• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Яка краєзнавча спілка діяла у Харкові у ХІХ ст., визначити напрямки її діяльності.

Чому у 30-ті рр. ХХ ст. краєзнавчий рух зазнав переслідувань, а краєзнавці – репресій?

Коли і якою метою було засновано Товариство Нестора Літописця?

Коли відбувається становлення краєзнавства як науки?

Проаналізувати напрямки краєзнавчих досліджень.

Визначити предмет дослідження курсу «Краєзнавство».

Конструктивних рис, пов'язаних з вирішенням важливих глобальних проблем розвитку держави. Головними з них є: участь у проведенні ефективної регіональної політики та адміністративно-територіальної реформи, перевидання з нових методологічних засад «Історії міст і сіл України», відтворення історико-географічної пам'яті народу, деідеологізація краєзнавчих досліджень, створення «Червоної книги» топонімів України та реалізація програми «Пам'яті втрачених сіл», повернення в науковий обіг спадщини видатних дослідників, формування краєзнавчого світогляду українців на засадах загальнолюдської моралі.

Висновок: на початку XXI ст. наукове краєзнавство набуває

Запитання для самоконтролю

Рекомендована література

ü Дем′янчук Г. С. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К.: Просвіта 2006. – 293 с.

ü Історія міст і сіл України. Харківська область. – К.: УРЕ, 1967. – 876 с.

ü Репресоване краєзнавство (20-30-ті роки). – К.: Рідний край, 1991. – 478 с.

ü Петранівський В. Л. Рутинський М. Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 246 с.

ü Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). К.: Інститут історії України, 2001. – 271 с.

2.1. Поняття «археологічна культура».

2.2. Первісна історія Харківщини.

2.3. Кочовий світ і Харківщина.

2.4. Харківщина в часи раннього середньовіччя.

2.5. Стародавнє місто Донець.

2.1. Поняття «археологічна культура»

Первісна історія сягає тих далеких часів, коли ще не було винайдено письма. Вона є анонімною, певно тому, назавжди залишаться невідомі імена людей, їх населених пунктів, богів, дати важливих подій, самоназви тих народів, які в давні часи населяли нашу землю. Такі народи чи їх спільноти археологи, а саме вони займаються найдавнішою історією, виявляють на ґрунті схожості матеріальних залишків, здобутих у процесі давніх поселень,

могильників. Таку схожість можна встановити на підставі схожості – посуду, прикрас, поховальних обрядів. Ареал поширення схожих пам’яток окреслює територію розселення їх творців і складає наукове поняття «археологічна культура».

Назви археологічних культур умовні й залежать від характеру поховання

(зрубна, ямна) від назви місцевості, де виявлені (трипілля, бондарихінська) від техніки кераміки (шнурова кераміка, багатоваликова кераміка) та ін. Отже, первісна культура набуває певної конкретизації на рівні життєдіяльності окремих етносів та угрупувань. Це дозволяє встановити напрямки міграцій народів, їх походження, стосунки з навколишнім світом. Говорячи «давня історія» ми ототожнюємо «первісна історія». Відтак, виникає логічне запитання – що ж таке «первісність». Доба первісності – це кам’яний вік, найдавніший період в історії людства, який тривав від появи людини до початку поширення перших металів: 5,5 або 3-2,6 млн р. тому – IV-III тис. до н.

е. Одним із визначальних здобутків первісності було приручення людиною вогню. Дійсно холодний клімат мустьєрської єпохи, (від 150 тис. р. до 40- 35 тис. років тому), на яку припало два наступи зледеніння, спонукав тогочасне населення Європи – неанденрталців щироко користуватися вогнем. На Харківщині про ті далекі часи свідчить стоянка Деркул на Сіверському Дінці.

Наприкінці цього періоду відбулася знаменита, за висловом англійського археолога Г.Чайлда неолітична революція, яка ознаменувала перехід від привласнюваного господарства до відтворюваного.

Специфічні риси цього поняття:

2.2 Первісна історія Харківщини

«На просторах Харківської губернії людина живе з давніх часів. Проте писемні відомості про ті численні народи, які змінювали один одного протягом віків належать тільки до незначного відтинку часу – всього одна - дві тисячі років. Стосовно ж тисячоліть, що передували цьому періоду то від нього до нас дійшли тільки речові пам′ятки, різні залишки древності, що нерідко зустрічаються у нашій губернії». Так писали про давню історію Харківщини автори краєзнавчого видання «Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния» у далекому 1918 році.

Археологічні знахідки умовно можна поділити на такі групи:

ü Найпоширеніші – стоянки доісторичної людини, місця, де первісна людина жила тимчасово у пошуках дичини та риби. Як правило вони були розташовані поблизу річок.

ü Кургани – досить звичні для дописемної історії пам′ятки, місця поховання досить високі могильні насипи, як називали їх українці «могили».

ü Так звані майдани – це округлі насипи іноді оточені валами, скоріш за все то – «розкопані могили».

ü «Кам′яні баби» – фігури з м′якого каменю, що зображали здебільшого жінок, які і ставилися на курганах. На початку 20 ст. на Харківщині нараховувалося понад 100 таких витворів первісної історії, знайдених найбільше в тогочасному Ізюмському повіті.

ü Городища – укріплені місця по берегах річок, часто при впаданні однієї в іншу, обнесені земляними валами і обкопані ровами.

ü Могильники – древні кладовища, де зберігається багато поховань, розташованих один побіля одного.

ü Скарби – залишки древності, найчастіше – монети і коштовності, які знайдені випадково.

Археологічні знахідки свідчать, що на території сучасної Харківщини

давня людина – архантроп – з’явилася вже у добу раннього палеоліту, в так звану ашельську епоху (1,5-1,1 – 150 тис. р. до н.е.). Про це свідчать окремі крем’яні знаряддя, знайдені біля міста Ізюм на Сіверському Дінці. Природні умови та зовнішній вигляд Харківщини в означену добу дещо відрізнялися від сучасних. Спочатку клімат був вологим і теплим. Температура повітря не сягала нижче 8 °С, що зумовлювало бурхливий розвиток рослинного та тваринного світу. Згодом Слобожанщина почала перетворюватися на малопридатну для людського життя територію. Температура стала на 10-12 °С нижчою за сучасну, з лісостепової зони територія перетворилася на зону степової тундри з бідною рослинністю, озерами і болотами. Ця зміна в природі була зумовлена впливом зледенінь, які відбувалися близько 300-110 тис. та 70- 10 тис. років тому. Теплолюбиві тварини вимерли, а розповсюдилися покриті

довгою шерстю мамонти, шерстисті носороги, печерні ведмеді, зайці, північні олені. Знахідки двох перших видів відомі у багатьох місцях на території Харкова. Зокрема, кістки трьох мамонтів виявлено в 1926 р. під час будівництва Держпрому, кістки шерстистого носорога відкриті при прокладанні другої лінії метрополітену в районі станції «Університет».

У добу пізнього палеоліту, яка датується 10-35 тис. років тому, починається заселення території Харківщини. В цей період формується людина сучасного типу – Homo Sapiens (людина розумна). У пізньому палеоліті людина почине вдосконалювати обробку каменя, рогу, кості, з’являються складні знаряддя праці з кремнієвими вкладишами.

Учені вважають, що залюднення Харківщини відбулося з районів

Подніпров'я, Подоння, південних степових районів Приазов'я та Сіверського Дінця. Однак, цей процес відбувався повільно, бо холодне коротке літо, довга безсніжна зима, холодні вітри й незначна рослинність стримували освоєння

нашої території первісною людиною. Територія Харківщини в первісні часи можна сказати була густо заселена представниками різних археологічних культур, про що свідчать ті ж таки археологічні знахідки. У 1935 р. біля міста Богодухова було знайдено залишки стоянки первісної людини, кістки мамонта, сибірського носорога та ін. Подібні знахідки виявлені також біля с. Яремівки, Сухої Кам’янки та в урочищі Прістен Ізюмського району. Саме в цьому районі розташована гора Крем’янець, яка приваблювала первісну людину значними покладами сировини для створення знарядь праці.

Археологічні культури краю:

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
4. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
5. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
6. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
7. Базове поняття земле оціночної діяльності.
8. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
9. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
10. Безпеки життєдіяльності.
11. Біологічні основи мислительної діяльності.
12. Будучи, як правило, дочірніми фірмами великих компаній, вони існують за рахунок засобів венчурного капіталу і здійснюють чітко визначений вид діяльності.

Переглядів: 770