• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА №7. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ й у справах про порушення в професійній діяльності медичних працівників.

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Підполковник міліції Солодкий В. М

КАФЕДРА КРИМІНАЛІСТИКИ ТА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ

Начальник кафедри криміналістики та

судової медицини полковник міліції

________________ Весельський В. К.

“__”_________________ 2012 року

З навчальної дисципліни:“Судова медицина”Категорія слухачів:курсанти

Навчальна мета: Ознайомити слухачів та курсантів з підставами, порядком призначення, організацією та особливостями проведення експертизи за матеріалами слідчих та судових справ, зі станом розвитку медичного права в Україні, проступками та професійними правопорушеннями медичних працівників.

Виховна мета:сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності з розкриття та розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи.

Розвивальна мета:розвинути інтелектуальні здібності до аналізу вихідного матеріалу при розслідуванні злочинів проти життя та здоров’я особи.

Обсяг навчального часу:2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН:мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках, кодекси.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Забезпечуючі дисципліни: долікарська допомога, кримінальний процес, кримінальне право, кримінологія, криміналістика.

Забезпечувані дисципліни: судова медицина, правові дисципліни, оперативно-розшукова діяльність.

Навчальні питання:

1. Підстави, порядок призначення, організація і особливості проведення експертизи за матеріалами слідчих та судових справ. Джерела судово-медичної інформації.

2. Права і обов'язки медичних працівників.

3. Проступки та професійні правопорушення медичних працівників.

4. Особливості проведення експертизи у справах про порушення в професійній діяльності медичних працівників.

Література:

1. Гревцова Р.Ю. Правові питання надання медичної допомоги пацієнтам (Короткий практичний посібник для лікарів). Юридичні рекомендації з підтримки системи стандартизації надання медичної допомоги населенню. / Заг. ред. Г. Росс, Л. Штейнхаус / NICARE – К., 2006

2. Дешко Л. Про галузеву належність медичного права України / Право України, 2006, №1

3. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М. Проблема здоров’я та оптимізації медичної допомоги населенню України – К.: 2002

4. Мусій О. Лікарське самоврядування в Україні: доцільність і перспективи / ХІ Конґрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, 28−30 серпня 2006 р., Полтава – Полтава-Київ-Чікаґо: СФУЛТ, 2006

5. Підручник із двох томів-«Судова медицина» та «Медичне законодавство: правова регламентація лікарської діяльності», створений колективом кафедри судової медицини НМУ ім. О.О. Богомольця під керівництвом та за редакцією завідувача кафедри, д.м.н., професора Б.В. Михайличенка. Відповідно до томів: Книга 1. - Київ. – ВСВ «Медицина», - 2011. – 447 с. та Книга 2 - Київ. – ВСВ «Медицина», - 2011. – 495 с.

6. Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций – К.: Сфера, 1999

7. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров’я в Україні – К.: Сфера, 2005

Нормативно-правові акти:

1. Господарський кодекс України № 436−IV від 16 січня 2003 року

2. Кодекс законів про працю України №322−VIII від 10 грудня 1971 року

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення №8073−X від 07 грудня 1984 року

4. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96−ВР

5. Кримінальний кодекс України № 2341−III від 05 квітня 2001 року

6. Цивільний кодекс України №435−IV від 16 січня 2003 року

7. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” № 2801−XII від 19 листопада 1992 року

8. Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796−XII від 28 лютого 1991 року

9. Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” № 1645−ІІІ від 06 квітня 2000 р.

10. Закон України „Про психіатричну допомогу” № 1489−ІІІ від 22 лютого 2000 р.

Методичні поради з викладання теми:

У вступному слові викладач вказує на те, що експертиза за матеріалами слідчих та судових справ є особливим видом експертизи, що призначається відносно рідко. Ця експертиза може бути первинною або повторною, її проводять одноосібно або комісійно і виконують згідно з загальними процесуальними вимогами до проведення всіх видів експертиз.

У першому питанні вказується, що судово-медичну експертизу за матеріалами справи проводять у тих випадках, коли немає можливості для безпосереднього до­слідження трупа, живої людини або речового доказу. Така ситу­ація може скластися після кремації трупа, знищення речового до­казу або, якщо злочинець, який підлягає обстеженню, зник, тощо. Найчастіше підлягають вивченню медичні документи, що на­лежать до справи: історія хвороби, амбулаторна карта, медичні довідки, протокол патологоанатомічного дослідження трупа, ви­сновок первинної судово-медичної експертизи, рентгенограми. Джерелом судово-медичної інформації також можуть бути: мате­ріали інших експертиз (криміналістичної, токсикологічної), про­токол огляду місця події і трупа на місці його знаходження, про­токол огляду транспортного засобу, протокол огляду і вилучення речового доказу, протоколи допиту свідків, потерпілих, обвину­вачених.

При обговоренні другого питання визначається правовий статус медичного працівника в Україні, який включає права та свободи медичних працівників,професійні обов’язки(сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобігати захворюваням та лікувати їх, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу; безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях; поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя; дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю; постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності; подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я; проводити своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта; подавати медичну допомогу в повному обсязі хворому, який знаходиться в критичному для життя стані; пояснювати пацієнтові в доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявності ризику для життя і здоров’я). Обговорюютьсяризики в роботі медичних працівників (для власного життя та здоров’я; для життя та здоров’я пацієнта; настання юридичної відповідальності; матеріальні збитки через відсутність оплати праці; припинення провадження медичної практики; недобросовісна конкуренція).

У третьому питанні звертається увага на принципову різницю між лікарською помилкою, проступком та професійним правопорушенням медичних працівників. Потенційно медичні працівники можуть бути притягнуті до відповідальності за злочини, передбачені дванадцятьма статтями Кримінального кодексу зі спеціальним суб’єктом - медичними працівниками та за злочини, вчинені службовими особами. Кодекс України про адміністративні правопорушення також передбачає умови притягнення медичних працівників до відповідальності, не говорячи вже про Цивільний кодекс України, що дає змогу притягнути лікаря до відповідальності навіть за відсутності складу злочину у його діях, та у певних випадках стягнути моральну шкоду з закладів охорони здоров’я навіть за відсутності вини їх працівників. Специфікою юридичної відповідальності медичних працівників і медичних закладів є проблема законодавчо не закріпленого поняття лікарської помилки (яке вважається суто медичним поняттям, а, тим не менш, є підставою звільнення від юридичної відповідальності) та нещасного випадку.

При обговоренні четвертого питання визначається, що задачі судово-медичної експертизи якості медичної допомоги скла­даються у виявленні: механізму медичної події, пов’язаної з наданням медичної допомоги визначеному пацієнтові з приводу його хвороби або травми, їхнього характеру і тяжкості останніх; послідовності дій медич­них працівників, що здійснювали лікарський процес в інтересах пацієн­та, і їхньої відповідності медичним правилам; етапу лікарського процесу і (або) медичного заходу, що обумовив настання несприятливого для па­цієнта результату наданої йому медичної допомоги; способу допущен­ня дефекту медичної допомоги; часу виникнення, розвитку і виявлення ятрогенії, ступеня її тяжкості; характеру і результативності дій медиків по усуненню ятрогенних наслідків; впливу на якість наданої медичної допомоги неналежного виконання медичними працівниками своїх про­фесійних обов’язків; безпосередньої причини настання несприятливо­го результату наданої медичної допомоги; опису з медичних позицій причинно-наслідкового зв’язку між несприятливим результатом і діями медичного працівника; ступеня тяжкості шкоди, заподіяної пацієнтові.

Запитання до семінару:

1. У яких випадках призначається експертиза за матеріалами слідчих та судових справ?

2. Що є джерелами судово-медичної інформації?

3. Якими нормативно-правовими документами визначається правовий статус медичного працівника в Україні та що він включає?

4. У чому полягає різниця між лікарською помилкою, проступком та професійним правопорушенням медичних працівників?

5. Які задачі судово-медичної експертизи якості медичної допомоги?

Завдання для самостійного вивчення:

1. Питання, які вирішуються в ході судово-медичних експертиз за матеріалами справи.

2. Специфіка юридичної відповідальності медичних працівників і медичних закладів

3. Основні вимоги професійної етики і деонтології медичних працівників.

Доцент кафедри криміналістики

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжнє-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
7. Автоматизація метрологічної діяльності
8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9. Адаптація працівників.
10. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Переглядів: 986