідницьких і те­рапевтичних процедур, способів діяльності, за допомогою яких здійснюється соціальна робота. До них належать:

а) методи роботи з конкретним випадком;

б) соціально-економічні методи (натуральна і грошова гуманітар­на допомога, патронаж, моральне заохочення);

в) соціологічні: опитування усне та письмове, соціометрія, аналіз різних видів документації, метод експертних оцінок, ранжування, аналіз статистичних даних, конвент-аналіз інформації, структурний, факторний, ситуаційний аналіз;

г) організаційно-розпорядчі методи (регламентування, нормуван­ня, інструктування, вимоги, критика й самокритика, перевірка вико­нання, посадові інструкції, типові положення, накази тощо);

д) загальнонаукові: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостережен­ня, опитування, аналогія, моделювання, прогнозування, екстраполяція;

є) психолого-педагогічні методи (переконання, спостереження, соціальний діагноз, навіювання, інформування, соціальна терапія,

сповідальний метод).

Розкриваємо зміст методів, які не описані.

Регламентування - жосткий спосіб впливу, який полягає у роз­робці і введенні в дію через вимогу, навіювання організаційних пра­вил, обов'язкових для виконання. Невиконання цих правил передба­чає покарання.

Інструктування- вплив, який передбачає роз'яснення обставин, і задач, можливих труднощів і наслідків неправильних дій, пересторо­гу від можливих помилок, поради про характер дій.

Вимога- це категоричний вислів вихователя, який спонукає до обов'язкового виконання певних дій. Вимоги повинні бути: рішучими, негнучкими, чіткими, містити в собі навіювання, небрутальними, несміжними, логічними.

Навіювання - це метод впливу на свідомість вихованця без опори на логіку, розрахований на некритичне сприйняття слів вихованцем. Здійснюється як натяк, настанова, вимога, порада, наказ, схвалення, осуд. Навіювання спонукає до реалізації наявних у дитини навичок поведінки, впливає через установку, неусвідомлені мотиви на «вико­навську» поведінку, на емоційно-вольову сферу психіки. І.А. Зязюн відзначає, що умовами ефективності виховного впливу команд і на­казів є: вправи у виконанні команд і наказів, які поєднуються з роз'яс­нювальною роботою; навички їх виконання повинні формуватися від простих до складних і постійно вдосконалюватися; виконання ко­манд повинно давати дітям задоволення естетикою точної і красивої автоматизованої дії.

Навіювання повинно здійснюватися на основі поваги до особистості вихованця у поєднанні з вимогливістю до нього, педагогічного такту, врахування задач виховання, особливостей дитини, її досвіду, її став­лення і поваги до вихователя. Навіювання здійснюється у випадках, ко­ли виникла критична ситуація і немає часу на інформування чи переко­нання, коли дитина входить у новий колектив з його режимом, правила­ми поведінки, які відрізняються від її попередньої поведінки і режиму, коли дитина знаходиться в афективному, збудженому стані і не контро­лює свою поведінку. Навіювання є характерним також для авторитар­них вихователів, які таким чином підтримують свій авторитет у дітей.

Cоціальна терапія - систематичні, цілеспрямовані заходи з на­дання допомоги особі чи групі осіб з питань регулювання почуттів, імпульсів, думок, стосунків. Соціальна терапія сприяє: вип­равленню, корекції поведінки, попередженню дисфункцій, забезпе­чує нормальний розвиток, самоствердження особистості.

Соціальна терапія може бути:

• Індивідуальною;

• груповою;

• сімейною;

• трудовою;

• самовиховання;

• дискусійною;

• соціодрамою;

• психодрамою;

• ігровою;

• сповідальною

У роботі з сім'єю можуть використовуватися різні методи соціаль­ної терапії або їх комбінація (ігрова сімейна терапія, сімейна соціодрама, сімейна психодрама, сповідальна терапія у поєднанні з самовихованням тощо). Груповою терапія сім'ї бути не може, оскіль­ки сім'я є закритою системою, але члени сім'ї можуть брати участь у групових заняттях (жіночих, чоловічих, підліткових, батьківських то­що). Сповідальна терапія завжди є індивідуальною, але індивідуаль­на не завжди сповідальна, вона використовується, коли проблема є конфіденційною або людина не хоче (або не готова) брати участь в груповій чи сімейній терапії. Особлива увага у супроводі ДБСТ приділяється сімейній терапії, де сім'я розглядається як система, де кожен має свою роль, обов'язки. Корекція стосунків здійснюється на основі змін в актуальних вербальних і невербальних діях членів сім′ї. Ігрова терапія передбачає роботу з сім'єю на іграшках, які зображу­ють ситуації та конфлікти, які члени родини не можуть висловити вго­лос. Відомо, що спільна праця зближує людей, дозволяє їм самови-разитися, реалізуватися. Вона також тонізує та активізує пси­хофізичну сферу людини, знімає напруженість, неспокій, хворобливі переживання. Але, за А.С. Макаренком, праця повинна бу­ти організованою, посильною. В ДБСТ праця як засіб корекції сто­сунків може бути: з самообслуговування, навчальною, продуктив­ною. Вона є безплатною, може бути короткочасною і довгочасною, ручною і механізованою, в домі і на присадибній ділянці, індивідуаль­ною і колективною.

Методи соціальної роботи в конкретному випадку застосовуються в кризових ситуаціях, які викликані перехідним періодом чи життєви­ми обставинами. Типологію критичних життєвих ситуацій запропонував Т.М. Титаренко:

• емоційно складна;

• проблемна;

• критична;

• гранична (кризова);

• екзистенціальна;

• термінальна.

Емоційно-складна ситуація - ситуація повсякденних негараздів, ситуація важких умов, які людина переживає. Тут важливо виявити емпатію, чуйність, але допомога не потрібна, людина може її подола­ти самостійно.

Проблемна ситуація - це складна ситуація лише в окремому виді діяльності. Необхідна консультативна допомога в її покращанні.

Критична ситуація - це конфліктні, складні, ускладнені, суб'єктивно несприятливі життєві обставини, які вимагають перегля­ду головних життєвих стратегій, внесення коректив у життєвий сце­нарій. Стандартних способів її розв'язання не існує, людина сама не взмозі впоратися з цією ситуацією. Ці корективи і зміни людина мо­же зробити на основі соціальної терапії, перш за все самовиховання, сповідальної, соціодрами, психодрами. Передбачає використання таких методів, як підтримування, безпосередній уплив, вентиляція, рефлексія.

Екзистенціальна ситуація - це глибока криза, коли людина втрачає сенс існування, опиняється перед вибором між життям і смертю. Тут використовуються навіювання, безпосередній уплив, які дозволяють людині вижити, зробити позитивний вибір. Основою для застосування цих методів є некритичне сприйняття людиною втру­чання, яке виводить її зі стану безпорадності й невіри.

Термінальна ситуація також трапляється у сім'ї, вона характери­зується тим, що людина знає про свою приреченість і обирає шлях або поступового згасання, або мужньої зустрічі із смертю, продовжу­ючи активне життя. Важливим є надання допомоги самій людині і членам її сім'ї через підтримування, схвалення поведінки, рефлексія, вентиляція.

2. Сутність та методика проведення різних форм соціальної роботи з сім′єю

Форми роботи спеціалістів з соціальної роботи в системі ЦССМ з ДБСТ з прийомними сім'ями у 2001 р. використовувалися таким чином:

1. Безпосередні:

• індивідуальні: 10,89 % від загальної кількості послуг з психолого-педагогічних проблем сім'ї;

• групові: 4,93 %;

• масові: 13,96%.

2.Опосередковані (Телефон Довіри): 1,57 %.

Ці дані свідчать про те, що соціальний супровід ДБСТ вимагає безпосереднього контакту вихователів і вихованців з фахівцем ЦССМ, оскільки проблеми, які вони розв'язують, вимагають кропіткої роботи.

Формами роботи, які використовуються відповідно до завдань і змісту соціального супроводу ДБСТ є: консультації (стаціонарні, виїзні), лекції, семінари, тренінги, круглі столи, конференції, відвідання ДБСТ, бесіди, групи взаємодопомоги, зустрічі, збори членів сім'ї ДБСТ, педагогічний чи психологічний десант, консиліуми, листування і розмови по телефону з членами ДБСТ та ін.

Проведене нами спільно з Н.А. Бугаєць дослідження та інші ро­боти дозволили визначити зміст і методику проведення форм роботи з батьками, які ми конкретизували до умов ДБСТ.

Педагогічний десант- виступи соціальних педагогів у ДБСТ. Те­матика виступів - проблеми, які хвилюють батьків і дітей. Можливе попереднє опитування на предмет виявлення актуальних тем (про­позиції, теми записати на об'яві в ДБСТ, замовлення тем здійснюється також за вказаним телефоном). Десант здійснюється також по слідах небажаної події, яка хвилює батьків. Може включати відповіді на питання дітей і батьків, групові та індивідуальні консультації, пересувні виставки педагогічної і дитячої літератури, тематичні стіннівки анкетування дітей і батьків, надання послуг просвітницького характеру, профілактику небажаних явищ у сім'ї, налагодження контакту батьками, між дітьми, зацікавлення їх у розв'язанні проблем педагогічними методами, запрошення їх до співпраці в батьківських підліткових клубах, комітетах, курсах, дитячих і молодіжних організаціях тощо.

Батьківські педагогічні конференції- форма роботи з батьками, яка була популярною в 60-ті роки. Передбачала доповіді педагогів та батьків з актуальних проблем сімейного виховання, відповіді на запитання й обмін досвідом родинного виховання з певної про леми. Ця форма педагогічної освіти дозволяє розширити, поглиб і закріпити знання про виховання дітей, обмінятися досвідом подо­лання спільних проблем. Конференції можуть бути науково-практич­ними, теоретичними, читацькими, з обміну досвідом, конференції матерів, конференції батьків. Тема конференції завжди конкретна, повідомляється заздалегідь. її проведення супроводжується вистав­кою педагогічної та дитячої літератури, дитячих робіт, розповсюд­женням буклетів, переглядом фільмів, стимулюється виступ батьків і педагогів. Конференція відкривається вступним словом спеціаліста ЦССМ. З короткими, заздалегідь підготовленими повідомленнями про свій досвід сімейного виховання виступають батьки. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім надається слово всім ба­жаючим. Підсумки підводить ведучий конференції. Конференція приймає рекомендації. Ця форма роботи є засобом взаємодопомо­ги батьків, стимулювання батьків до виховання дітей.

Консультації -форма роботи з батьками, яка передбачає надан­ня фахівцями допомоги батькам з різних проблем родинного вихо­вання. Ці проблеми є непередбачуваними для консультанта, тому консультування вимагає від нього не тільки глибокої підготовки, але й уміння проаналізувати проблему, виділити її причини та наслідки, володіння системним підходом у розв'язанні проблем.

Консультації можуть бути: за кількістю сімей - масовими, групови­ми, індивідуальними; за участю членів сім'ї - з усією сім'єю, з бать­ком, матір'ю і дитиною; за місцем проведення - у школі, вдома.

Консультації передбачають проведення анкетування, бесіди, спос­тереження, тестування, і тому консультанти повинні мати всі необхідні засоби для цього на своєму робочому місці. Мета консультації - корот­кочасне раціональне розв'язання проблеми, надання необхідної інформації, поради, рекомендації, спрямування до самоаналізу. Консультація може плануватися заздалегідь, проводитися за необхідністю з ініціативи батьків чи дітей. Вона сприяє засвоєнню педагогічних знань батьками, формуванню їх педагогічної майстерності.

Масові консультаціїдля батьків-вихователів організовуються в ЦСССМ. Тема повідомляється заздалегідь, робиться оголошення, батьки приходять на зустріч з конкретними питаннями. Їх метою є розгляд конкретних помилок і наведення позитивного досвіду розв'язання проблеми, здійснення обміну досвідом між присутніми в процесі дискусії, спільне вироблення рішення.

Індивідуальні консультації корисні тим, що батьки одержують адекватне уявлення про справи і поведінку дитини, соціальний працівник - необхідні йому дані для більш глибокого розуміння проблем кожної дитини. Обмін інформацією з обох сторін приводить до взаємної зго­ди щодо конкретних форм допомоги ЦССМ батькам і дітям. Консуль­тації передбачають надання порад і рекомендацій батькам шляхів розв'язання проблеми на основі такого підходу: «Ми стоїмо перед загальною проблемою. Що ми можемо зробити для її вирішення?». Різновидом консультації є педагогічний консиліум.

Педагогічний консиліум- це форма спілкування дітей, педа­гогів, батьків, метою якої є: цілісне, всебічне вивчення особистості дитини, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення голов­них напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями педа­гогів, батьків, самої дитини; тренінги спілкування, методики ово­лодіння аутотренінгом.

Тренінгові заняттяпроводяться з батьками з метою розширення комунікативних можливостей батьків, їх уявлень про себе і про дити­ну, зміцнення позитивних якостей учасників, розуміння інших людей, пошуку оптимальних шляхів спілкування з дитиною на основі повно­го її прийняття, методів виховання дитини, активізації її внутрішніх психологічних ресурсів для вирішення різноманітних проблем вихо­вання і розвитку дитини. Існують такі форми батьківських тренінгів: очні та заочні; з дітьми і батьками; тільки з батьками. Психолого-педагогічними основами будь-якого тренінгу є те, що:

• будь-яка людина має багатий позитивний досвід вирішення різних проблем, ознайомлена з адекватними методами реагу­вання на різноманітні сімейні ситуації;

• доросла людина критично сприймає будь-яку інформацію, спи­раючись на власний життєвий досвід, тобто навчити себе може тільки вона сама;

• є багато інформації, стосовно батьківсько-дитячих стосунків, якою батьки володіють не повною мірою;

• батьківський досвід кожної окремої людини досить обмежений! потребує постійного збагачення та періодичної переоцінки.

Тренінги можуть складатися з лекцій, семінарів, консультацій»! практикумів, рольових ігор, які можуть бути використані як самостійні форми.

Лекція- послідовний монологічний виклад узагальнених знань. Види лекцій: лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж лекція-спогад, науково-популярна. Лекція складається зі вступу, основної частини, підсумків; вона передбачає доказовість висунутих положень, емоційне забарвлення, використання прийомів активізації уваги, врахування індивідуальних та групових особливостей слухачів.

Семінар- активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і вчителів (вивчення літератури» досвіду, підготовка виступів, доповідей, тез, питань). Питання став­ляться заздалегідь; після виступів здійснюється обмін думками.

Практикум- це форма вироблення у батьків педагогічних умінь по вихованню дітей, ефективному вирішенню будь-яких педагогічних ситуацій, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів. Під час педагогічного практикуму вчитель пропонує знай­ти вихід з якої-небудь конфліктної ситуації, що може скластися у взаєминах батьків і дітей, батьків і школи і т.д., пояснити свою по­зицію в тій чи іншій передбачуваній чи реально виниклій ситуації.

Рольові ігри- колективна творча діяльність з вивчення рівня сформованості педагогічних умінь батьків і їхнього формування. Ме­тодика рольової гри передбачає: визначення теми, призначення складу учасників, розподілення ролей між ними, попереднє обгово­рення можливих позицій та варіантів поведінки учасників гри. Важли­во програти кілька варіантів (позитивних чи негативних) поведінки учасників гри і шляхом спільного обговорення вибрати оптимальний для конкретної ситуації варіант дій.

Збори- робота з колективом батьків і дітей. Ця форма передба­чає їх присутність, спілкування з метою підведення підсумків, обго­ворення питань, прийняття рішень. Види зборів: організаційні, тема­тичні, збори-диспути, підсумкові і т.д. Тематику зборів розробляють батьки-вихователі з дітьми і соціальним працівником. Чергову тему зборів вибирають батьки. На зборах заслуховуються повідомлення з окремого питання життєдіяльності ДБСТ (це можуть бути доповідь чи інформація педагога, лікаря, дитини, повідомлення батьків про досвід виховання дитини в родині), підводяться підсумки роботи за минулий період, розв'язуються організаційні і господарські питання. Ефективними збори будуть у випадку, коли вони є підготовленими з боку батьків, дітей, соціальних педагогів, коли учасники додержуються регламенту й етики спілкування, зацікавлені у вирішенні проблем,спілкуванні. Підготовка зборів повинна включати: визначення теми (разом з усіма учасниками педагогічного процесу); узгодження часу і місця проведення; запрошення батьків і дітей на збори (можна увіршах з повідомленням про порядок денний, у щоденнику); запов­нення батьками і дітьми анкет, читання літератури, написання дітьми творів, підготовка дітьми виставки дитячих робіт, книг, випуск стіннівки про успіхи дітей, екрану успішності (стінний чи кожному індивідуально), плакатів з темами зборів, конкурс малюнків про сім'ю, виготовлення дітьми альбомів («Сімейні свята», «Родовід», «Мої батьки» тощо); підготовка пропозицій, їх обґрунтування відповідно до теми зборів, актуальних проблем ДБСТ і дитини.

Збори проводяться за таким планом: повідомлення батьків про виконання рішень попередніх зборів; лекція, бесіда фахівця на педа­гогічну тему; виступ батька про досвід сімейного виховання з даного питання; узагальнення, обмін думками з викладеного питання; повідомлення дітей і батьків про стан навчально-виховної роботи в класі; обговорення і вирішення питань життя ДБСТ; різне; прийняття рішень; інформація про проведення наступних зборів, про їх порядок денний. При цьому є певна етика поведінки педагогів при груповій формі роботи з батьками. На зборах важливо інформувати членів ДБСТ про підсумки роботи, успішності і виховання дітей, факти пору­шення дисципліни, відставання у навчанні, з'ясовувати причини, зацікавлено обговорити шляхи подолання негативних явищ, наміти­ти конкретні заходи. Неприпустимо перетворювати збори в нотації, не можна піддавати особистість публічному осуду, категорично за­боронено брати на себе роль судді, виносити безапеляційні рішення і вироки, висловлювати категоричні судження. Вихователі показують приклад терпіння, милосердя. Поради мають бути м'якими , зваже­ними, добрими.

Робота зборів протоколюється. Ці протоколи є частиною обов'яз­кової документації. Але збори можуть проводитися і за іншим регла­ментом. Оскільки основна частина зборів - це одержання учасника­ми знань, то збори можуть включати лекції, бесіди, доповіді, дис­кусію, семінар, гру, обговорення і аналіз педагогічних ситуацій тощо.

Кожні збори передбачають рішення і визначення відповідальних за його виконання. Вимогами до рішення є: обґрунтування пробле­ми, конкретні шляхи її розв'язання, звернення до посадової особи, чіткість формулювання. Із рішенням повинні бути ознайомлені всі члени ДБСТ, тому рішення може бути розміщено на стенді. Відповідальними за виконання рішення є батьки-вихователі і діти.

Батьківські курсирозраховані на постійний склад слухачів, де систематично проводяться лекції і практичні заняття. Мета організації цієї форми - надання батькам-вихователям допомоги і знань по вихованню і навчанню дітей-сиріт в умовах сім'ї.

Батьківські курси створюють на базі ЦССМ як головних центрів формування педагогічної культури. У них у певні часи і дні проводять­ся лекції, педагогічні консультації, семінарські і практичні заняття, де не лише надаються поради батькам, але й відбувається обмін досвідом виховання, думками, організовуються виставки літератури.

Листування з батьками- це письмова форма інформування батьків про роботу, спільні плани з ЦССМ. Допускається повідомлен­ня батьків про майбутню спільну діяльність, допомогу, поздоровлення членів ДБСТ зі святами, поради і побажання у вихованні дітей. Го­ловна умова листування - доброзичливий тон, радість спілкування.

Дні відкритих дверей- це може бути один день на рік, певний день місяця, свято сім'ї. Запрошуються члени інших ДБСТ. їм пропо­нується відвідати дім, ознайомитися з роботою батьків-вихователів, виховними заходами, спостерігати за успіхами дітей, після чого збатьками проводяться консультації і зустрічі соціальних працівників, державної адміністрації, лікарів, психологів тощо. Діти в цей час гра­ють, спілкуються, вихованці зустрічають вихованців.

Аукціон ідей родинної педагогіки- активна, але маловідома форма підготовки батьків. Аукціон передбачає:

1. Підготовку: а) прийом заявок на участь в аукціоні (з відповідя­ми). Заявки можуть бути колективні та індивідуальні. їх приймає аукціонне товариство (три-чотири організатори); б) оформлення кабінету (молоток, кафедра); в) призи з цінами на жетонах.

2.Проведення аукціону: ведучий повідомляє про заявку, вислухо­вує відповіді, питає: «Хто більше?», закриває обговорення: «Прода­но», коли відповіли всі бажаючі, переможці отримують жетони.

3.Підведення підсумків: ті, хто отримав жетони, вибирають призи. Призи присуджуються також найбільш активним учасникам.

Вправи на застосування набутих знань:

1. Розробіть у мікрогрупі план педагогічного десанту в сім'ю Горло­вих. («Голос України», 18 квітня 2002 р. - № 73 (2824), - с.8). Підготуй­те методичний матеріал для роботи: виступи, тести, анкети тощо.

2.Розробіть план роботи батьківських курсів із зазначенням і обґ­рунтуванням тем для ДБСТ на 2 етапі розвитку.

3. Розробіть лекцію з попередження насильства в сім'ї для
батьківсько-дитячого колективу ДБСТ.

1. Батько-вихователь потрапив у лікарню в іншому місті, сім'я хви­люється, мати прагне поїхати до батька, але ні на кого лишити вихо­ванців. Доберіть методи соціальної роботи, якими можна покращити цю ситуацію. Визначте тип ситуації. Розробіть стратегію допомоги з боку соціального працівника.

2. У батьків-вихователів проблема вигоряння, діти не слухаються, у будинку постійно дрібні сварки, сльози, крик. Розробіть стратегію допомоги з боку соціального працівника.

3. У ДБСТ прийшов новий вихованець, який певний час провів у при­тулку для неповнолітніх і має девіантну поведінку. Розробіть стратегію його адаптації в ПС чи ДБСТ і стратегію профілактики конфліктів і цій сім′ї

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. А/. Поняття про судовий процес.
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
9. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.

Переглядів: 1637