Ключові терміни та поняття

ПОЛІТИКА БІЛЬШОВИКІВ В УКРАЇНІ В 1919 РОЦІ.

«ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ»

· УСРР

· Раднарком України

· „радянське будівництво”

· комітети бідноти

· (комбіди)

· революційні комітети

· (ревкоми)

· націоналізація

· „воєнний комунізм”

· продрозкладка

· воєнно-політичний союз республік

· денікінщина

· білий терор

Організація радянської влади на Україні. Наприкінці листопада 1918 р. в Москві було утворено «Радянський уряд України». Радянські війська йшли на «допомогу» цьому урядові. Участь українців в тих військах полегшувала радянську пропаганду й ускладнювала становище УНР. Війська Директорії були не в змозі зупинити радянські частини, окрім того їм занадто шкодили плинні настрої повстанських отаманів (Григор'єва, Махно, Зеленого та ін.), які ставали то на бік більшовиків, то на бік Директорії.

До середини 1919 р. радянська влада була встановлена майже на всій території України (за винятком Надзбруччя). Ще в кінці січня було утворено Тимчасовий робітничо-селянський уряд, який відмовився від назви УНР і, за аналогією з Росією, встановив іншу назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), назва ця збереглася до прийняття Конституції 1937 р. На посаду голови уряду Ленін відправив авторитетного більшовика і професійного революціонера болгарина Християна Раковського. 14 лютого 1919 р. Радянський Уряд України переїхав із Харкова до Києва і був перейменований на РНК України. Він проголосив, що УСРР об'єднується з РРФСР на «засадах соціалістичної федерації». Радянська влада була конституйована в Україні Конституцією УСРР, яку в березні 1919 р. прийняв III з'їзд Рад. Неприкритий процес радянізації України, що відбувався дуже швидко, охоплював центр України і всі її регіони, копіював російський зразок, зразу ж набув антиукраїнського характеру. І це зрозуміло, бо проходив він під керівництвом російського центру і російських чиновників на місцях. Відразу виявилося, що окрім назви, новий уряд не має нічого українського: державна мова була російська, адміністрація — російська та єврейська.

В губернських центрах, в більшості сіл та міст були організовані ревкоми (революційні комітети) як органи диктатури пролетаріату. Фактично вони здійснювали диктатуру більшовицької партії, яка не мала глибоких коренів в українському суспільстві. Ревкоми проводили т. зв. «радянське будівництво»: вибір кандидатів в депутати Рад, проведення виборів, формування апарату виконкомів Рад тощо.

Вся влада фактично належала РКП(б)—КП(б)У, яка через допоміжні організації типу ревкомів, комбідів (комітети бідноти) та інших допоміжних організацій формувала «державне» прикриття у формі Рад. Формально вищим органом влади в Україні (законодавчим органом) був Всеукраїнський з'їзд, а між з'їздами — ВУЦВК, головою якого став Г. Петровський.

Суть політичного курсу більшовиків в 1919 р. Соціально-економічна політика нового уряду копіювала російський зразок, не враховуючи того, наскільки вона відповідала інтересам українських трудящих, які повірили більшовикам. Політика ця називалася політикою «воєнного комунізму». Носила вона воєнно-комуністичний характер, нею передбачалися:

— прискорені темпи націоналізації промисловості (за декілька місяців були одержавлені підприємства цукрової промисловості, усі великі шахти, металургійні та машинобудівні заводи);

— згортання товарно-грошових відносин і запровадження прямого продуктообміну (без посередництва грошей) , карткова система розподілу продуктів;

— державний контроль над виробництвом та мілітаризація праці, введення загальної трудової повинності;

— введення продовольчої розкладки з селянських господарств (кількість зерна, яку необхідно було здати державі, визначалася для кожної губернії, волості, села, селянського двору);

— заборона ринкової торгівлі хлібом.

В сільському господарстві курс було взято на ліквідацію великих поміщицьких і селянських господарств та на перехід від одноосібного господарювання до усуспільнення виробництва, тобто чітко проявлялася тенденція до примусової колективізації селянських господарств через утворення комун, радгоспів, артілей тощо. У відповідь на цю політику піднялася могутня хвиля селянського протесту: лише у червні-липні 1919 р. було зареєстровано 328 антибільшовицьких повстань, які охопили всю Україну і які більшовики називали «куркульським бандитизмом».

Антибільшовицький опір можна було задушити лише з допомогою армії та проведення червоного терору. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україні було засновано ще з початку 1919 р. Всеукраїнську Надзвичайну комісію (ВУЧК) під керівництвом більшовика Лаціса, присланого Леніним з Росії. Крім того були губерніальні, повітові, залізничні та інші надзвичайні комісії. При військах створено «окремі відділи». „Так вся Україна опинилася під терором політичної поліції, яка робила обшуки, заарештувала; розстрілювала без суду і слідства. Розстрілювала за доноси, за підозрою у «контрреволюції», за « приховування» хліба, за приналежність до «буржуїв», офіцерів, інтелігенції. У Полтаві, наприклад, чекіст Шуров пишався, що «кінчає четверту тисячу хохлів».

В опозицію більшовицькій політиці стали й деякі політичні сили в Україні, що знаходилися в уряді, в політичних партіях. Утворився Всеукраїнський Революційний Комітет, що стояв на радянській платформі, але обстоював незалежну УСРР. На чолі комітету стояли А. Річицький, М. Авдієнко, А. Драгомирецький — українські соціал-демократи.

Обмеження суверенітету України в усіх сферах суспільного життя, яким супроводжувалася як політика «воєнного комунізму», так і воєнно-політичний союз республік (середина 1919 р.), зробили опозиційними до політики більшовиків націонал-патріотичні течії в УПСР, УСДРП, УКП та інших партіях.

З а п и т а н н я:

1. Чому війська Директорії не могли зупинити на поч. 1919 р. наступ радянських військ на Україну? Під яким прикриттям вони вступали?

2. В чому полягала суть радянізації в процесі формування інститутів державної влади в Україні?

3. Назвіть основні напрямки політики „воєнного комунізму», чому вона носила воєнно-комуністичний характер?

4. Які політичні та соціальні сили в Україні стали в опозицію та чинили опір політиці більшовиків в 1919 році?

5. В чому суть червоного терору?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.