Ключові терміни та поняття

НІМЕЧЧИНИ ТА Її СОЮЗНИКАМИ

ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ ВІЙСЬКАМИ НАЦИСТСЬКОЇ

ТОТАЛЬНА ВІЙНА НА ЗНИЩЕННЯ.

· план „Велика Німеччина”

· „План Барбаросса”

· план „Зелена папка”

· план „Ост”

· Друга світова війна

· „Нахтігаль”

· „Роланд”

· ОУН(б)

· Геополітичні інтереси

· Акт проголошення відновлення Української держави

«План Барбароса», відомий як директива № 21, Гітлер підписав 18 грудня 1940 р.

На світанку 22 червня 1941 р. за цим планом уздовж величезного фронту, що простягнувся на 3 тис. км. від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, 3-міль-йонні війська Німеччини та її союзників атакували 2-мільйонні радянські воєнні сили водночас на трьох напрямках — ленінградському, московському та київському.

Особливе місите в загарбницьких планах гітлерівського рейху відводилося Україні.Насамперед, вона мала бути розчленована. Згідно генерального плану «Ост» фашисти мали намір впродовж ЗО років виселити з України десятки мільйонів людей, натомість переселити німців-колоністів. Україна мала назавжди стати аграрною колонією. Нарешті, за планом економічного грабунку (т. зв. «Зелена папка») після окупації України велику частину її земель, як плату за участь у розбої, передбачалося передати сателітам фашистської Німеччини.

Саме тому в задуманому бліцкригу (план блискавичної війни) гітлерівці поставили перед групою армії «Південь» (найбільша частина німецьких сил) завдання: якомога швидше нанести головний удар у напрямку на Київ, захопити переправи, створити сприятливі умови для просуванню вглиб України: на Лівобережжя, Донбас та Крим.

Водночас румунські війська наносили удар на півдні—через Молдавію, південні райони Правобережної України, Крим.

Перші бойові дії на території України були надзвичайно кровопролитні, з трагічними наслідками. Німці здобули ряд вражаючих перших перемог. І хоча в цих перших боях на державному кордоні проти військ Київського (так само як і Прибалтійського та Західного) Особливих військових округів прикордонники та гарнізони укріплених районів України помітно деморалізували ворога, який вже звик до легких перемог на Заході, і поховали надії нацистів на бліцкриг, все ж таки зупинити фашистські полчища вони не змогли.

Причини невдач Червоної Армії: — внутрішня обстановка в країні була вкрай несприятливою, тоталітарний режим впродовж 30-х років репресував кращі воєнні кадри: за станом на 1941 р. в сухопутних військах не вистачало майже 67 тис. командирів, а в авіаційних підрозділах недокомплект досягав 1/3;

— радянська військова техніка поступалася німецькій, переозброєння відбувалося дуже повільно;

— Сталін та його оточення не довіряло фактам, які переконливо свідчили про підготовку Німеччини до вторгнення в СРСР;

— коли ж, нарешті, стало ясно, що війна все-таки почнеться, й було дано розпорядження про приведення військ в бойову готовність, було вже пізно: війна почалася;

— істотні недоліки мала дислокація радянських військ: напрямок Мінськ-Смоленськ вважався другорядним, а агресор почав наступ саме тут;

— сталінське керівництво фактично дезорієнтувало країну і армію, переконуючи їх в тому, що в майбутній війні радянські війська будуть вести воєнні дії «на ворожій території», «малою кров'ю»;

— застарілою була воєнна доктрина;

— неадекватною швидкому німецькому наступу була реакція радянського керівництва на драматичну ситуацію, яка склалася на фронтах в перші дні війни: документ про мобілізацію з'явився лише через добу після початку війни; Ставку Головного Командування, утворену на другий день війни, до 10 липня ніхто не очолював; Сталін звернувся до народу лише 3 липня тощо.

Наступ німецьких військ. Вже в перший день на радянських аеродромах було знищено 1200 бойових літаків, мости, залізничні вузли, склади боєприпасів, пального та продуктів.

На Україні основний удар з самого початку війни було нанесено по військам Південно-Західного фронту. Тут були зосереджені всі танки противника, авіація й понад 80 % піхотних дивізій групи армій «Південь». Цілий тиждень (23—29 червня) в районі Луцька — Броди—Рівне—Дубно тривав найкрупніший танковий бій початкового періоду війни (2 тис. танків з обох боків). Радянські танкісти, озброєні застарілими типами бойових машин, понесли величезні втрати. Але Південно-За-хідний фронт було врятовано від оточення й повного знищення. Покидаючи Західну Україну, його війська поспішно відступали. ЗО червня бої вже йшли на відстані 100—200 км від кордону. Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів.

Ілюзорні надії ОУН досягнути самостійності України з допомогою Німеччини. ЗО червня, зразу ж після відступу радянських військ зі Львова, керівники ОУН-Б при підтримці батальйону «Нахтігаль» скликали Українські національні збори, які прийняли рішення про відновлення державної незалежності України й формування національного уряду, прем'єром якого став Ярослав Стецько, один з провідних діячів ОУН. «Акт проголошення відновлення Української держави» й благословення митрополита УГКЦ Андрея Шептицького були широко обнародувані.

Уряд нацистської Німеччини відмовився підтримати проголошення Української держави. 9 липня уряд Стецька було розігнано. 11 вересня за наказом Гітлера було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька, деяких членів уряду, всього понад 300 членів ОУН. 15 керівних діячів організації розстріляно. Пізніше в Освенцімі були замучені два брати С. Бандери. Ці репресії так вплинули на настрої в батальйонах «Роланд» і «Нахтігаль», що вони відмовилися виконувати накази нацистів. Трохи пізніше вони були розпущені, а їх українські офіцери заарештовані (в німецьких концтаборах майже до кінця війни просидів С. Бандера). ОУН перейшла до підготовки власних збройних сил для боротьби з окупантами й розширення підпільної мережі. Віднині ОУН переходить до боротьби на два фронти - проти фашистських загарбників та радянської влади.

Продовження німецького наступу й окупації України. Завдаючи ударів, знекровлюючи противника, радянські війська з важкими боями відступали на схід. З липня ворог захопив Тернопіль. Він прорвав оборону Південно-Західного фронту в районі Новоград-Волинський — Шепетівка й розгорнули наступ на Київ. 11 липня по Житомирській трасі німецькі війська підійшли до р. Ірпінь, що протікала в 15 км. від столиці України.

Період з липня по вересень був надзвичайно тяжким для Червоної Армії, яка в нерівних кровопролитних боях робила відчайдушні спроби затримати просування броньованих полчищ. Багато її підрозділів і частин потрапляли в оточення, з якого вирватися вдавалося далеко не всім. Мужньо трималися захисники Києва, оборона якого тривала з 11 липня до 26 вересня та Одеси — з 5 серпня до 16 жовтня 1941 р. Восени зав'язалися жорстокі бої на підступах до Харкова та Донбасу. До кінця 1941 р. німці окупували майже всю Україну, контролювали близько 80 млн. чол., або 42 % населення Радянського Союзу.

З а п и т а н н я:

1. Яке місце в планах гітлерівського рейху посідала Україна?

2. Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?

3. Назвіть основні воєнні операції, які привели до окупації нацистськими військами майже всієї території України?

4. Що Ви знаєте про спробу ОУН відновити Українську незалежну державу? Чим вона скінчилася?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.