Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Порядок нарахування, вирахування та сплати (перерахування) податку до бюджету

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету

168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

168.1.3. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

168.1.4. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

168.2. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів.

168.2.1. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

168.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

168.3. Розрахунок податкових зобов’язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

168.4. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.

168.4.1. Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація)

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами Податкового кодексу

б) має право подати таку декларацію для отримання соціальної пільги.

Платники податку на доходи фізичних осіб мають подати декларацію про доходи, отримані у поточному році, до 1 квітня року, наступного за звітним.

Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом ЗО календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

 


ТЕМА 10. ПОДАТКИ, ЩО СПЛАЧУЮТЬ ЮРИДИЧНІ ТА ФІЗИЧНІ ОСОБИ

ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Платники збору

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об’єктами оподаткування.

Об’єкти оподаткування збором

Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:

колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт - товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

База оподаткування збором

База оподаткування визначається:

для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) - за об’ємом циліндрів двигуна в
куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, -
за потужністю двигуна в кВт;

для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна
в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 233.1 цієї статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.

Ставки збору

Ставки збору для колісних транспортних засобів:

для мотоциклів:

Група Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
Від до (включно)
до 500
понад 800

 

для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

 

Група Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
від до (включно)
до 1 000
1 001 1 500
1 800
2 500
2 501 3 500
3 501 4 500
4 501 5 500
5 501 6 500
понад 6 500

 

для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

для вантажних автомобілів:

Група Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
Від до (включно)
до 8 200
8 201 15 000
понад 15 000

 

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів;

для сідельних тягачів - 15 гривень за
100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

для автомобілів спеціального призначення - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

Ставки збору для суден:

для суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

 

Група Потужність двигуна, кВт Ставка збору, гривень за 1 кВт потужності двигуна
до 55 (включно) 2,5
понад 55

 

для суден, не оснащених двигуном:

 

Група Довжина корпусу судна, метрів Ставка збору, гривень за 100 сантиметрів довжини корпусу судна
до 7,5 (включно)
понад 7,5

 

Ставки збору для літаків і вертольотів:

для літаків - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

для вертольотів - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Ставки збору, встановлені пунктами 234.1-234.3 цієї статті, застосовуються:

для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;

для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися до 8 років, - з коефіцієнтом 2;

234.4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2
і 234.3 цієї статті, які використовувалися понад 8 років, -
з коефіцієнтом 3;

234.4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 цієї статті (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3
і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися понад
8 років, - з коефіцієнтом 40.

Пільги щодо збору

 

Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 235.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити збір за ставками у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

Строк сплати збору

237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Використання землі в Україні є платним. Стягнення земельного податку регулюється Податковим кодексом України

Плата за землю в Україні стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, що залежить від якості та місцезнаходження ділянки, виходячи з грошової оцінки землі. Розмір земельного податку встановлюється із розрахунку на рік і у вигляді платежів за одиницю земельні площі. При цьому величина податку не залежить від результатів господарської діяльності власників чи користувачів

Платники податку

Платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.( Стаття 269.)

 

. Об’єкти оподаткування

270.1. Об’єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

 

База оподаткування

271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)

272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

272.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

272.1.2. для багаторічних насаджень - 0,03.

272.2. За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.

 

Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)

273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:

273.2.1. за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 272 цього Кодексу;

273.2.2. за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.

 

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

 

274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

 

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб Ставки податку, гривень за 1 кв. метр Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 3 0,24  
від 3 до 10 0,48  
від 10 до 20 0,77  
від 20 до 50 1,2 1,2
від 50 до 100 1,44 1,4
від 100 до 250 1,68 1,6
від 250 до 500 1,92 2,0
від 500 до 1000 2,4 2,5
від 1000 і більше 3,36 3,0

 

275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

275.2.1. на південному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 3;

275.2.2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

275.2.3. на західному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 2,2;

275.2.4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

275.2.5. у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

275.2.6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

275.3. Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

 

Особливості встановлення ставок земельного
податку

276.1. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.2. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів:

276.3.1. міжнародного значення - 7,5;

276.3.2. загальнодержавного значення - 3,75;

276.3.3. місцевого значення - 1,5.

276.4. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.5. У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

276.6. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 цього Кодексу.

 

Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

277.1. Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

277.2. Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

281.1. Від сплати податку звільняються:

281.1.1. інваліди першої і другої групи;

281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

281.1.3. пенсіонери (за віком);

281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

281.2.1. для ведення особистого селянського господарства -
у розмірі не більш як 2 гектари;

281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара,
в містах - не більш як 0,10 гектара;

281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

 

10.3. Місцеві податки і збори

ТЕМА 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

11.1. Фінансово-податкове правопорушення, його склад і види

 

Будь-яке правопорушення, у тому числі і фінансово-податкове, з погляду юридичної науки має ознаки, що є складовими частинами правопорушення (іншими словами, склад правопорушення). Відсутність хоча б одного з елементів правопорушення спричиняє неможливість визнання правопорушення як такого.

До складу правопорушення входять:

■ об'єктивна сторона;

■ об'єкт;

■ суб'єктивна сторона;

■ суб'єкт.

Об'єктивну сторону відображає протиправне діяння, що виражається у формі фактично протиправних дій або у протиправному невиконанні запропонованої законом поведінки.

Об'єктивна сторона складається з трьох елементів:

■ діяння (дії, бездіяльність);

■ наслідок;

■ причинний зв'язок між діянням і наслідком.

Причинний зв'язок - це такий об'єктивний зв'язок між діянням і наслідком, при якому протиправне діяння передує у часі наслідкам і є головною і безпосередньою причиною, що неминуче ініціює даний наслідок, тобто шкода, що виражається в сукупності негативних наслідків.

Шкода - наслідок, що може носити матеріальний, фізичний і інший характер та зазіхати на суспільний і індивідуальний інтерес.

Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, на які зазіхають, чи правопорушення визначених благ.

Суб'єктивна сторона правопорушення означає, що правопорушенням визнається лише винне діяння, тобто такі дії, що на момент здійснення знаходилися під контролем волі і свідомості особи, тобто передбачалася можливість вибору іншого варіанта поводження.

Суб'єктивна сторона виражається в двох формах провини:

■ намір (прямої, непрямий);

■ необережність.

Прямий намір - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає і бажає настання негативних наслідків.

Непрямий намір - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає негативні наслідки, однак легковажно відноситься до можливості їх настання.

Необережність поділяється на:

■ протиправну самовпевненість;

■ протиправну недбалість.

Протиправна самовпевненість - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, однак сподівається, що воно не наступить.

Протиправна недбалість - суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча в силу свого розвитку мав і міг передбачити.

У залежності від форми суб'єктивної сторони існує різна міра покарання.

Порок волі, обумовлений неосудністю, малолітнім віком, фізичним чи психічним примусом, є юридичною умовою, за якої діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно має шкідливий наслідок.

Суб'єкт правопорушення - це деликтоспособна особа, яка зробила правопорушення.

Делікт - здатність перетерплювати покарання.

Деліктоздатність є однією зі складових дієздатності. Однак вік у деліктоздатності і дієздатності не збігається.

Виходячи з перерахованих складових частин правопорушення, варто розглядати фінансово-податкові правопорушення.

Але для визначення фінансово-податкового правопорушення необхідно аналізувати об'єктивний бік правопорушення, а саме суспільні відносини, на які зазіхає фінансово-податкове правопорушення.

У даному випадку це відносини, що виникають у сфері мобілізації, розподілу і використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

Податкове правопорушення - протиправний, винний вчинок (дія чи бездіяльність) особи, пов'язана з невиконанням чи неналежним виконанням обов'язків зі сплати обов'язкового платежу податкового характеру, за що встановлено юридичну відповідальність.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що складаються із приводу забезпечення надходження податків і інших обов'язкових платежів у бюджет чи відповідні фонди, між суб'єктами податкових правовідносин.

Суб'єктом правопорушення виступає особа, яка відповідно до закону зобов'язана сплачувати податки у відповідному розмірі й у встановлений час. Здебільшого суб'єктом правопорушення є платник чи суб'єкт оподатковування, однак у деяких випадках суб'єктом правопорушення можуть бути контролюючі органи.

У залежності від характеру поводження і діяльності суб'єктів податкових правовідносин можна виділити такі види податкових правопорушень:

а) у залежності від об'єкта оподатковування:

■ утаювання доходу;

■ заниження доходу;

■ відсутність обліку об'єкта оподатковування чи проведення його обліку з порушенням встановленого порядку;

■ несвоєчасна сплата податку;

■ непредставлення документів й іншої інформації та ін.;

б) у залежності від спрямованості дій:

■ правопорушення проти системи податків;

■ правопорушення проти прав і воль платників податків;

■ правопорушення проти порядку проведення бухгалтерського обліку і звітності;

■ правопорушення проти контролюючих функцій податкових органів і т. д.;

в) у залежності від характеру санкцій і галузей права, що їх регулює:

■ фінансове;

■ адміністративне;

■ кримінальне;

■ дисциплінарне.

г) у залежності від міри суспільної небезпеки:

■ податкові злочини;

■ податкові провини.

Податкові правопорушення є підставою для настання негативних наслідків для суб'єктів правопорушення - юридичної відповідальності.

 

11.2. Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства та її класифікація

Юридична відповідальність - це реакція держави на здійснення правопорушення.

У цьому змісті юридична відповідальність - обов'язок особи перетерплювати визначені позбавлення державно-владного характеру, передбачені законом за здійснення правопорушення.

Попередження податкових правопорушень не завжди досягає своєї мети, тому особливого значення набуває регулювання покарання за здійснення податкових провин і злочинів.

Класифікація юридичних санкцій:

І. За функціональним призначенням:

1) каральна відповідальність, спрямована на покарання суб'єкта правопорушення;

2) виховна відповідальність, спрямована на запобігання в майбутньому здійснення подібних злочинів як суб'єктом правопорушення, так і іншими учасниками податкового права;

3)відновлююча відповідальність, спрямована на відновлення стану об'єкта правопорушення.

II. За об'єктом позбавлення:

1) майнова відповідальність, що впливає безпосередньо на майновий стан суб'єкта;

2) особиста відповідальність, що впливає безпосередньо на самого суб'єкта, його соціальний статус чи положення в суспільстві (наприклад, позбавлення волі, позбавлення права займатися певною діяльністю або займати певну посаду).

III. За галузевим характером:

1) кримінальна відповідальність. Карні санкції застосовуються за податкові злочини. В даний час подібні злочини регулюються ст. 212 Кримінального кодексу України (ухиляння від сплати податків).

Кримінальна відповідальність характеризується деякими особливостями:

■ суб'єктами відповідальності завжди є фізичні особи (платники податків або посадові особи);

■ регулюється кримінально-правовими нормами;

■ здійснюється тільки в судовому порядку;

■ характеризується визначеними процесуальними особливостями, такими як запобіжні заходи;.

2) адміністративна відповідальність виникає за здійснення податкової провини і має ті ж особливості, що і кримінальна відповідальність, за винятком процесуальних особливостей. З усіх видів адміністративної відповідальності за податкову провину застосовується тільки один - штраф. Особливостями адміністративних санкцій є:

■ відсутність важких правових наслідків;

■ застосування стосовно менш важких податкових правопорушень (провин);

■ не тягнуть судимості.

Фінансові санкції — це покарання за здійснення податкового правопорушення в порядку, встановленому фінансово-правовими нормами з метою реалізації суспільних інтересів з забезпечення грошових надходжень у бюджет. Фінансові санкції відрізняються від адміністративних, котрі застосовуються за податкові правопорушення, за такими підставами:

■ за суб'єктами (якщо при адміністративних - це тільки фізичні особи, то при фінансових - і юридичні, і фізичні).

■ адміністративні санкції реалізуються в грошовій формі, тоді як фінансові санкції значно ширші за грошові.

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає у формі:

■ стягнення всієї суми укритого чи заниженого податку;

■ штрафу (що накладається податковими органами);

■ пені, що стягується з платника за затримку внесення податку.

Дисциплінарні санкції становлять форму впливу адміністрації підприємств, установ і організацій за здійснення дисциплінарних провин, пов'язаних з податковими правопорушеннями. Дані правопорушення знаходяться на перетині адміністративної і дисциплінарної відповідальності, в основі яких лежить невиконання чи неналежне виконання обов'язків зі сплати податку платником як робітником конкретного підприємства, установи, організації. При невиконанні їм особистих податкових зобов'язань відповідальність настає у встановленому законом порядку.


ТЕМА 12. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. III. Виконання бюджету
  3. The peace – порядок
  4. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
  5. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  6. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
  7. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  8. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
  9. База оподаткування
  10. База оподаткування
  11. База оподаткування
  12. База оподаткування




Переглядів: 303

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок сплати податку | Поняття державного кредиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.073 сек.