Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ключові терміни та поняття

НІМЕЧЧИНИ ТА Її СОЮЗНИКАМИ

ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ ВІЙСЬКАМИ НАЦИСТСЬКОЇ

ТОТАЛЬНА ВІЙНА НА ЗНИЩЕННЯ.


· план „Велика Німеччина”

· „План Барбаросса”

· план „Зелена папка”

· план „Ост”

· Друга світова війна

· „Нахтігаль”

· „Роланд”

· ОУН(б)

· Геополітичні інтереси


· Акт проголошення відновлення Української держави

 

«План Барбароса», відомий як директива № 21, Гітлер підписав 18 грудня 1940 р.

На світанку 22 червня 1941 р. за цим планом уздовж величезного фронту, що простягнувся на 3 тис. км. від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, 3-міль-йонні війська Німеччини та її союзників атакували 2-мільйонні радянські воєнні сили вод­ночас на трьох напрямках — ленінградському, москов­ському та київському.

Особливе місите в загарбницьких планах гітлерівсько­го рейху відводилося Україні.Насамперед, вона мала бути розчленована. Згідно генерального плану «Ост» фашисти мали намір впродовж ЗО років виселити з Ук­раїни десятки мільйонів людей, натомість переселити німців-колоністів. Україна мала назавжди стати аграр­ною колонією. Нарешті, за планом економічного грабунку (т. зв. «Зелена папка») після окупації України велику частину її земель, як плату за участь у розбої, перед­бачалося передати сателітам фашистської Німеччини.

Саме тому в задуманому бліцкригу (план блиска­вичної війни) гітлерівці поставили перед групою армії «Південь» (найбільша частина німецьких сил) завдан­ня: якомога швидше нанести головний удар у напрямку на Київ, захопити переправи, створити сприятливі умови для просуванню вглиб України: на Лівобережжя, Дон­бас та Крим.

Водночас румунські війська наносили удар на півдні—через Молдавію, південні райони Правобережної України, Крим.

Перші бойові дії на території України були надзвичайно кровопролитні, з трагічними наслідками. Німці здобули ряд вражаючих перших перемог. І хоча в цих перших боях на державному кордоні проти військ Київ­ського (так само як і Прибалтійського та Західного) Особливих військових округів прикордонники та гарнізо­ни укріплених районів України помітно деморалізували ворога, який вже звик до легких перемог на Заході, і поховали надії нацистів на бліцкриг, все ж таки зупини­ти фашистські полчища вони не змогли.

Причини невдач Червоної Армії: — внутрішня обста­новка в країні була вкрай несприятливою, тоталітарний режим впродовж 30-х років репресував кращі воєнні кадри: за станом на 1941 р. в сухопутних військах не ви­стачало майже 67 тис. командирів, а в авіаційних під­розділах недокомплект досягав 1/3;

— радянська військова техніка поступалася німець­кій, переозброєння відбувалося дуже повільно;

— Сталін та його оточення не довіряло фактам, які переконливо свідчили про підготовку Німеччини до вторг­нення в СРСР;

— коли ж, нарешті, стало ясно, що війна все-таки поч­неться, й було дано розпорядження про приведення військ в бойову готовність, було вже пізно: війна почалася;

— істотні недоліки мала дислокація радянських військ: напрямок Мінськ-Смоленськ вважався другоряд­ним, а агресор почав наступ саме тут;

— сталінське керівництво фактично дезорієнтувало країну і армію, переконуючи їх в тому, що в майбутній війні радянські війська будуть вести воєнні дії «на во­рожій території», «малою кров'ю»;

— застарілою була воєнна доктрина;

— неадекватною швидкому німецькому наступу була реакція радянського керівництва на драматичну ситуа­цію, яка склалася на фронтах в перші дні війни: доку­мент про мобілізацію з'явився лише через добу після початку війни; Ставку Головного Командування, утво­рену на другий день війни, до 10 липня ніхто не очолю­вав; Сталін звернувся до народу лише 3 липня тощо.

Наступ німецьких військ. Вже в перший день на ра­дянських аеродромах було знищено 1200 бойових літаків, мости, залізничні вузли, склади боєприпасів, паль­ного та продуктів.

На Україні основний удар з самого початку війни було нанесено по військам Південно-Західного фронту. Тут були зосереджені всі танки противника, авіація й понад 80 % піхотних дивізій групи армій «Південь». Цілий тиждень (23—29 червня) в районі Луцька — Броди—Рівне—Дубно тривав найкрупніший танковий бій початкового періоду війни (2 тис. танків з обох боків). Радянські танкісти, озброєні застарілими типами бойових машин, понесли величезні втрати. Але Південно-За-хідний фронт було врятовано від оточення й повного зни­щення. Покидаючи Західну Україну, його війська по­спішно відступали. ЗО червня бої вже йшли на відстані 100—200 км від кордону. Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів.

Ілюзорні надії ОУН досягнути самостійності Украї­ни з допомогою Німеччини. ЗО червня, зразу ж після від­ступу радянських військ зі Львова, керівники ОУН-Б при підтримці батальйону «Нахтігаль» скликали Українські націо­нальні збори, які прийняли рішення про відновлення державної незалежності України й формування націо­нального уряду, прем'єром якого став Ярослав Стецько, один з провідних діячів ОУН. «Акт проголошення від­новлення Української держави» й благословення митро­полита УГКЦ Андрея Шептицького були широко обнародувані.

Уряд нацистської Німеччини відмовився підтримати проголошення Української держави. 9 липня уряд Стецька було розігнано. 11 вересня за наказом Гітлера було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька, деяких членів уряду, всього понад 300 членів ОУН. 15 керівних діячів організації розстріляно. Пізніше в Освенцімі були заму­чені два брати С. Бандери. Ці репресії так вплинули на настрої в батальйонах «Роланд» і «Нахтігаль», що вони відмовилися виконувати накази нацистів. Трохи пізніше вони були розпущені, а їх українські офіцери заарешто­вані (в німецьких концтаборах майже до кінця війни просидів С. Бандера). ОУН перейшла до підготовки влас­них збройних сил для боротьби з окупантами й розши­рення підпільної мережі. Віднині ОУН переходить до боротьби на два фронти - проти фашистських загарбників та радянської влади.

Продовження німецького наступу й окупації України. Завдаючи ударів, знекровлюючи противника, радянські вій­ська з важкими боями відступали на схід. З липня ворог захопив Тернопіль. Він прорвав оборону Південно-За­хідного фронту в районі Новоград-Волинський — Шепетівка й розгорнули наступ на Київ. 11 липня по Жито­мирській трасі німецькі війська підійшли до р. Ірпінь, що протікала в 15 км. від столиці України.

Період з липня по вересень був надзвичайно тяжким для Червоної Армії, яка в нерівних кровопролитних боях робила відчайдушні спроби затримати просування бро­ньованих полчищ. Багато її підрозділів і частин потрап­ляли в оточення, з якого вирватися вдавалося далеко не всім. Мужньо трималися захисники Києва, оборона яко­го тривала з 11 липня до 26 вересня та Одеси — з 5 серп­ня до 16 жовтня 1941 р. Восени зав'язалися жорстокі бої на підступах до Харкова та Донбасу. До кінця 1941 р. німці окупували майже всю Україну, контролювали близько 80 млн. чол., або 42 % населення Радянського Союзу.

 

З а п и т а н н я:

1. Яке місце в планах гітлерівського рейху посідала Україна?

2. Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?

3. Назвіть основні воєнні операції, які привели до окупації на­цистськими військами майже всієї території України?

4. Що Ви знаєте про спробу ОУН відновити Українську незалежну державу? Чим вона скінчилася?

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 393

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.