Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Ключові терміни та поняття

ОСОБЛИВОСТІ ВОЄННИХ ДІЙ ВЛІТКУ—ВОСЕНИ 1941 рр.


· Державний комітет оборони (ДКО)

· Ставка Верховного головнокомандування

· Наказ №227

 

· заградзагони

· військовополонені

· штрафбати

· політв’язні

· тоталітарні методи


Мобілізаційні заходи 1941 року. Не дивлячись на по­чатковий шоковий стан перших днів війни і деяку за­пізненість в прийнятті рішень, було проведено низку мо­білізаційних заходів з боку керівництва СРСР. Перш за все воно закликало народ до Великої Вітчизняної вій­ни. ЗО червня 1941 р. було створено Державний Комітет Оборони (ДКО), який займався мобілізацією засобів і ресурсів відсічі ворогові й на території України. На про­тязі перших трьох місяців війни з областей України в діючу армію було відправлено 2,5 млн. чол. Десятки й сотні тисяч поповнювали винищувальні батальйони, які виловлювали диверсантів-парашутистів.

Водночас йшла перебудова народного господарства на воєнний лад: відмінялися відпустки, збільшився робочий день, вводилися понаднормативні роботи, сотні заводів переводилися на виробництво озброєння. Від­бувалася евакуація основного промислового комплексу та науково-освітніх закладів з територій, що могли най­ближчим часом попасти під нацистську окупацію: в схід­ні райони Російської Федерації з України було переба­зовано 550 підприємств, 3,5 млн. робітників і службов­ців.

Оборонні бої в Україні влітку та восени 1941 року. В нерівних кровопролитних боях цього трагічного періо­ду радянські воїни й офіцери чинили жорстокий опір. Але в хаосі початкового періоду війни вони не мали можливості сповна виконати свій військовий обов’язок: не вистачало навіть гвинтівок. До середини липня Пів-денно-Західний фронт втратив майже 2700 танків (з 4200), в авіаційних частинах залишилося всього 249 літаків. Сотні тисяч солдат і офіцерів загинули, або потрапили у ворожий полон. Намагання Ставки опанувати обстановку на місцях не давало належного ефекту.

Не дивлячись на поширення патріотичного руху в підтримку фронту, формування винищувальних баталь­йонів для охорони тилових районів від диверсантів і формування загонів народного ополчення, обстановка на фронті залишалася складною. Найголовнішою пере­могою німців стало знищення у вересні 1941 р. величез­них радянських сил в районі Києва і захоплення 650 тис. полонених.

Трагічні наслідки літньо-осінньої воєнної кампанії на підступах до столиці України були пов'язані з тим, що депресія від перших невдач Червоної Армії, що охо­пила Сталіна на початку війни, вже в липні змінилася гарячковою, волюнтаристською діяльністю, що прояви­лася в некомпетентному втручанні у складні воєнні про­блеми на місцях. Так було і в битві за Київ: Сталін ні­чим необґрунтовано заборонив залишати столицю Ук­раїни, коли її вже було неможливо обороняти, нависла пряма загроза її оточення. Страх перед Сталіним, що пересилював у воєначальників страх перед німцями, некомпетентність і самовпевненість деяких з них мали катастрофічні наслідки.

Почалася 72-денна оборона Києва. До складу військ Південно-Західного фронту влилося 200 тис. мешканців столиці.

Німецькі війська і 18 румунських дивізій відтіснили радянські війська з Кишинева й зупинилися на початку серпня під Одесою, оборона якої продовжувалася 73 дні.

На правому фланзі Південного фронту противник, прорвавши цей фронт, оточив знесилені частина 6-ї та 12-ї армії в районі Умані і вийшов до Дніпра. Радянсь­кі війська залишили Запоріжжя, Дніпропетровськ, Чер­нігів.

Водночас в районі Кременчука, де знаходився стик Південно-Західного й Західного фронтів, німецькі вій­ська прорвали оборону радянських військ на Дніпрі й захопили плацдарм на лівому березі. Танкова група Клейна й танкове з'єднання Гудеріана (перекинуте сю­ди з групи армій «Центр»), з'єднавшись, оточили чоти­ри армії Південно-Західного фронту на Полтавщині в район Лохвиці. Тут загинули в нерівному бою командую­чий фронтом генерал-полковник М. Кирпоніс та член Військради М. Бурмистренко, багато інших командирів. Тут Радянська Армія втратила принаймні півмільйона чоловік.

19 вересня гітлерівці зайняли Київ. Розбившись на багато малочисельних загонів, війська залишали Київ, самостійно виривалися з оточення, тисячі й тисячі сол­дат загинули, 665 тис. опинилися в полоні. Ця трагедія була однією з найкрупніших невдач Червоної Армії в 1941 році.

Південно-Західний фронт ціною великих зусиль вда­лося відновити, командуючим було призначено марша­ла С. Тимошенка, але зупинити ворога вже було не­можливо. 25 жовтня ворог захопив Харків. Війська Пів­денного фронту, відступаючи, зупинили німецькі части­ни лише на відстані 50 км. від Ростова-на-Дону.

В південних областях України становище було не кращим. Глибоко в тилу ворога залишилася Окрема Приморська армія, яка при підтримці Чорноморського флоту обороняла Одесу. Не вдалося утримати Крим, і війська 51-ї армії евакуювалися на Таманський пів­острів.

Таким чином, на протязі літа—осені 1941 р. німець­кі війська разом з своїми союзниками, долаючи шале­ний опір Червоної Армії, захопили всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної й Крим.

Сталінська адміністративно-командна система, яка поставила країну перед загибеллю, мусила тепер рятувати її. Гасло, яке з’явилося в перші дні війни „Все для фронту, все для перемоги” і визначало увесь сенс суспільного життя, було доповнен надзвичайно жорстокими наказами Сталіна: №270 (серпень 1941 р.) та № 227 („Ні кроку назад”, липень 1942 р.) Ці накази нерідко невипраданно прирікали на загибель цілі військові з’єднання і визначали трагічну суть воєнний дій початкового періоду війни.

Характерні риси воєнних дій влітку та восени 1941 року:

— практично всі вони носили оборонний характер, відбувалися в нерівних кровопролитних боях, в ході яких радянські воїни робили відчайдушні спроби затри­мати просування ворожих полчищ, що мали вже досвід війни, були краще технічно озброєні й мали переваги в воєнній тактиці;

— радянські війська несли величезні втрати у воєнній техніці та в людях;

— руйнівна суміш некомпетентності, дезорганізації управління, неузгодженості, а саме головне - страх перед Сталіним командуючих фронтів та інших воєначальни­ків, з одного боку, й необґрунтованість неодноразових «вказівок» самого Сталіна, з іншого боку;

— відчутним було недостатня кількість воєначальни­ків вищого рангу, знищених напередодні війни;

— старим традиціям тоталітарного режиму відпові­дав й режим воєнного становища, що вводився в тило­вих регіонах з допомогою сили й жорстокого терору. З перших днів війни почалися арешти «підозрюваних осіб». Жертвами стали й ті, хто знаходився в тюрмах з довоєнного часу, їх розстрілювали, не в змозі вчасно евакуювати. Так, тільки у Львові, Самборі, Станіславі, Рівному та Луцьку в перший місяць війни було розст­ріляно понад 15 тис. політичних в'язнів. В той же час випускали на свободу багатьох злочинців, яких потім окупанти вербували собі в помічники.

 

З а п и т а н н я:

1. Назвіть основні битви літньо-осінньої воєнної кампанії 1941 року.

2. Яка з них мала найтрагічніші наслідки?

3. Доведіть на прикладах, що відсіч агресорові в початковий період війни була всенародним подвигом.

4. Які ознаки говорять про те, що в стратегічному керівництві армією в перший період війни була криза?

5. Які особливості воєнних дій в розглядуваний період Ви мо­жете назвати?

6.Наказу №227 істрики дають різну оцінку: одні вважають, що він сприяв боєздатності радянських військ; інші-що він базувався на стахові перед покаранням, тому не міг спиятити зміцненню морального стану військ. Яку з цих точок зору поділяєте? Чому?


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 493

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.