Установлення норм часу при виконанні верстатних робіт

ТЕМА 10. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА

У нормуванні механообробних процесів найбільш складною і трудомісткою процедурою є встановлення норми основного часу, оскільки всі інші елементи поштучного часу, як правило, визначаються за нормативами.

Методика розрахунку норми основного часу на технологічний перехід (механообробні процеси у машинобудуванні)

Час основної роботи Т_о розраховується за відповідними для кожного виду робіт формулами машинного часу Т_м. Ці формули вказують на залежність тривалості машинного часу від обсягу роботи і режимів різання.

Товщина шару матеріалу, яка знімається у процесі оброблення поверхні заготовки, називається припуском на оброблення h. Цей припуск можна зняти за один або кілька проходів інструмента. Товщина шару матеріалу, який знімається за один прохід, називається глибиною різання t. Кількість проходів визначається як відношення припуску на оброблення заготовки h до глибини різання t:

, (10.1)

Подача різального інструмента S – це відстань його переміщення відносно оброблюваної заготовки в міліметрах за хвилину або відповідне переміщення заготовки відносно інструмента (фрезерні, поперечно-стругальні верстати).

Швидкість різання V – це інтенсивність переміщення різального інструмента відносно оброблюваної поверхні заготовки в напрямку головного робочого руху в одиницю часу, м/хв. Швидкість різання залежить від твердості матеріалу заготовки і враховується для обчислення норми машинного (основного) часу через кількість обертів п заготовки чи різального інструмента:

, (10.2)

де V – швидкість різання, м/хв;

d – діаметр заготовки (інструмента), мм;

1000 – числовий множник для переводу метрів у міліметри.

Машинний час Т_м виконання певного технологічного переходу на металообробному верстаті обчислюється за такою універсальною формулою:

, (10.3)

де – розрахункова відстань, яку має пройти інструмент за один прохід, мм, яку дістанемо за формулою

, (10.4)

де – довжина оброблюваної поверхні заготовки за кресленням, мм;

– відстань врізання та виходу інструмента, мм;

– додаткова відстань руху інструмента для взяття пробної стружки, мм;

– кількість проходів;

– хвилинна подача для обточування, свердління і чистового фрезерування, що розраховується за формулою

, (10.5)

де – подача на одне обертання заготовки (свердла, фрези), мм.

Для чорнового фрезерування

, (10.6)

де – подача на один «зуб»;

– кількість різальних пластинок (різців) у багатолезовому інструменті (фрезі).

Глибина різання, подача і швидкість різання визначаються за допомогою нормативів режимів різання або за емпіричними формулами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунок оптимальних норм обслуговування та чисельності персоналу	\|	Порядок вибору параметрів режимів різання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.