• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ

Практичних занять 12

Форма навчання денна

Семестр IV

Загальна кількість годин 45

Кількість кредитів 1,5

Змістових модулів 3

Лекцій 12

Самостійна та індивідуальна робота 21

Вид контролю залік

Програма складається із 3 змістових модулів:

1. Змістовий модуль «СУТНІСТЬ, ВИДИ, НАПРЯМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

2. Змістовий модуль «ВИХОВНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

3. Змістовий модуль «ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ»

Лекційних занять – 4

Семінарських занять – 4

Самостійна робота – 7

Всього 45 годин (1,5 кредити)

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

(для студентів денної форми навчання)

Опрацювання курсу «Педагогічне краєзнавство» передбачає аудиторну (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдань для самоперевірки, модульний контроль (табл. 1).

Таблиця 1

Тематичний план навчальної дисципліни

ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
Лекційні заняття, їх тематика та обсяг

Лекції з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» тематичні і присвячені конкретним темам дисципліни. За способом викладання лекції є інформаційними, які передбачають передавання інформації шляхом послідовного розкриття наукових фактів, явищ, процесів. Обов’язковим елементом лекцій є подання теоретичного матеріалу у формі проблемного завдання, в умовах якого окреслюються певні суперечності, що потребують вирішення.

Науковий і фактичний матеріал лекцій відображає основні питання навчальної дисципліни (табл. 3).

Таблиця 3

2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг

Практичні заняття з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» передбачають розгляд студентами теоретичних положень, засвоєних на лекціях та в процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, виконання практичних завдань (табл. 4).

Таблиця 4

2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг

(за вибором студентів)

Семінарські заняття з навчального модуля «Педагогічне краєзнавство» передбачають розгляд студентами теоретичних положень за власним вибором, засвоєних на лекціях та в процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, виконання практичних завдань. Теми семінарських занять запропоновані, як альтернативні темам практичних занять(табл. 5).

Таблиця 5

3. Самостійна та індивідуальна робота студентів,

їх тематика та обсяг

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу у вільний від аудиторних навчальних занять час.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою з дисципліни «Педагогічне краєзнавство», завданнями та рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів передбачає вивчення окремих питань дисципліни, опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, підготовку до виступу на практичному занятті, виконання індивідуальних завдань, систематику вивченого матеріалу дисципліни перед модульним контролем тощо.

Засвоєний у процесі самостійної роботи навчальний матеріал виноситься на поточний контроль (табл. 5).

Таблиця 5

Індивідуальна робота проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Основним видом оформлення результатів індивідуальної роботи з навчальної дисципліни «Педагогічне краєзнавство» є написання студентами рефератів. За своєю формою реферат є коротким викладом головного змісту певної наукової роботи або узагальненням ряду праць, які розкривають тему.

План реферату може бути простим або складним. Структуру реферату складають такі компоненти: вступ, у якому обґрунтовується актуальність теми, формулюються завдання реферативної роботи; основна частина, що містить стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняння, аргументацію найголовніших положень; висновки, які відображають наслідки поставленої у вступі мети і завдань, можливість використання набутих знань у практичній роботі; список використаних джерел.

Таблиця 6

4. Система оцінювання навчальних досягнень студентів

з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»

Рейтингова система оцінювання передбачає визначення якості виконання студентами всіх видів аудиторної та позааудиторної навчальної роботи, рівня набутих ними знань, умінь і навичок, ступеня досягнення кінцевих цілей професійної підготовки.

Оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється в балах з наступним переведенням в оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System) (табл. 7).

Таблиця 7

Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ECTS

Рейтингова система оцінювання передбачає використання поточного, проміжного та підсумкового контролю (табл. 8).

Поточна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за такі види навчальної діяльності із засвоєння змістового модуля:

♦ систематичність та активність роботи на семінарсько-практичних заняттях;

♦ виконання завдань для самостійного опрацювання;

♦ підготовка індивідуального завдання.

Проміжна рейтингова оцінка виставляється в балах за результатами засвоєння змістового модуля навчальної дисципліни та визначається як сума поточних та контрольних рейтингових оцінок. Проміжна рейтингова оцінка за окремий заліковий кредит становить не більше 57 балів.

Підсумкова рейтингова оцінка визначається в балах як сума середнього показника проміжних рейтингових оцінок та модульної контрольної рейтингової оцінки. Максимальна контрольна модульна рейтингова оцінка складає 43 бали.

Таблиця 8

Після отримання студентом балів за роботу на заняттях Максимальна контрольна рейтингова оцінка складає 43 бали.

5. Засоби контролю

ВИДИ РОБІТ З КУРСУ

«ПЕДАГОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО» ТА ЇХ ОЦІНКА

Робота на занятті включає усні відповіді, виконання індивідуальних завдань (розробка презентації, виконання портфоліо, оформлення таблиць, складання кросворду, написання доповідей). Складання опорних конспектів за темами лекцій, семінарських занять.

Оцінка роботи на занятті (підготовка доповідей, складання схем, таблиць, графіків, підготовка та проведення вікторин, конференцій, заповнення таблиць, складання, відгадування кросвордів та ін.) здійснюється в рамках кредитно-трансферної системи. Усі форми самостійної роботи та підсумкового контролю (заліку) оцінюються за 100-бальною шкалою. Формами поточного контролю є виконання завдань у рамках кожного семінарського або практичного заняття.

Формою підсумкового контролю є залік. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів, які студент може набрати до складання заліку, – 57. Максимальна кількість балів, які студент може набрати під час диференційованого заліку, – 43. Загальна сума складає – 100 балів.

Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання

5 балів отримують студенти, які виявили всебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, вміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлені з основною та додатковою літературою до теми, що рекомендована програмою, а також студенти, які засвоїли взаємозв’язок основних понять теми та дисципліни в цілому в їх значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні і використанні навчального матеріалу теми;

4 бали отримують студенти, які виявили систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, вміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлені з основною та додатковою літературою до теми, рекомендованої програмою;

3 бали отримують студенти, які виявили повне знання навчального матеріалу теми, успішно виконують передбачені програмою завдання теми практичного заняття, засвоїли основну літературу з теми, рекомендовану програмою, а також студенти, які набули систематичний характер знань з дисципліни і здатні до їх самостійного поповнення і оновлення в ході подальшої навчальної дійсності;

2 бали отримують студенти, які виявили знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, впорюються з виконанням завдань до теми, передбачених програмою, ознайомлені з основною літературою до теми, рекомендованої програмою;

1 бал отримують студенти, які виявили знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, ознайомлені з основною літературою до теми, рекомендованою програмою;

0 балів отримують студенти, які виявили прогалини у знаннях навчально-програмового матеріалу теми, допустилися принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань теми.

У процесі підготовки до семінарських занять студент може користуватися консультаціями викладача. Наявність конспекту лекцій на семінарському занятті ОБОВ’ЯЗКОВА!

Оцінка виконаних індивідуальних завдань здійснюється за наступними показниками у межах рейтингової системи (до 4,5 балів):

1. Оригінальність, творчий підхід до оформлення та презентації підготовлених завдань;

2. Ступінь теоретичного розкриття питання;

3. Оціночні судження студента, виділення зв’язку із сучасністю, актуальність;

4. Логічність виступу, літературне мовлення;

5. Відповіді на додаткові питання.

Критерії оцінки за індивідуальну роботу на занятті:

У журналі обліку успішності студентів виставляється бал за роботу на занятті (від 1 до 5 балів залежно від якості виконаних завдань). Максимальна сума балів за усну відповідь, при наявності конспекту складає 5 балів. Виконання індивідуального завдання (самостійна робота) – 4,5 балів.Максимальна кількість балів отриманих студентом на занятті складає – 9,5 балів.Таким чином, у рамках 6 практичних або семінарських занять та за виконання самостійної роботи студент отримує максимальну кількість балів 57.

6. ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Педагогічне краєзнавство – один із напрямів краєзнавства.

2. Прогресивні педагоги минулого та сучасності про педагогічне краєзнавство.

3. Педагогічне краєзнавство як галузь педагогічної науки.

4. Предмет та об’єкт педагогічного краєзнавства.

5. Соціально-історична, теоретико-методологічна, дидактична, аксіологічна, праксеологічна та прогностична функції педагогічного краєзнавства.

6. Основні принципи: науковість, історизм, системність, послідовність, доступність, комплексність, урахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду, характеру інтересів студентів, регіональність, дослідництво та творчість.

7. Джерела педагогічного краєзнавства.

8. Основні напрями педагогічного краєзнавства.

9. Своєрідність педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

10. Пріоритетні напрямки реформування сучасної школи та завдання педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

11. Основні принципи: науковість, історизм, системність і послідовність, доступність, комплексність, врахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду, характеру інтересів студентів, регіональність, дослідництво і творчість.

12. Новітні технології педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя середніх і старших класів України та регіону.

13. Історичні аспекти розвитку освіти рідного краю: виникнення шкіл різного типу та їх діяльність, вплив історичних подій на їх функціонування.

14. Самоосвітня педагогічно-краєзнавча діяльність учителя.

15. Сутність професійного самовдосконалення вчителя.

16. Систематична педагогічно-краєзнавча самоосвіта вчителя за індивідуальним планом.

17. Дослідницька діяльність учителя з краєзнавства.

18. Самоосвіта, саморозвиток, самовиховання педагога.

19. Самоаналіз педагогічно-краєзнавчої діяльності.

20. Організація та проведення творчого пошуку.

21. Педагогічне краєзнавство як засіб збагачення творчого потенціалу сучасного фахівця.

22. Особливості творчої особистості учителя школи ІІ-го, ІІІ-го ступенів.

23. Функціональна роль педагогічного краєзнавства у збагаченні творчого потенціалу вчителя середніх і старших класів.

24. Творча лабораторія вчителя.

25. Історичні аспекти розвитку освіти рідного краю.

26. Становлення і розвиток освіти Північноприазовського регіону у другій половині XIX ст.

27. Особливості педагогічної системи народних шкіл Північного Приазов’я у другій половині XIX ст.

28. Педагогічна діяльність М.О. Корфа в галузі освіти Північного Приазов’я в другій половині XIX ст.

29. Діяльності органів народної освіти з питань професійної підготовки вчителів: постанови та рішення; форми і методи професійної підготовки; кадрове забезпечення; методична робота.

30. Шкільна екскурсійно-краєзнавча робота майбутнього вчителя.

31. Музейна справа як одна із складових педагогічно-краєзнавчої діяльності вчителя.

32. Необхідність творчого характеру професійної діяльності вчителя.

33. Особливості творчої краєзнавчої діяльності вчителя історії.

34. Характеристика педагогічних умов, які сприяють творчій педагогічній діяльності вчителя.

35. Функціональна роль педагогічного краєзнавства у збагаченні творчого потенціалу вчителя середніх та старших класів.

36. Технологія планування та організації навчально-творчої діяльності учнів на уроці.

37. Нестандартні форми навчання. Позаурочні форми навчання.

38. Сутність професійного самовдосконалення вчителя. Самоосвіта, саморозвиток, самовиховання вчителя.

39. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчання.

40. Усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі.

41. Самоаналіз педагогічно-краєзнавчої діяльності.

42. Дослідницька діяльність учителя в підборі краєзнавчого матеріалу на уроці.

43. Скіфо-сарматський період території Північного Приазов’я.

44. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток Північного Приазов’я другої половини XІХ – початку ХХ століть.

45. Розвиток ремесел і промислів бердянців.

46. Розвиток торгівлі: ярмарки і базари у м. Бердянську другої половини ХІХ ст.

47. Особливості соціально-економічного розвитку Північного Приазов’я.

48. Освітній рівень жителів м. Бердянська наприкінці ХІХ ст.

49. Навчальні заклади м. Бердянська у ХІХ ст.

50. Звичаї та обряди народів Північноприазовського регіону.

51. Народний одяг і побут в Північному Приазов’ї.

52. Подвиг легендарного червоного адмірала П.П. Шмідта.

53. Дитинство П.П. Шмідта у місті Бердянську.

54. Корф М.О. про шкільну дисципліну як умову і результат навчання.

55. Корф М.О. про значення самостійної роботи для учнів.

56. Суспільно-просвітницька діяльність М.О. Каришева.

57. Зіньківський К.М. про особливості використання вчителем краєзнавчого матеріалу на уроках.

58. Зіньківський К.М. про методику шкільного краєзнавства.

59. Вороний Ф.Я. – директор Бердянської чоловічої гімназії.

60. Бродський І.І. – відомий художник Північного Приазов’я.

61. Я.П. Новицький про роль книги в житті учнів.

Читайте також:

1. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2. IV. План навчального процесу.
3. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
4. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Биття та модуляція коливань
7. Визначення модуля та напряму векторів і .
8. Вимоги безпеки й санітарії до місць проведення навчального процесу й спортивного інвентаря
9. Г. Особливості диференціації навчального процесуу школах Франції
10. Глосарій модуля 2
11. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
12. Датчики – модулятори.

Переглядів: 599