МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ключові терміни та поняттяУ ЛИПНІ—ЖОВТНІ 1917 РОКУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ · Національно-визвольний рух · „Статут вищого управління Україною” · громадянська війна На розвиток національно-визвольного руху в розглядуваний період впливав увесь спектр подій, що відбувалися в Росії і Україні після проголошення ІІ-го Універсалу УЦР, політика Тимчасового уряду стосовно України та стан самих національних сил. ІІ-й Універсал в порівнянні з 1-м, значно обмежив під тиском Тимчасового уряду автономію України. Ним залишилися незадоволені, з одного боку, соціал-демократи та незалежники України, з іншого—російські кадети, найпослідовніші «охоронці» цілісності «єдиної і неподільної» Росії. Тим часом в Україні з кожним днем погіршувалася соціально-економічна ситуація. Розхитане війною економічне життя занепадало. Голод примарою ходив по губерніях. Селянство, стомлене війною, революцією, розорялося. З фронту масово втікали дезертири, посилюючи безладдя на місцях. Події в Росії і в Україні. Восени 1917 р. на арену політичного життя Росії активно виступають більшовики, які на своєму VI з'їзді взяли курс на збройне повстання і насильницьку ліквідацію існуючого ладу. Політичне протистояння тут наростало все більше. В Україні на фоні цих загальноросійських подій ситуація розгорталася таким чином. Зокрема, 11 липня 1917 р. відбувається перше засідання Комітету УЦР, який отримав назву Мала Рада, куди за домовленістю з Тимчасовим урядом увійшли представники неукраїнських політичних партій. 16 липня УЦР розробила «Статут вищого управління Україною», який відіграв важливу роль у налагодженні справ управління. Делегація на чолі з В. Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не могли змиритися в Петрограді. На початку серпня звідти у Київ була направлена т. зв. «Інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». В ній права автономії України значно урізувалися: Генеральний Секретаріат на пропозицію ЦР призначався Тимчасовим урядом, а отже це був орган не ЦР, а Тимчасового уряду; число Генеральних секретарів зменшувалося, в компетенцію ЦР не входили: військова справа, транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто усі командні висоти держави; у складі Секретаріату за вимогою Тимчасового Уряду мусило бути 4 не українця; повноваження УЦР розповсюджувалися не на 9, а на 5 губерній (Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу влади УЦР не входили Таврія, Харківщина, Херсонщина з Миколаєвщиною. «Інструкція» Тимчасового Уряду викликала незадоволення УЦР. 9 серпня 1917 р.—засідання УЦР, на якому визнано, що «Інструкція» ліквідовує угоду від 3 липня, і тому необхідно готувати скликання Українських Установчих зборів. Зміст «Інструкції» означав, що Тимчасового Уряду розпочав наступ на український національно-визвольний рух. Стан національних сил. Крах заколоту генерала Корнілова в Росії (серпень 1917 р.) сприяв посиленню українського національно-визвольного руху, зміцнив рішучість в середовищі українських національних партій, в УЦР. Все було підпорядковане реалізації прагнення до автономії. Ця вимога прозвучала ще раз на Демократичній нараді в Петрограді, з нею виступила делегація УЦР, а також на з'їзді народів Росії, що відбувся в Києві у вересні 1917 р. Хоча ніяких наслідків досягнуто не було. Сама ЦР в цей час допустила цілу низку помилок, що діяли на руку антиукраїнським силам. В ідеологічному плані УЦР, очоливши національно-визвольний рух, мала яскраво виражену ліву орієнтацію. Але вона непослідовно і з великим запізненням вирішувала такі життєво-важливі проблеми, як забезпечення правопорядку, налагодження постачання населенню продовольства і товарів першої необхідності; організація роботи залізниць; не могла розв'язати найгостріше питання — перерозподіл земель. В середині самої ЦР відбувалися безперервні конфлікти, ворожнеча, внаслідок яких втрачався зв'язок з масами. УЦР відмовилася від регулярної армії: коли генерал П. Скоропадський надав у розпорядження УЦР українізований корпус із 40 тис. бійців, прекрасно споряджених, дисциплінованих, УЦР відмовилася, позбавивши себе підтримки з боку військовиків. Помилкою УЦР було й те, що в ній не була представлена Українська церква, хоча значна частина українського духовенства прихильно ставилася до національно-визвольного руху. Звернувшись з відозвою до українського народу, УПЦ закликала підтримати УЦР. Тим часом УЦР зігнорувала це звернення, втративши підтримку з боку десятків і сотень тисяч віруючих. На Україні ширилася анархія і безладдя. Становище погіршилося, коли розвалилася російська армія в Галичині (серпень 1917 р.). Україну, яка була безпосереднім тилом Південно-Західного й Румунського фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від татарських орд», їхня присутність свідчила про безпорадність ЦР. В самій Україні активізується великоруська реакція, про що яскраво засвідчив обстріл в Києві в кінці липня українського полку ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт. Розвиток національно-визвольного руху в липні-жовтні 1917 р. хоча й був суперечливим (компроміс ІІ-го Універсалу, прийняття інструкції Тимчасового уряду, що були своєрідним відступом національних сил), неминуче вів до ІІІ-го Універсалу УЦР, який проголосив Українську Народну Республіку.
З а п и т а н н я: 1. Як віднеслися до «Інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду на Україні» в УЦР? 2. Яких помилок, що послаблювали національно-визвольний рух в Україні влітку і восени 1917 р., припустилася ЦР? Читайте також:
|
||||||||
|