• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 12. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ СЛУЖБОВЦІВ

Найбільш доцільне таке визначення груп управлінського персоналу:

— лінійні керівники, що здійснюють загальне керівництво працівниками підлеглої їм структури управління виготовленням про­дукції (цехами, дільницями, змінами, бригадами, ланками);

— функціональні керівники, які здійснюють фахове керівництво підлеглими спеціальними підрозділами (відділами, бюро, лабораторіями), діяльність яких спрямована на забезпечення безпере­бійного виробництва продукції за рахунок своєчасного розв'я­зання фахових проблем;

—службовці, які здійснюють інженерно-технічні функції за­безпечення виробництва у складі відповідних технічних, технологічних, конструкторських відділів, бюро, лабораторій;

—службовці, які здійснюють економічні, організаційні та фінансові функції забезпечення виробництва у складі відповідних еко­номічних, планових, організаційних, обліково-фінансових, постачаль­них, маркетингових та ін. підрозділів;

—інші службовці, зайняті технічним виконанням діловодства, інформаційним і господарським обслуговуванням виробництва та персоналу (тобто технічні виконавці).

На практиці до нормування праці керівників, фахівців та інших службовців має місце застосування таких показників:

— ступінь завантаження виконавця основними роботами, який визначають як відношення нормативної трудомісткості запланованих (чи вже виконаних) робіт, відповідних за складністю кваліфікації службовця, до корисного фонду його робочого часу;

— ступінь завантаження виконавця нормованими роботами, який визначають як відношення трудомісткості всіх запланованих (чи вже виконаних) робіт згідно з установленими нормами робіт (що належать до конкретної функції керування) до корисного фонду робочого часу службовця. Цей показник найбільш узагальнений і дозволяє аналізувати витрати керівної праці з урахуванням її редукції. Проте без оцінки ступеня завантаження основними роботами неможливо об'єктивно проаналізувати інтенсивність праці керівника чи фахівця;

— ступінь використання робочого часу виконавця, який визначають виключенням з робочого часу суми так званих формальних втрат робочого часу (простої, виконання робіт, що не належать до функцій даного працівника, і т. ін.) і відношенням решти тривалості часу до тривалості робочого часу.

Тому в нормуванні праці цих працівників підприємства більш продуктивне впровадження:

— методів, щоґрунтуються на попередньому вивченні витрат робочого часу;

— методів, що ґрунтуються на попередньому статистичному аналізі чисельності;

— методів математичної статистики та бальних оцінок [34].

Методи першої групи (розрахунково-аналітичні) спираються на попередню розробку нормативних матеріалів та аналітично-дослідні роботи з вивчення витрат робочого часу в кожному ок­ремому випадку.

Методи другої групи передбачають розробку й застосуван­ня нормативів чисельності та норм обслуговування.

Застосування бальних оцінок основних факторів (особли­востей трудового процесу і виробництва в цілому, що визначають чисельність службовців у підрозділах підприємства) відбувається на основі попередньої бальної оцінки в умовних одиницях, що дає змогу звести всі різноманітні показники вимірювання результатів праці трудівників до єдиного однорідного вимірника і визначити за бальною шкалою сумарної оцінки значення цих факторів (про­відних техніко-економічних показників конкретного підприємства), нормативну чисельність службовців відповідного структурного підрозділу.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
3. Адаптація працівників.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
6. Акти з охорони праці в організації.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Алкоголізм і безпека праці.
9. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
10. Аналіз і оцінка стану охорони праці
11. Аналіз оплати праці
12. Аналіз продуктивності праці

Переглядів: 964