• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ

ДОДАТОК Н

(довідковий)

Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q_буд, кВт ^. год/м² або кВт ^. год/м³, визначається за формулою:

q_буд = Q_рік / F_h або q_буд = Q_рік / V_h (Н.1)

де Q_рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт^.год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;

F_h, V_h - опалювана площа або об’єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Q_рік визначаютьсяза формулою:

Q_рік = [Q_k - (Q_{вн п} + Q_s)×n×ς]× b_h ., (Н.2)

де Q_k - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт^.год, визначаються за формулою:

Q_k = χ₁×K_буд×D_d×F_Σ. (Н.3)

де χ₁ =0,024– розмірний коефіцієнт;

K_буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м^2.К), визначається за формулою:

K_буд = k_Σпр +k_інф . (Н.4)

де k_Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м²×К), що визначається за формулою:

k_Σпр = ξ (F_нп/R_Σпрнп + F_с/R_{Σпр сп} +F_д/R_Σпрд + F_пк/R_{Σпр пк} + F_ц/R_{Σпр ц} ) / F_Σ(Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F_нп, F_с, F_д, F_пк, F_ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м² ;

R_{Σпр нп}, R_{Σпр сп}, R_{Σпр д},R_{Σпр пк}, R_{Σпр ц} - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м²×^oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F_Σ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м²;

k_інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м²∙К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:

k_інф = χ₂×c×n_об×υ_v×V_h×γ_з × η / F_Σ, (Н.6)

де χ₂ =0,278 – розмірний коефіцієнт;

c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙К);

n_об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ_v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υ_v = 0,85;

V_h - те саме, що у формулі (Н.1), м³;

γ_з- середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою:

γ_з = 353 / [273 +0,5×(t_в +t_{оп з} )] , (Н.7)

де t_в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, ^oC;

t_{оп з} - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, ^oC, що визначається за СНиП 2.01.01;

η- коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.

F_Σ- те саме, що у формулі (Н.1);

D_d – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається D_d = 3750 ⁰С ^. діб, для ІІ температурної зони приймається D_d = 3250 ⁰С ^. діб, для ІІІ температурної зони приймається D_d = 2750 ⁰С ^. діб, для ІV температурної зони приймається D_d = 2250 ⁰С ^. діб;

Q_{вн п} - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;

Q_s – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт ^. год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:

Q_s = ζ_в ε_в (F_ПнI_Пн+ F_СI_С + F_ПдI_Пд+ F_ЗI_З) + ζ_{з л} ε_{з л} F_л I_г. (Н.8)

де ζ_в ,ζ_{з л}- коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;

ε_в, ε_{з л}- коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45^o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45^o - як зенітні ліхтарі;

F_Пн, F_С, F_Пд, F_З - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м²;

F_л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

I_Пн, I_С, I_Пд, I_З - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт ^. год /м² (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).

I_г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт ^. год/м²;

Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζ_в и ζ_{з л} і відносного проникнення сонячної радіації, ε_в і ε_{з л,} відповідно вікон і зенітних ліхтарів

n - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати n = 0,8;

ς- коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення:ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням;ς = 0,95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς= 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

b_h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків b_h = 1,13, для будинків баштового типу b_h = 1,11.

Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30^о до обрію; 0,8 м - при 45^о - 60^о; при 60^о і більше - площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
12. Біостратиграфічні методи визначення віку порід

Переглядів: 1819