МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Ключові терміни та поняттяУ ЛИПНІ—ЖОВТНІ 1917 РОКУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ · Національно-визвольний рух · „Статут вищого управління Україною” · громадянська війна На розвиток національно-визвольного руху в розглядуваний період впливав увесь спектр подій, що відбувалися в Росії і Україні після проголошення ІІ-го Універсалу УЦР, політика Тимчасового уряду стосовно України та стан самих національних сил. ІІ-й Універсал в порівнянні з 1-м, значно обмежив під тиском Тимчасового уряду автономію України. Ним залишилися незадоволені, з одного боку, соціал-демократи та незалежники України, з іншого—російські кадети, найпослідовніші «охоронці» цілісності «єдиної і неподільної» Росії. Тим часом в Україні з кожним днем погіршувалася соціально-економічна ситуація. Розхитане війною економічне життя занепадало. Голод примарою ходив по губерніях. Селянство, стомлене війною, революцією, розорялося. З фронту масово втікали дезертири, посилюючи безладдя на місцях. Події в Росії і в Україні. Восени 1917 р. на арену політичного життя Росії активно виступають більшовики, які на своєму VI з'їзді взяли курс на збройне повстання і насильницьку ліквідацію існуючого ладу. Політичне протистояння тут наростало все більше. В Україні на фоні цих загальноросійських подій ситуація розгорталася таким чином. Зокрема, 11 липня 1917 р. відбувається перше засідання Комітету УЦР, який отримав назву Мала Рада, куди за домовленістю з Тимчасовим урядом увійшли представники неукраїнських політичних партій. 16 липня УЦР розробила «Статут вищого управління Україною», який відіграв важливу роль у налагодженні справ управління. Делегація на чолі з В. Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не могли змиритися в Петрограді. На початку серпня звідти у Київ була направлена т. зв. «Інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». В ній права автономії України значно урізувалися: Генеральний Секретаріат на пропозицію ЦР призначався Тимчасовим урядом, а отже це був орган не ЦР, а Тимчасового уряду; число Генеральних секретарів зменшувалося, в компетенцію ЦР не входили: військова справа, транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто усі командні висоти держави; у складі Секретаріату за вимогою Тимчасового Уряду мусило бути 4 не українця; повноваження УЦР розповсюджувалися не на 9, а на 5 губерній (Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу влади УЦР не входили Таврія, Харківщина, Херсонщина з Миколаєвщиною. «Інструкція» Тимчасового Уряду викликала незадоволення УЦР. 9 серпня 1917 р.—засідання УЦР, на якому визнано, що «Інструкція» ліквідовує угоду від 3 липня, і тому необхідно готувати скликання Українських Установчих зборів. Зміст «Інструкції» означав, що Тимчасового Уряду розпочав наступ на український національно-визвольний рух. Стан національних сил. Крах заколоту генерала Корнілова в Росії (серпень 1917 р.) сприяв посиленню українського національно-визвольного руху, зміцнив рішучість в середовищі українських національних партій, в УЦР. Все було підпорядковане реалізації прагнення до автономії. Ця вимога прозвучала ще раз на Демократичній нараді в Петрограді, з нею виступила делегація УЦР, а також на з'їзді народів Росії, що відбувся в Києві у вересні 1917 р. Хоча ніяких наслідків досягнуто не було. Сама ЦР в цей час допустила цілу низку помилок, що діяли на руку антиукраїнським силам. В ідеологічному плані УЦР, очоливши національно-визвольний рух, мала яскраво виражену ліву орієнтацію. Але вона непослідовно і з великим запізненням вирішувала такі життєво-важливі проблеми, як забезпечення правопорядку, налагодження постачання населенню продовольства і товарів першої необхідності; організація роботи залізниць; не могла розв'язати найгостріше питання — перерозподіл земель. В середині самої ЦР відбувалися безперервні конфлікти, ворожнеча, внаслідок яких втрачався зв'язок з масами. УЦР відмовилася від регулярної армії: коли генерал П. Скоропадський надав у розпорядження УЦР українізований корпус із 40 тис. бійців, прекрасно споряджених, дисциплінованих, УЦР відмовилася, позбавивши себе підтримки з боку військовиків. Помилкою УЦР було й те, що в ній не була представлена Українська церква, хоча значна частина українського духовенства прихильно ставилася до національно-визвольного руху. Звернувшись з відозвою до українського народу, УПЦ закликала підтримати УЦР. Тим часом УЦР зігнорувала це звернення, втративши підтримку з боку десятків і сотень тисяч віруючих. На Україні ширилася анархія і безладдя. Становище погіршилося, коли розвалилася російська армія в Галичині (серпень 1917 р.). Україну, яка була безпосереднім тилом Південно-Західного й Румунського фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від татарських орд», їхня присутність свідчила про безпорадність ЦР. В самій Україні активізується великоруська реакція, про що яскраво засвідчив обстріл в Києві в кінці липня українського полку ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт. Розвиток національно-визвольного руху в липні-жовтні 1917 р. хоча й був суперечливим (компроміс ІІ-го Універсалу, прийняття інструкції Тимчасового уряду, що були своєрідним відступом національних сил), неминуче вів до ІІІ-го Універсалу УЦР, який проголосив Українську Народну Республіку.
З а п и т а н н я: 1. Як віднеслися до «Інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду на Україні» в УЦР? 2. Яких помилок, що послаблювали національно-визвольний рух в Україні влітку і восени 1917 р., припустилася ЦР? Читайте також:
|
||||||||
|