ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ

Практичних занять 12

Форма навчання денна

Семестр IV

Загальна кількість годин 45

Кількість кредитів 1,5

Змістових модулів 3

Лекцій 12

Самостійна та індивідуальна робота 21

Вид контролю залік

Програма складається із 3 змістових модулів:

1. Змістовий модуль «СУТНІСТЬ, ВИДИ, НАПРЯМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

2. Змістовий модуль «ВИХОВНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

3. Змістовий модуль «ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

Всього 45 годин (1,5 кредити)

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

(для студентів денної форми навчання)

Опрацювання курсу «Педагогічне краєзнавство» передбачає аудиторну (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдань для самоперевірки, модульний контроль (табл. 1).

Таблиця 1

Тематичний план навчальної дисципліни

№ теми Назва змістового модуля, теми Усього годин Лекції Практичні заняття Самостійна та індивідуальна робота

Змістовий модуль 1 СУТНІСТЬ, ВИДИ, НАПРЯМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

1.1. Педагогічне краєзнавство

1.2. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи

Змістовий модуль 2 ВИХОВНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

2.1. 2.2. Особливості емоційної взаємодії вчителя й учнів Методи виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи

Змістовий модуль 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ

3.1 Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства

3.2 Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами

Разом

ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
Лекційні заняття, їх тематика та обсяг

Лекції з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» тематичні і присвячені конкретним темам дисципліни. За способом викладання лекції є інформаційними, які передбачають передавання інформації шляхом послідовного розкриття наукових фактів, явищ, процесів. Обов’язковим елементом лекцій є подання теоретичного матеріалу у формі проблемного завдання, в умовах якого окреслюються певні суперечності, що потребують вирішення.

Науковий і фактичний матеріал лекцій відображає основні питання навчальної дисципліни (табл. 3).

Таблиця 3

№ теми Назва тем та анотований зміст Кількість годин

денна форма

1.1 Тема 1. Педагогічне краєзнавство З історії вивчення краєзнавства. Сутність педагогічного краєзнавства.Функції педагогічного краєзнавства.Принципи підготовки й організації студентів до краєзнавчої роботи.

1.2 Тема 2. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи Державні документи про краєзнавчу діяльність у загальноосвітній школі. Педагогічне краєзнавство в підготовці майбутнього вчителя. Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя. Загальні педагогічні принципи підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи з учнями. Методи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями. Форми організації навчальної роботи за краєзнавчими матеріалами.

2.1 Тема 3. Особливості емоційної взаємодії вчителя й учнів Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи. Взаємодія методів виховання у формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями.

2.2 Тема 4. Методи виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи Характеристика групи методів організації досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями.

3.1 Тема 5. Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства Управління самостійною роботою студентів засобами педагогічного краєзнавства. Поняття «самостійна робота», «управління», «керівництво», «організація». Управлінська діяльність майбутніх учителів у краєзнавчій роботі.

3.2 Тема 6. Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами Значення пошуково-дослідної діяльності студентів у підготовці до краєзнавчої роботи з учнями. Зміст пошуково-дослідної діяльності майбутнього вчителя з учнями за краєзнавчимми матеріалами. Пошуково-дослідна робота студентів у музеї.

Разом

2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг

Практичні заняття з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» передбачають розгляд студентами теоретичних положень, засвоєних на лекціях та в процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, виконання практичних завдань (табл. 4).

Таблиця 4

№ теми Назва тем та анотований зміст Кількість годин

денна форма

Краєзнавство Краєзнавство в системі соціальних та гуманітарних наук. Об’єкт, предмет, завдання і напрями краєзнавства. З історії становлення вітчизняного краєзнавства як науки.

Педагогічне краєзнавство. Педагогічне краєзнавство як галузь педагогічної науки. З історії питання про педагогічне краєзнавство. Мета, об’єкт, предмет і завдання педагогічного краєзнавства. Функції педагогічного краєзнавства. Принципи педагогічного краєзнавства.

Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутнього вчителя. Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя. Загальні педагогічні принципи підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи з учнями. Форми та методи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями.

Методи наукового дослідження у педагогічному краєзнавстві Наукові підходи у педагогічному краєзнавстві. Джерела педагогічного краєзнавства. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві.

Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічного краєзнавства Управління самостійною роботою студентів засобами педагогічного краєзнавства. Управлінська діяльність майбутніх учителів у краєзнавчій роботі. Організація пошуково-дослідної діяльності студентів за краєзнавчими матеріалами.

Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи. Взаємодія методів виховання у формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями. Характеристика групи методів організації досвіду моральної поведінки у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи з учнями.

Разом

2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг

(за вибором студентів)

Семінарські заняття з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» передбачають розгляд студентами теоретичних положень за власним вибором, засвоєних на лекціях та в процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, виконання практичних завдань. Теми семінарських занять запропоновані, як альтернативні темам практичних занять(табл. 5).

Таблиця 5

№ теми Назва тем та анотований зміст Кількість годин

денна форма

Своєрідність освітнього простору Північного Приазов’я 1.Специфічність етнічного складу населення Північного Приазов’я (Бердянський, Мелітопольський повіти Таврійської губернії; Маріупольський та південна частина Катеринославської губернії). 2.Українсько-російський православний соціокультурний простір. 3. Болгарський та грецький православні соціокультурні простори. 4. Німецько-протестантський соціокультурний простір.

Розвиток освіти Північно-Приазовського регіону кінця ХІХ століття. 1. 1.Прогресивна та поліетнічна спрямованість освітянської діяльності повітових земств Північного Приазов’я. 2. 2.Характеристика фактору педагогічної дифузії земської школи. 3. 3.Особливості болгарської народної школи. 4. 4.Характерні тенденції німецьких шкіл Північного Приазов’я.

Еволюція змісту освіти у народних школах 1.Зростання кількості земських шкіл регіону. 2.Принципи навчання у школах регіону. Вдосконалення методів та прийомів навчання у народних школах. 3.Характерні особливості форм організації навчання.

Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці ХІХ століття 1. 1.Керівники та організатори освітніх процесів у Північно-Приазовському регіоні: Я.П. Новицький та М.О. Каришев (Олександрівський повіт), В.Є. Гаєвський та О.П. Товбич (Бердянський повіт), М.Ф. Гофман (Мелітопольський повіт), Ф.А. Хартахай (Маріупольський повіт). 2. 2.Організатор земських з’їздів і педагогічних курсів – М.О. Корф. 3. 3.М.О.Каришев та педагогічна освіта в Бердянському та Олександрівському повітах Катеринославської губернії.

Особливості професійного становлення земського вчителя 1.Тенденції та чинники професійного становлення земського вчителя. 1. 2.Аналіз праць видатних педагогів – Б. Грінченка, О. Духновича, В. Водовозова, М. Корфа, К. Ушинського. 2. 3.Освітній ценз вчителів Північно-Приазовського регіону.

Відомі діячі Північного Приазов’я кінця ХІХ – початку ХХ століть 1.Учні Бердянської чоловічої гімназії. 2.П.П. Шмідт – червоний адмірал. 3.Всесвітньо відомий бактеріолог В.А. Хавкін. 4.Викладач Бердянського педагогічного технікуму – К.М. Зіньківський.

Разом

3. Самостійна та індивідуальна робота студентів,

їх тематика та обсяг

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу у вільний від аудиторних навчальних занять час.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою з дисципліни «Педагогічне краєзнавство», завданнями та рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів передбачає вивчення окремих питань дисципліни, опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, підготовку до виступу на практичному занятті, виконання індивідуальних завдань, систематику вивченого матеріалу дисципліни перед модульним контролем тощо.

Засвоєний у процесі самостійної роботи навчальний матеріал виноситься на поточний контроль (табл. 5).

Таблиця 5

№ теми Назва тем та анотований зміст Кількість годин

денна форма

1.1. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства, їх характеристика

1.2. Опис бібліографічних джерел з краєзнавства

2.1. Внесок М.О. Корфа у розвиток народної освіти у Північному Приазов’ї

2.2. Особливості пошуково-дослідної діяльності майбутнього вчителя за краєзнавчими матеріалами

3.1. Аналіз навчальної програми за власним вибором студента

3.2. Складання портфоліо майбутнього вчителя з використанням краєзнавчих матеріалів

Разом

Індивідуальна робота проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Основним видом оформлення результатів індивідуальної роботи з навчальної дисципліни «Педагогічне краєзнавство» є написання студентами рефератів. За своєю формою реферат є коротким викладом головного змісту певної наукової роботи або узагальненням ряду праць, які розкривають тему.

План реферату може бути простим або складним. Структуру реферату складають такі компоненти: вступ, у якому обґрунтовується актуальність теми, формулюються завдання реферативної роботи; основна частина, що містить стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняння, аргументацію найголовніших положень; висновки, які відображають наслідки поставленої у вступі мети і завдань, можливість використання набутих знань у практичній роботі; список використаних джерел.

Таблиця 6

№ теми Тематика індивідуальних завдань

1. Педагогічні погляди педагога та їх оцінка. Цікаві ідеї педагога з питань реалізації краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні учнів

2. Вищі навчальні заклади міст: Бердянськ, Маріуполь, Мелітополь, Запоріжжя Північноприазовського регіону

3. Життєвий шлях та педагогічна діяльність М.О. Корфа

4. Система оцінювання навчальних досягнень студентів

з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»

Рейтингова система оцінювання передбачає визначення якості виконання студентами всіх видів аудиторної та позааудиторної навчальної роботи, рівня набутих ними знань, умінь і навичок, ступеня досягнення кінцевих цілей професійної підготовки.

Оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється в балах з наступним переведенням в оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System) (табл. 7).

Таблиця 7

Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ECTS

Оцінка в балах Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка Пояснення

90 – 100 Відмінно А Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89 Добре В Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81 С Добре (в цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74 Задовільно D Задовільно (непогано, але із значною кількістю недоліків)

60 – 66 E Достатньо (виконання задовольняє мінімальні критерії)

35 – 59 Незадовільно FX Незадовільно (з можливістю повторного складання)

1 – 34 F Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Рейтингова система оцінювання передбачає використання поточного, проміжного та підсумкового контролю (табл. 8).

Поточна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за такі види навчальної діяльності із засвоєння змістового модуля:

♦ систематичність та активність роботи на семінарсько-практичних заняттях;

♦ виконання завдань для самостійного опрацювання;

♦ підготовка індивідуального завдання.

Проміжна рейтингова оцінка виставляється в балах за результатами засвоєння змістового модуля навчальної дисципліни та визначається як сума поточних та контрольних рейтингових оцінок. Проміжна рейтингова оцінка за окремий заліковий кредит становить не більше 57 балів.

Підсумкова рейтингова оцінка визначається в балах як сума середнього показника проміжних рейтингових оцінок та модульної контрольної рейтингової оцінки. Максимальна контрольна модульна рейтингова оцінка складає 43 бали.

Таблиця 8

Змістовий модуль Поточна рейтингова оцінка Контрольна рейтингова оцінка Проміжна рейтингова оцінка Контрольна модульна рейтингова оцінка Підсумкова рейтингова оцінка

Робота на практичному занятті Самостійна робота Індивідуальне завдання За змістовий модуль За заліковий кредит Середній показник

4,5 4,5

4,5 4,5

4,5 4,5

Після отримання студентом балів за роботу на заняттях Максимальна контрольна рейтингова оцінка складає 43 бали.

5. Засоби контролю

ВИДИ РОБІТ З КУРСУ

«ПЕДАГОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО» ТА ЇХ ОЦІНКА

Робота на занятті включає усні відповіді, виконання індивідуальних завдань (розробка презентації, виконання портфоліо, оформлення таблиць, складання кросворду, написання доповідей). Складання опорних конспектів за темами лекцій, семінарських занять.

Оцінка роботи на занятті (підготовка доповідей, складання схем, таблиць, графіків, підготовка та проведення вікторин, конференцій, заповнення таблиць, складання, відгадування кросвордів та ін.) здійснюється в рамках кредитно-трансферної системи. Усі форми самостійної роботи та підсумкового контролю (заліку) оцінюються за 100-бальною шкалою. Формами поточного контролю є виконання завдань у рамках кожного семінарського або практичного заняття.

Формою підсумкового контролю є залік. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів, які студент може набрати до складання заліку, – 57. Максимальна кількість балів, які студент може набрати під час диференційованого заліку, – 43. Загальна сума складає – 100 балів.

Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання

5 балів отримують студенти, які виявили всебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, вміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлені з основною та додатковою літературою до теми, що рекомендована програмою, а також студенти, які засвоїли взаємозв’язок основних понять теми та дисципліни в цілому в їх значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні і використанні навчального матеріалу теми;

4 бали отримують студенти, які виявили систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, вміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлені з основною та додатковою літературою до теми, рекомендованої програмою;

3 бали отримують студенти, які виявили повне знання навчального матеріалу теми, успішно виконують передбачені програмою завдання теми практичного заняття, засвоїли основну літературу з теми, рекомендовану програмою, а також студенти, які набули систематичний характер знань з дисципліни і здатні до їх самостійного поповнення і оновлення в ході подальшої навчальної дійсності;

2 бали отримують студенти, які виявили знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, впорюються з виконанням завдань до теми, передбачених програмою, ознайомлені з основною літературою до теми, рекомендованої програмою;

1 бал отримують студенти, які виявили знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, ознайомлені з основною літературою до теми, рекомендованою програмою;

0 балів отримують студенти, які виявили прогалини у знаннях навчально-програмового матеріалу теми, допустилися принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань теми.

У процесі підготовки до семінарських занять студент може користуватися консультаціями викладача. Наявність конспекту лекцій на семінарському занятті ОБОВ’ЯЗКОВА!

Оцінка виконаних індивідуальних завдань здійснюється за наступними показниками у межах рейтингової системи (до 4,5 балів):

1. Оригінальність, творчий підхід до оформлення та презентації підготовлених завдань;

2. Ступінь теоретичного розкриття питання;

3. Оціночні судження студента, виділення зв’язку із сучасністю, актуальність;

4. Логічність виступу, літературне мовлення;

5. Відповіді на додаткові питання.

Критерії оцінки за індивідуальну роботу на занятті:

Види робіт Бали Критерії оцінки

Робота на занятті «0,5» Присутність студента на занятті за наявності конспекту.

«1,5» Повне незнання досліджуваного запитання, нездатність сформулювати й узагальнити власну точку зору з питання, нездатність відповісти на додаткові питання, грубі помилки в розумінні матеріалу за наявності конспекту.

«2,5» Часткове розкриття питання, нездатність висловлювати власну думку з розглянутого питання, нездатність відповісти на додаткові запитання, незнання питання за наявності конспекту.

«3,5» Ускладнення у висловлюванні власної точки зору, неповне розкриття питання, ускладнення (помилки) у відповідях на додаткові питання, неповне знання питання, літературне мовлення за наявності конспекту.

«4,5» Послідовний і повний виклад питання, аргументована інтерпретація педагогічних фактів, явищ, визначення власної точки зору з питання, повні (обґрунтовані та аргументовані) відповіді на додаткові запитання, повне знання питання, літературне мовлення за наявності конспекту.

У журналі обліку успішності студентів виставляється бал за роботу на занятті (від 1 до 5 балів залежно від якості виконаних завдань). Максимальна сума балів за усну відповідь, при наявності конспекту складає 5 балів. Виконання індивідуального завдання (самостійна робота) – 4,5 балів.Максимальна кількість балів отриманих студентом на занятті складає – 9,5 балів.Таким чином, у рамках 6 практичних або семінарських занять та за виконання самостійної роботи студент отримує максимальну кількість балів 57.

6. ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Педагогічне краєзнавство – один із напрямів краєзнавства.

2. Прогресивні педагоги минулого та сучасності про педагогічне краєзнавство.

3. Педагогічне краєзнавство як галузь педагогічної науки.

4. Предмет та об’єкт педагогічного краєзнавства.

5. Соціально-історична, теоретико-методологічна, дидактична, аксіологічна, праксеологічна та прогностична функції педагогічного краєзнавства.

6. Основні принципи: науковість, історизм, системність, послідовність, доступність, комплексність, урахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду, характеру інтересів студентів, регіональність, дослідництво та творчість.

7. Джерела педагогічного краєзнавства.

8. Основні напрями педагогічного краєзнавства.

9. Своєрідність педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

10. Пріоритетні напрямки реформування сучасної школи та завдання педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

11. Основні принципи: науковість, історизм, системність і послідовність, доступність, комплексність, врахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду, характеру інтересів студентів, регіональність, дослідництво і творчість.

12. Новітні технології педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя середніх і старших класів України та регіону.

13. Історичні аспекти розвитку освіти рідного краю: виникнення шкіл різного типу та їх діяльність, вплив історичних подій на їх функціонування.

14. Самоосвітня педагогічно-краєзнавча діяльність учителя.

15. Сутність професійного самовдосконалення вчителя.

16. Систематична педагогічно-краєзнавча самоосвіта вчителя за індивідуальним планом.

17. Дослідницька діяльність учителя з краєзнавства.

18. Самоосвіта, саморозвиток, самовиховання педагога.

19. Самоаналіз педагогічно-краєзнавчої діяльності.

20. Організація та проведення творчого пошуку.

21. Педагогічне краєзнавство як засіб збагачення творчого потенціалу сучасного фахівця.

22. Особливості творчої особистості учителя школи ІІ-го, ІІІ-го ступенів.

23. Функціональна роль педагогічного краєзнавства у збагаченні творчого потенціалу вчителя середніх і старших класів.

24. Творча лабораторія вчителя.

25. Історичні аспекти розвитку освіти рідного краю.

26. Становлення і розвиток освіти Північноприазовського регіону у другій половині XIX ст.

27. Особливості педагогічної системи народних шкіл Північного Приазов’я у другій половині XIX ст.

28. Педагогічна діяльність М.О. Корфа в галузі освіти Північного Приазов’я в другій половині XIX ст.

29. Діяльності органів народної освіти з питань професійної підготовки вчителів: постанови та рішення; форми і методи професійної підготовки; кадрове забезпечення; методична робота.

30. Шкільна екскурсійно-краєзнавча робота майбутнього вчителя.

31. Музейна справа як одна із складових педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

32. Необхідність творчого характеру професійної діяльності вчителя.

33. Особливості творчої краєзнавчої діяльності вчителя історії.

34. Характеристика педагогічних умов, які сприяють творчій педагогічній діяльності вчителя.

35. Функціональна роль педагогічного краєзнавства у збагаченні творчого потенціалу вчителя середніх та старших класів.

36. Технологія планування та організації навчально-творчої діяльності учнів на уроці.

37. Нестандартні форми навчання. Позаурочні форми навчання.

38. Сутність професійного самовдосконалення вчителя. Самоосвіта, саморозвиток, самовиховання вчителя.

39. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчання.

40. Усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі.

41. Самоаналіз педагогічно-краєзнавчої діяльності.

42. Дослідницька діяльність учителя в підборі краєзнавчого матеріалу на уроці.

43. Скіфо-сарматський період території Північного Приазов’я.

44. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток Північного Приазов’я другої половини XІХ – початку ХХ століть.

45. Розвиток ремесел і промислів бердянців.

46. Розвиток торгівлі: ярмарки і базари у м. Бердянську другої половини ХІХ ст.

47. Особливості соціально-економічного розвитку Північного Приазов’я.

48. Освітній рівень жителів м. Бердянська наприкінці ХІХ ст.

49. Навчальні заклади м. Бердянська у ХІХ ст.

50. Звичаї та обряди народів Північноприазовського регіону.

51. Народний одяг і побут в Північному Приазов’ї.

52. Подвиг легендарного червоного адмірала П.П. Шмідта.

53. Дитинство П.П. Шмідта у місті Бердянську.

54. Корф М.О. про шкільну дисципліну як умову і результат навчання.

55. Корф М.О. про значення самостійної роботи для учнів.

56. Суспільно-просвітницька діяльність М.О. Каришева.

57. Зіньківський К.М. про особливості використання вчителем краєзнавчого матеріалу на уроках.

58. Зіньківський К.М. про методику шкільного краєзнавства.

59. Вороний Ф.Я. – директор Бердянської чоловічої гімназії.

60. Бродський І.І. – відомий художник Північного Приазов’я.

61. Я.П. Новицький про роль книги в житті учнів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ	\|	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.