• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Професіоналізм і моделі фахівця

А.К. Маркова у зв'язку з характерною роллю людини в процесі діяльності й відносини до неї виділяє різні види праці, що відбивають особистісну й професійну зрілість людини, етапи його сходження на вершину професіоналізму:

Професіоналізм розуміється як сукупність особистісних характеристик людини, необхідних для успішного виконання праці ("нормативний професіоналізм"); "реальний професіоналізм" відбиває факт володіння людиною необхідним нормативним набором психічних якостей, коли професіоналізм стає внутрішньою характеристикою особистості. Суміжним із професіоналізмом є поняття компетентності – сукупності знань, поінформованості, авторитету в якій-небудь області.

Виділяють наступні види професійної компетентності:

– спеціальна компетентність – високий рівень володіння професійною діяльністю, здатність проектувати свій професійний розвиток;

– соціальна компетентність – володіння прийомами професійного спілкування, співробітництва, що дозволяють успішно виконувати спільну діяльність, відповідальність за результати своєї професійної праці;

– особистісна компетентність – володіння прийомами самовираження й саморозвитку, засобами протидії професійної деформації особистості;

– індивідуальна компетентність – володіння прийомами самореалізації й розвитку особистості в рамках професії, уміння раціонально організувати свою працю – без перевантажень, хронічної утоми, вікового зниження продуктивності.

Структура й зміст професійної компетентності багато в чому визначаються специфікою праці. У професіях типу "людина-людина" особливого значення набуває підсистема психологічної компетентності, що забезпечує ефективну взаємодію в суб'єкт-суб'єктних відносинах. Психологічну компетентність розуміють як систему знань про людину як індивід, суб'єкт, особистість та індивідуальність, включену в міжособистісну взаємодію, що забезпечує його ефективність. У свою чергу в психологічній компетентності розрізняють кілька підсистем:

– соціально-перцептивну (знання людей у силу спостережливості й проникливості);

– соціально-психологічну (знання закономірностей поведінки й діяльності людини, включеної в соціальну групу);

– аутопсихологічну (самопізнання, самооцінка, самоконтроль емоцій, станів, працездатності, поведінки, а також самоефективність);

– комунікативну (знання стратегій і методів ефективного спілкування);

– психолого-педагогічну (знання методів здійснення впливу).

При акмеологическом підході професіоналізм розуміється не тільки як умова досягнення високих професійних результатів, але й у широкому змісті – як успішність реалізації людини в житті; професіоналізм розуміється як своєрідність психологічної організації особистості, у тому числі як відношення людини до праці й стану своїх професійно важливих якостей. Тому можна розрізнити дві сторони професіоналізму:

– стан мотиваційної сфери людини (мотиви, мети, задоволеність працею);

– стан операційної сфери (прийоми, засоби діяльності, здібності, знання, уміння, навички).

Інтеграція вищеназваних складових виражається в понятті "модель фахівця".

У моделі фахівця відбиваються обсяг і структура професійних і соціально-психологічних якостей, знань, умінь людини, які у сукупності характеризують її як члена суспільства.

Розрізняють модель фахівця та моделі підготовки фахівця, моделі починаючого, досвідченого й успішного фахівця.

Модель фахівця може включати наступні компоненти:

– професіограму (опис психологічних вимог професії до діяльності й особистості людини);

– професійно-посадові вимоги (опис конкретного змісту діяльності фахівця, його професійних завдань в умовах конкретної посади – на даному робочому місці);

– кваліфікаційний профіль (сполучення необхідних видів професійної діяльності й ступені їхньої кваліфікації, кваліфікаційні розряди).

Читайте також:

1. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
2. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
3. Аналітичний підбір математичної моделі.
4. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
5. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
6. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
7. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
8. Використання моделі Хікса – Хансена для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики
9. ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХІВЦЯ
10. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
11. Відповідність рівнів стека TCP/IP семирівневої моделі ISO/OSI
12. Графічні і графоаналітичні моделі

Переглядів: 2475