Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Ключові терміни та поняття

НАРОДУ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ В 1917—1920 РОКАХ

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА УРОКИ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО


· національно-визвольна ркволюція

· історичний досвід

· українська національна ідея

· національно-державне відродження

· соборність


Ставлення різних політичних сил України до ідеї державної незалежності. Друга спроба українського на­роду відродити свою незалежну державу вилилася в кровопролитну війну 1918—1920 рр. Вона була логічним продовженням національно-демократичної революції 1917 р., яка дала можливість проголосити (хоча і не зра­зу) цю незалежність. В жорстокому 4-річному протисто­янні різних політичних сил знаходилися ті ж самі питан­ня, що й в 1917 р.: чи бути Україні незалежною держа­вою; чи буде вона мати демократичний і справедливий соціально-економічний лад? Історія, на жаль, дала нега­тивні відповіді на поставлені питання. Державна неза­лежність була втрачена.

Чому так сталося, знати надзвичайно важливо: і не лише з пізнавальної точки зору, а, перш за все, як істо­ричний досвід, який десятки разів потрібно переосмис­лювати сьогодні, коли український народ 15-ий рік „працює” над відродженням своєї незалежної держави.

Особливого значення набуває аналіз політичних сил, що приймали участь у цій війні, їх інтересів та намірів. Умовно ці сили можна поділити на дві великі групи: одна з них добивалася збереження і зміцнення незалежної української держави; друга—боролася за включення України до складу «єдиної і неділимої» Росії.

На позиції державної незалежності після деякої ево­люції поглядів стала і відстоювала її до останніх днів УЦР; до 14 листопада 1918 р. цієї позиції дотримувався

гетьман П. Скоропадський та його прибічники; як само­стійницька політична сила виникла і послідовно діяла майже впродовж 2-х років Директорія УНР; обстоювали цю ідею лідери ЗУНР; виступала на її підтримку націо­нально-комуністична меншість в КП(б)У.

Відкидали ідею незалежності України і боролися за, включення її до складу Росії білогвардійці. Вони мали відповідну підтримку і в Україні і з боку Антанти. З ан­тиукраїнських позицій виступали правлячі кола Польщі, які прагнули до розширення кордонів своєї держави за рахунок України. Відмовлялися визнати державну неза­лежність України і більшовики, які мали на Україні своїх прибічників (переважно з неукраїнського середовища). З особливих соціально-політичних позицій виступали анархомахновці, які відкидали необхідність існування центральної влади взагалі.

Ідея незалежності України знаходила підтримку в різних соціальних прошарках суспільства: найбільше— серед національної інтелігенції, найменше — серед ро­бітників, підприємців, поміщиків. Серед прибічників незалежності України переважали українці. І це природно. Водночас в державному апараті, в армії, полі­тичних партіях, що стояли на державницькій платфор­мі, були і росіяни, євреї, поляки, представники інших на­ціональностей.

Причини втрати державної незалежності. Серед при­чин поразки визвольних змагань українського народу в 1917—1920 рр. необхідно розрізняти внутрішні та зов­нішні чинники, а також становище східних та західних українців.

Внутрішні причини: —недостатньо широка соціальна база національної революції; інтелігенція, що активно виявила себе в національному русі й державному будів­ництві, складала всього 2—3 % населення; селянство, цей величезний кількісно загін потенціальних прибічни­ків незалежності, не виправдав сподівань інтелігенції, він залишався неосвіченим, забитим і політично незрілим і зі свого економічно «самостійного» села спостерігав, як падає одна влада за іншою; а доленосне в умовах селян­ської країни питання про землю не змогли вирішити ні УЦР, ні Директорія; міське населення, промисловці, по­міщики переважною своєю більшістю теж не підтримали ідею незалежності;

— ні УЦР, ні Директорія, ні держава П. Скоропад­ського не змогли вирішити життєво-важливих соціально-економічних питань, розв'язати їх в єдності з завдан­нями національної політики;

— молода українська державність недооцінила укра­їнського церковного руху, за яким стояли багатомільйон­ні, перш за все, селянські маси; хоча значна частина ук­раїнського духовенства прихильно поставилася до укра­їнського національного руху: з'їзди духовенства Полтав­щини, Поділля та ін. підтримали відродження держав­ності, українських традицій, вимоги українізації школи, вживання української мови в богослужіннях тощо;

— основною силою державотворення на західноук­раїнських землях була земельна аристократія і буржуа­зія; на Наддніпрянській Україні ці соціальні сили вияви­лися зрусифікованими і втратили інтерес до ідеї націо­нального визволення;

— недостатність досвіду, багато в чому й ідеалізм вождів національної революції, а саме головне — невмін­ня, або небажання досягти загальнонаціонального при­мирення в ім'я державної незалежності ( як це схоже на сучасне становище в Україні після президентських виборів 2004 року, та й до цього упродовж 14 років української незалежності); бо­ротьба за творення української державності обезсилювалася жорстокими внутрішніми міжусобицями, крива­вою громадянською війною між самими українцями різ­ної політичної спрямованості й орієнтації: УЦР лікві­дував гетьман П. Скоропадський шляхом перевороту; гетьманський режим впав під натиском іншого самостій­ницького режиму —Директорії УНР; націонал-комуні­сти визнавали лише одну форму незалежної Української держави, радянську, і боролися як проти гетьманщини, так і проти Директорії; широкої шкоди завдала націо­нально-визвольному рухові отаманщина, замикання на місцевих інтересах. В усьому цьому проявилася недо­статня зрілість самостійницьких сил. Це був важливий урок для майбутніх поколінь борців за незалежність України;

— величезну негативну роль в українському держав­ному відродженні відіграли могутні антиукраїнські си­ли, що діяли в цей період на Україні (білогвардійці, більшовики тощо).

Зовнішні причини:—що стосується західних україн­ців (ЗУНР), то їхня поразка пояснювалася набагато пе­реважаючою силою поляків, незацікавлених в існуванні самостійної України;

— на східній Україні шлях до незалежності перетя­ла українцям більшовицька Росія, а не слабкі українські більшо­вики. Наприкінці 1920 р. Л. Троцький відверто визнавав: «Радянська влада протрималася на Україні до сих пір (і протрималася нелегко) в основному силою Москви, великоруських комуністів і Червоної Армії». За спиною російсько-більшовицької армії були фінансові, адміні­стративні, промислові й людські величезні ресурси Росії; ця армія мала підтримку росіян і русифікованих робіт­ників у містах України;

— країни переможної Антанти прагнули зберегти «єдину й неділиму» Росію (але небільшовицьку), тому з готовністю надавали збройну допомогу Білій армії, не визнаючи незалежної України.

Історичне значення. Українці боролися й заплатили за прагнення до незалежності набагато більшим числом життів, аніж, напевно, будь-яка інша східноєвропейська нація, що в цей період виборола собі незалежність (фінни, поляки, естонці, латиші, литовці). Але поряд із втра­тами національна революція і громадянська війна при­несли українцям і здобутки:

— національна самосвідомість, раніше притаманна лише частині інтелігенції, поширилася на всі верстви ук­раїнського суспільства;

— в ході визвольних змагань було набуто великого досвіду національної державності (особливо на ниві ук­раїнізації); крім того, поява українських урядів різної спрямованості привчала селян вважати себе українцями;

— не зважаючи на трагізм спроби національно-дер­жавного відродження України, змінилося відношення інших держав до суверенітету України — РСФРР вреш­ті-решт формально сприйняла ідею незалежності УСРР; Польща відмовилася від ідеї великої Польської держави «від моря до моря» (в кордонах 1772 р.) й визнала УНР;більш гнучкою стала позиція щодо цього питання й кра­їн Антанти.

Основний же висновок полягає в тому, що без гірких, драматичних та повчальних уроків національно-визволь­ної революції 1917—1920 рр. не відбулася б незалеж­ність України в 90-х роках XX ст.

Тому знання цих уроків, цього досвіду (і негативно­го, і позитивного) сьогодні набуває особливого значення.

З а п и т а н н я:

1. Яку позицію різні політичні сили, що діяли на терені України 1917—1920 рр., зайняли щодо ідеї незалежності?

2. Які причини катастрофи української державності у 1917— 1920 рр. Ви можете назвати?

3. Сформулюйте уроки боротьби українського народу за незалеж­ність в 1917—1920 рр. та дайте відповідь: навіщо ці уроки потрібно знати нам сьогодні.

 

УСРР В ДОБУ НЕПУ (1921-1929 рр.)


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 340

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни і поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.