Принципи нормування праці

Для забезпечення виконання завдань нормування праці ґрунтується на певних наукових принципах, дотримання яких гарантує підвищення продуктивності суспільної праці:

ü принцип відповідності,

ü принцип прогресивності,

ü принцип наукової та організаційно-технічної обґрунтованості,

ü принцип єдності, рівнонапруженості норм,

ü принцип обов'язковості комплексності норм,

ü принцип регламентації складу робіт та умов виконання норм,

ü принцип оптимального вибору об'єкта нормування,

ü принцип демократичного залучення трудящих.

Принцип забезпечення максимальної відповідності норм суспільно необхідним витратам праці. Якщо норми витрат праці на окремому підприємстві значно вищі суспільно необхідних, то це робить його діяльність збитковою, нерентабельною, призводить до банкрутства. Якщо ж підприємство впроваджує більш економні норми праці, воно знижує витрати, підвищує конкурентоспроможність своєї продукції на ринку.

Принцип необхідності забезпечення прогресивності норм засновується на доведенні їх до рівня витрат праці, який нижче суспільно необхідного.

принцип наукової та організаційно-технічної обґрунтованості норм характеризується рівнем використання досягнень науки за умови повної відповідності розроблених норм реально досяжної продуктивності праці та максимального використання виробничих резервів.

Під організаційно-технічною обґрунтованістю норм розуміють повноту врахування при їх розробці всіх виробничих факторів, що впливають на продуктивність праці. Необґрунтовані норми гальмують підвищення ефективності праці.

принцип єдності застосованих норм, рівної напруженості основується на отриманні за їх допомогою однакових результатів в ідентичних організаційно-технічних умовах. Це повинно забезпечити встановлення однакових норм витрат праці на однакові роботи, що виконуються в аналогічних організаційно-технічних умовах, незалежно від галузевого профілю підприємства.

принцип обов'язкового комплексного охоплення всього обсягу робіт обґрунтованими нормами з урахуванням всіх наявних на підприємстві факторів полягає у тому, що нормування повинно охоплювати весь комплекс факторів продуктивності праці на робочих місцях: технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, природнокліматичних, психофізіологічних.

принцип чіткої регламентації складу робіт та організаційно-технічних умов їх виконання, що враховуються при розробці норм полягає в тому, що у виробничих умовах лише найдоцільніша організація дає найбільш ефективні результати. Всі надлишкові елементи трудового процесу ведуть до надмірних витрат праці.

принцип оптимального вибору об'єкта дослідження як одиниці нормування праці полягає у тому, що кожний об'єкт нормування повинен мати таке визначення за функцією та робочим місцем, яке дозволило б чітко відрізняти його від інших об'єктів і точно фіксувати час виконання конкретної роботи, операції.

Принцип демократичного широкого залучення трудящих до розробки норм праці передбачає ініціативу робітників в освоєнні, впровадженні прогресивних норм, їх перегляді, розширенні прав трудових колективів у встановленні міри праці з урахуванням умов праці та її напруженості на конкретних робочих місцях.

Відповідно до мети, завдань та принципів складається зміст процесу нормування праці на підприємстві. Це:

ü вивчення та аналіз змісту і характеру праці відповідної категорії персоналу в цілому та окремих професійно-кваліфікаційних груп зокрема у реальних організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умовах;

ü вивчення передового науково-технічного виробничого вітчизняного та закордонного досвіду, аналіз можливостей впровадження його в умовах підприємства;

ü встановлення конкретної мети розробки певної норми, визначення вимог до неї, вибір методу нормування, вирішення питання необхідності проведення науково-дослідних робіт, що передують розробці норми, чи наявній можливості використання для цього типових галузевих або інших існуючих норм;

ü проектування виконання роботи, ефективного складу її процесів, послідовності виконання у часі, що найповніше відповідало б організаційно-технічним умовам виробництва; відповідно до цього встановлення необхідного ступеня деталізації трудового процесу, способу спостереження і фіксації результатів, кількості спостережень;

ü апробація норм, оцінка їх економічної ефективності, аналіз тенденцій змін організаційно-технічних умов, уточнення норм;

ü впровадження норм на конкретні робочі місця у виробничому процесі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність нормування праці	\|	Поділ і кооперування праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.